У його роботи можна вдивлятися годинами, відшуковуючи все нові й нові смисли… Тобі раптом відкриється унікальний авторський світ, де глибина і довершеність художнього образу, делікатність і вишуканість його подачі, осмислене узагальнення й помірна деталізація, розлога метафоричність і в той же час абсолютна зрозумілість – звичні речі. Він заворожує оригінальністю мистецького мислення, філософською насиченістю без винятку всіх творів, безпосередньою щирістю вислову, рвійною емоційністю й водночас легкістю своїх робіт. Та найбільше вражає цілісність художнього образу. Василь Скакандій його насправді творить: він його конкретизує й узагальнює одночасно, робить земним і планетарним, близьким і недосяжним, добрим і правдивим. Стефаник – це біль і відчай, Кобилянська – це гордість і смуток, Волошин – державотворення і єдність, Скунць – надривність і нескореність… А загалом – це стиль. Авторський стиль. Скакандієвий стиль. Він – у графіці, в акварелях, в ліноритах і ліногравюрах, в офортах, у живописі… І від осягнення й усвідомлення цього – радість…
Детальніше:
