Марина КІЯК,

проректор Закарпатської академії мистецтв.

заслужений працівник освіти України,

Невід’ємною складовою освітнього процесу у вищій школі Є наукова діяльність.  Наукова діяльність існує в різних видах, таких як: науково-дослідна діяльність; науково-організаційна діяльність; науково-педагогічна діяльність; науково-інформаційна діяльність; науково-допоміжна діяльність та ін.. Головні завдання наукової діяльності визначені Законами України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», статутами вищих навчальних закладів.  Серед них: органічна єдність змісту освіти й програм наукової діяльності; створення стандартів вищої освіти, підручників і навчальних посібників з урахуванням досягнень науки й техніки; упровадження результатів наукових досліджень у практику; безпосередня участь суб’єктів навчально-виховного процесу в науково-дослідних роботах, що проводяться у вищому навчальному закладі; організація наукових, науково-практичних, науково-методичних семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів науково-дослідних, курсових, дипломних та інших робіт учасників навчально-виховного процес [1]. Наукова діяльність вищих навчальних закладів найповніше відповідає програмі  підготовки магістрів, за якою забезпечується здобуття   спеціальних  умінь та знань інноваційного характеру, їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Освітньо-професійна програма підготовки магістра спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості. Саме магістр є освітньо-кваліфікаційним рівнем фахівця, який, має певний досвід застосування знань для  народного господарства, забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікацію магістра на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Здобуття кваліфікації "магістра" може здійснюватися і на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста. Обов’язковою умовою на шляху підготовки магістрів є  відповідність вимогам до випускників, які визначені стандартами освіти, Національною рамкою кваліфікацій за якими магістр повинен: 

- уміти перевести одержувані знання в інноваційні технології, перетворюючи нові знання в конкретні пропозиції, демонструючи творчість та гнучкість у застосуванні знань, досвіду і методів;
- володіти методологічними знаннями, уміти аналізувати, оцінювати і порівнювати альтернативи, що стосуються проблеми, уміти генерувати та оптимізувати нові рішення;
- володіти методами проведення наукових досліджень на сучасному рівні, виконання натурних та імітаційних експериментів, давати обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам;
- уміти узагальнювати і готувати до публікації результати наукових досліджень;
- оцінювати вплив рішень, що приймаються, на навколишнє середовище і соціум, нести професійну й етичну відповідальність;
- бути готовим до побудови та викладання навчальних дисциплін з урахуванням складу аудиторії, інтересів слухачів їх вікових, професійних та інших особливостей;
- мати мотивацію та розуміти необхідність навчання протягом всього життя, володіти досвідом самостійного одержання знань і підвищення кваліфікації;
- мати здатності роботи в міждисциплінарних командах, уміння адаптуватися до змін, сприяти соціальній згуртованості;
- мати здатності взаємодії і посередництва, розвинену міжкультурну толерантність і досвід міжкультурної взаємодії;
- мати відповідний рівень усної та письмової грамотності рідною, і принаймні, однією іноземною мовою (переважно англійською), уміти ефективно спілкуватися з колегами, представляти результати своєї роботи у вигляді звітів, статей, рефератів, використовуючи сучасні засоби презентації;
- мати підприємницький образ мислення і діяльності;
- володіти цінностями, необхідними для того, щоб жити в умовах складного демократичного суспільства, бути його відповідальним громадянином, мати необхідні соціальні компетентності.

Практичний стан справ у галузі  підготовки магістрів за спеціальностями образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва та дизайну не задовольняє потреби ні педагогів, ні держави. Відсутність Державних стандартів змушує навчальні заклади до розробки своїх варіативних програм  підготовки фахівців, виходячи із наявних кадрових можливостей, економічних, ринкових, історичних та інших передумов.

Підготовка магістрів на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста у Закарпатській академії  мистецтв (до перейменування – Закарпатський художній інститут) розпочата у 2016 році і реалізується за освітньо-професійною програмою, що включає науково-педагогічний функціональний напрямок діяльності майбутнього фахівця.

Освітньо-професійна програма підготовки магістрів базується на науковій та творчій діяльності викладачів нашого закладу, результати якої апробовані в тому числі  і в матеріалах міжнародної науково-практичної конференції «Ерделівскі читання». Конференція «Ерделівські читання» була започаткована у Коледжі мистецтв ім. А. Ерделі, де з 1998 року проводилася  підготовка бакалаврів. Саме в цей період викладачі коледжу розпочали дослідження особливостей культурного розвитку Закарпаття, з точки зору взаємовпливів українських та західних культурних традицій. Адже Закарпаття через своє географічне розташування завжди було в центрі міжетнічних і міжнаціональних контактів. На період з 1998 по 2000 роки припадають і перші дисертаційні дослідження щодо становлення художньої освіти, вивчення сакрального мистецтва, захищені  педагогічними працівниками коледжу Небесником І. І. та Приймичем М. В. на прикладах.  

