Відомий мистецтвознавець Григорій Островський, оцінюючи творчість Едіти Медвецької, відзначав: вона – типовий представник закарпатської школи живопису, продовжувач її кращих традицій, і в першу чергу любимого її вчителя Адальберта Ерделі. Безмежна відданість рідному Закарпаттю, любов до краян та природи є невичерпним джерелом її творчості.

Едіта Федорівна Медвецька (дівоче прізвище Лутак) народилася 22 жовтня 1932 р. в м. Мукачеві в сім’ї вчителів. 3 1938 р. навчалася в початковій школі, згодом у гімназії. Після її реорганізації в середню школу, продовжила навчання в 6-му класі Ужгородської СШ № 1. 1947 року вступила до Ужгородського училища прикладного мистецтва на живописний відділ. Закінчила училище в 1952-му, отримавши диплом із відзнакою. Того ж року прийнята на текстильний відділ Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Навчалася на відмінно. Її викладачами в Ужгороді були Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай, Федір Манайло; у Львові — І. Ґуторов, Д. Довбошинський, В. Монастирський. Львівський інститут Медвецька закінчила також із відзнакою у 1958 році. Після цього працювала старшим майстром сувенірного цеху артілі «29 червня» в Ужгороді, згодом багато років свого творчого життя разом із чоловіком Миколою Медвецьким віддала викладацькій роботі в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. 1958 року прийнята кандидатом у члени Спілки художників УРСР. Немаловажним і красномовним є факт, що рекомендацію для вступу до Спілки їй дали Й. Бокшай та Г. Глюк ще в жовтні 1960-го, талановиті й авторитетні митці, слово яких мало неабияку вагу. Закінчивши інститут, Едіта, починаючи з 1958 року, бере активну участь у творчому житті Закарпаття, України. Її роботи експонуються за кордоном, зокрема в Болгарії, Румунії, на Кіпрі, в Монголії та інших країнах.

Творчість Едіти Медвецької-Лутак – своєрідне явище в закарпатському малярстві. Мисткиня поєднала властивий їй витончений естетизм із мистецькими ідеями, якими повнилися 1960-ті роки. Віртуозно граючи кольоровими регістрами, створюючи вишукані тональні партії, вона водночас знаходить свій варіант узагальнення, спрощеності форми, впевнено прямує до геометризації композиції, яка переходить на рівень абстракції, перетворюється на завершені декоративні площини. 

Е. Медвецька – досконалий знавець етнографії Закарпаття, протягом багатьох років вона створювала ескізи костюмів для заслуженого Закарпатського народного хору. Заслуговують на увагу й роботи художниці в жанрі книжкової ілюстрації.

Перша персональна виставка Е. Медвецької відбулася на заводі «Ужгородприлад» у 1980 році. Свідчення про неї залишила мистецтвознавець Галина Рижова у своїй статті «Живі барви часу», опублікованій у «Закарпатській правді». На виставці було репрезентовано понад 40 полотен, створених за десятиріччя творчої діяльності мисткині.

Характеризуючи її роботи, мистецтвознавець пише: «Художниця, використовуючи багатющі традиції закарпатського пейзажу, на новій основі, образно показала риси рідного краю. Едіта Медвецька розвиває і продовжує цю тему – пейзаж нового Закарпаття, пейзаж нового не тільки за сюжетом, а й за образом та емоційним ладом. І в кожній її роботі відчувається оптимізм, душевна широта і щедрість». Ця досить влучна оцінка дає нам сьогодні певне уявлення про творчість Медвецької. Жанровий діапазон мисткині широкий: уміщує пейзажі й натюрморти, сюжетні картини на побутову та історичну тематику, портрети. Багато її робіт присвячені темі селянського життя і праці. Та наважливішим для пані Едіти, як твердять мистецтвознавці, завжди був і залишається живопис. Широкий жанровий діапазон її творчості включає тематичні, історичні та побутові композиції, натюрморти й пейзажі, декоративні й абстрактні композиції. Її твори несуть відбиток регіональної малярської традиції, однак, вони глибоко індивідуальні в чистоті й звучанні кольору, у високому естетизмі й декоративній силі.

З 1958 року Едіта Медвецька – постійний учасник обласних, республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок. У 1982 році відбулися її персональні виставки у Львові та Чернівцях, у 1987 – в Києві, 1994 – в Угорщині. У 1991 році сім’я Медвецьких виїжджає в Угорщину.

Цими днями Едіта Медвецька відійшла у кращі світи. Мистецька громада Закарпаття щиро сумує разом із родиною та висловлює їй щире співчуття.

(За матеріалами інтернет-видань)