БАЛЛА
Павло Карлович
(1930-2008)
Народився 17 квітня 1930 р. в с. Павловце (тепер Словаччина). Балла П. К. здобув класичну освіту в Ужгородській гімназії. Наступними освітніми сходинками стали: Ужгородське училище прикладного мистецтва (1946-1950), де вчителями були Адальберт Ерделі, Федір Манайло, Йосип Бокшай; Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва (1950-1956), де працював у майстерні Р. Сельського та І. Гуторова. Розпочав трудову діяльність в Ужгородському училищі прикладного мистецтва викладачем фахових дисциплін, а згодом став його директором (1958-1960).
Він — автор багатьох науково-популярних статей, досліджень та розробок про закарпатську школу живопису, історію становлення та розвитку першого державного навчального художнього закладу в області, спогадів про визначних мистців Закарпаття. Павло Карлович Балла очолював обласну організацію НСХУ з 1976 по 1985 рік.
Павло Балла – це половина ХХ ст. у мистецтві Закарпаття. Художник сповідує реалізм, але рамки реалізму, як і багатьох різних течій, безмірні. Його надихає тема, поезія, історична подія. Звідси – роботи, присвячені Лайошеві Кошуту та Шандору Петефі. Найбільша серія мистця — живописні полотна на твори Лесі Українки («Хотіла я б піснею стати», «Гість з півночі», «Не дивися на місяць весною» та ін.), вона дихає романтизмом. Глибоко романтичними є чарівні закарпатські пейзажі П. Балли. Пейзажний жанр домінував у 60-х роках («Ява – 125»). Монументальні полотна переважають у 80-х роках. Це — композиції в ресторанах готелів «Ужгород», «Корона», фольклорні композиції «На поточку ’м прала» у ресторані «Карпати» (м. Чоп) та «Дівчино моя» у приміщенні Чопського вокзалу.
У поважному віці він викладав у двох навчальних закладах – у Коледжі мистецтв ім. А. Ерделі ЗХІ та в Угорському інституті ім. Ф. Ракоці м. Берегово.
Павло Балла завершив свій земний шлях 2008 року. Він пізнав радощі й печалі керівної роботи, очолюючи Спілку художників, Художфонд та художнє училище. Джерелом натхнення для Балли була не тільки карпатська природа, а й історія, поезія та література, а також музика, в якій Балла теж був професіоналом. Крім його творів, нам залишилося і своєрідне мистецтвознавство від Балли. Ще одна творча грань – він умів розповідати, а також записувати і публікувати свої безцінні спогади про класиків закарпатського малярства.