Результати пошукових досліджень особливостей декоративно-прикладного мистецтва краю, видатних персоналій в образотворчому мистецтві стали предметом обговорення на першій Всеукраїнській науково-практичній конференції, проведеній у Коледжі мистецтв ім. А. Ерделі у 2003 році та видані окремим збірником  наукових праць, який містив дванадцять статей [2].

З відкриттям Закарпатського художнього інституту наукова робота колективу набула нового змісту і проводилася вже в рамках наукової теми «Шляхи та етапи розвитку мистецтва та мистецької освіти на Закарпатті (2004-2009 рр.). За результатами цього дослідження видано дві монографії та підручник з культурології з грифом МОН [ 3,4,5].  Саме в цей період у нас розпочала роботу щорічна  Міжнародна науково-практична конференція «Ерделівські читання», матеріали якої друкувалися у спецвипусках Львівської національної академії мистецтв  (2006-2009 рр.).

З 2010 року Закарпатський художній інститут одержує державне фінансування фундаментальних наукових досліджень за наступними темами:

- 2010-2012 рр.  «Мистецтво Закарпаття кінця XVIII – першої половини XIX ст. в контексті становлення національної свідомості українського населення, державний реєстраційний номер 0110U005569 (керівник проекту проф. І. І. Небесник).  
- 2013-2015 рр. – «Особливості розвитку закарпатської художньої школи в контексті політичних та культурних змін в Україні та Центральній Європі ХХ ст.», державний реєстраційний номер 0113U002540 (керівник проекту проф. І. І. Небесник).
- 2015-2016 рр. – комплексний проект зі Львівською національною академією мистецтв «Науково-теоретичне та іконографічне дослідження історико-мистецьких цінностей пам’ятки національного значення XVII-XIX ст. Хрестовоздвиженського кафедрального собору в м. Ужгород”, №№ держреєстрації: 0115U001058, 0115U000730, (науковий керівник: доц., Приймич М. В.,).

З  2010 року  починає видаватися і науковий Вісник Закарпатського художнього інституту.  Предметом наукової роботи кафедр стала прикладна графіка, інноваційний дизайн, декоративно-прикладне та образотворче мистецтво, мистецька освіта. 

Сьогодні кафедри академії працюють над наступними науковими темами:

кафедра дизайну: 

- Традиції прикладної графіки та дизайну на Закарпатті першої пол. ХХ поч. ХХІ ст. (наук. кер.: доц. О. І. Сопко);
кафедра сучасних інформаційних технологій та веб-дизайну:
- Розробка елементів інноваційного дизайну засобами нанотехнологій (наук. кер.: доц. С. О. Бунда);
кафедра декоративно-прикладного мистецтва:
- Декоративно-прикладне мистецтво Закарпаття: проблема вивчення та збереження в контексті Програми сталого розвитку Закарпатської області (наук. кер.: доц. М. В. Приймич);
кафедра образотворчого мистецтва:
- Тенденції розвитку образотворчого мистецтва Закарпаття в ХХ − на початку ХХІ  століття в контексті європейського мистецького простору (наук. кер.: доц. А. В. Волощук);

 кафедра рисунку:

- Формування художнього образу в академічному рисунку в системі підготовки майбутніх художників (наук. кер. доц. Сирохман М. В.);
кафедра культури та соціально-гуманітарних дисциплін:

  - Енциклопедія мистецтва Закарпаття (наук. кер. проф. М. Мушинка).

 За 14 років у межах фундаментальних досліджень інституту видано 11 монографій, захищено 8 кандидатських дисертацій, вчене звання доцента присвоєно 10-и  науково-педагогічним працівникам закладу. 

У квітні 2016 року Закарпатський художній інститут переіменовано у Закарпатську академію мистецтв (Наказ міністерства освіти і науки України від 13 квітня 2016 року № 424 «Про перейменування Закарпатського художнього інституту»).  Зокрема у  2016 році науково-педагогічні працівники взяли участь у 119 наукових, науково-практичних та навчально-методичних конференціях, з яких   21  міжнародна, 98 Всеукраїнських.

Наукові напрацювання колективу лягли в основу нормативної та вибіркової частини навчального плану підготовки магістрів, який містить цикли соціально-гуманітарної, природничо-наукової та професійно-практичної підготовки. У межах вибору навчального закладу магістрам пропонуються до вивчення:

- «Історія художньої освіти Закарпаття» (викладає професор Небесник І. І.);
  - «Культура зарубіжних українців та  Закарпаття і чесько-українські взаємини» (викладає академік Мушинка М. І.);
- «Дерев’яна архітектура Карпат» (викладає доцент Сирохман М. В.);
- «Історія літератури Закарпаття» (викладає доцент Ребрик Н. Й.);
- «Менеджмент у сфері культури та мистецтва», «Брендінг» (викладає доцент Дочинець Н. М.);
- «Графіка Закарпаття» (викладає кандидат мистецтвознавста небесник І. І. мол..);
- «Рукописні та друковані шрифти » (викладає доцент Сопко О. І.);
- «Вишивка Закарпаття» (викладає кандидат мистецтвознавства Пилип Р. І.) та інші.

Професійно-педагогічне спрямування навчальних програм, характерне для підготовки бакалаврів у більшості мистецьких навчальних закладів, також знайшло своє продовження у магістерських  освітніх  програмах. Зокрема у нас викладаються дисципліни: «Педагогіка вищої школи», «Методика викладання спецдисциплін у вищих навчальних закладах», проводиться педагогічна практика у вищих навчальних закладах. На педагогічній практиці студенти окрім відвідування занять професорсько-викладацького складу готують і апробовують свої власні лекції, тематика яких пов’язана з мистецтвом Закарпаття як складової українського мистецтва. Зібраний пошуковий матеріал студенти використовують при підготовці магістерського науково-педагогічного дослідження, а також при виборі тем практичних дипломних робіт.

Академічна підготовка фахівців невіддільна від творчих здобутків науково-педагогічного колективу, які виражаються участю у персональних та групових  виставках  різних рівнів, присвоєнням почесних звань та урядових нагород. З 1995-го року наші колеги 35 разів ставали Лауреатами обласної премії імені Й. Бокшая та А. Ерделі, почесне звання заслуженого художника України здобули: Корж-Радько Л. А., Ковач А. М., Дідик І. М., Віньковський В. І.; народного художника  України –  Кузьма Б. І.; заслуженим працівником  культури України став Сирохман М. В..

Лише за останній 2016 рік викладачі ЗАМ взяли участь у 115 виставках  з яких персональні виставки  мали:

- Коприва А. Т.:  м. Ніредьгаза, Шовшто (Угорщина).
- Ковач А. М.: Виставка живопису в м.Івано-Франківськ, м. Будапешт (Угорщина).
- Корж-Радько Л.А.:  Графіка «Чорне-біле-сіре», арт-кав’ярня «VOTO», м. Ужгород;  «Чотири літа», галерея «Ужгород».
- Скакандій В.Ю.: Ретроспективна виставка до 75-річчя від дня народження, галерея «Ужгород».
- Сопко О. І.:  «Портрети з минулого», виставкова зала Музею мистецтва Прикарпаття, Івано-Франківськ.
- Попова Н. О.: «У пошуках ілюзій», Національний музей українського народного декоративного мистецтва. 
- Федор О.О.: Виставка графіки, арт-кафе «VOTO», Ужгород.

Успішна робота науково-педагогічного складу сприяє і мотивації студентів не лише до участі у конкурсах  та виставках, а й у наукових дослідження.  У березні 2016 року в Закарпатській академії мистецтв відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-практична студентська конференція «Мистецтво ХХ-ХХІ століть: проблеми, постаті, перспективи». Лейтмотивом зібрання молодих науковців стали слова Адальберта Ерделі: «Думка і мистецтво – вічний зв'язок для людини вищого порядку». Видано тези доповідей учасників ІІІ Всеукраїнської науково-практичної студентської конференції «Мистецтво ХХ-ХХІ століть: проблеми, постаті, перспективи» (90 сторінок).

Підсумовуючи можемо стверджувати, що у Закарпатській академії мистецтв створено передумови для змістовної наукової компоненти підготовки магістрів. Окрім наукових та творчих здобутків, ми маємо досвід керівництва дипломними проектами бакалаврів та спеціалістів про що свідчать успішні публічні захисти минулих років.

 Отже, розпочата з 2016 року підготовка магістрів у Закарпатській академії мистецтв реалізується за освітньо-професійною програмою обсягом 90 кредитів ЄКТС та терміном навчання 1,5 роки. Перший випуск магістрів  відбудеться у січні 2018 р.

Література:

1. Про вищу освіту [Текст]: закон України. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 64 с. – (Закони України). 

2. Про наукову і науково-технічну діяльність [Електронний ресурс]. – Електрон. дан. – К.: Верховна Рада України. – Режим доступу: http:// zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1977-12, вільний.

3. Архів Закарпатської академії мистецтв.

Стаття написана 2017 року