2 жовтня 2016 року виповнюється 125 років від дня народження одного із корифеїв закарпатської школи живопису Йосипа Йосиповича БОКШАЯ. У Закарпатській академії мистецтв свято бережуть пам’ять про ВЕЛИКОГО МИТЦЯ.
Довідка з «Енциклопедії»
Йосип Йосипович Бокшай (*2 жовтня 1891, Кобилецька Поляна − U 19 жовтня 1975, Ужгород) − український радянськийживописець, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1951), член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (з 1958), народний художник України (1960 р.), народний художник СРСР (1963 р.).
Йосип Бокшай народився 2 жовтня 1891 року в селі Дертяньліґет, Марамороського округу, Австро-Угорської імперії (нині с.Кобилецька Поляна, Рахівського району, Закарпатської області) у родині греко-католицького священика. Вчився в Академії образотворчих мистецтв у Будапешті (1910 − 1914) у Імре Ревеса.З 1918 р. працює в Ужгороді як художник і педагог. Багато уваги Й. Бокшай приділяв вихованню мистецької молоді. Разом з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Входив до складу Товариства діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі.
Помер 1975 року в Ужгороді. Похований на цвинтарі «Кальварія».
Художник широкого діапазону, Бокшай проявив себе у станковому і монументальному малярстві, у сакральному живописі.. Й. Бокшай – майстерпейзажу, але серед його творів є і жанрові картини, портрети, натюрморти. Після війни Бокшай плідно працював над створенням величного образу природи рідного краю («Озеро в горах», 1946, «Синевир», 1952, «Полонина Рівна», 1954, та ін.). Романтикою пройняті картини «Бокораші», 1948, «Зустріч на полонині», 1957, що відображають народний побут і звичаї. Для творів Й. Бокшая характерні оптимізм, емоційний, соковитий живопис, інтенсивний колорит.
Персональні виставки: 1962, 1963, 1971 pp. − м. Ужгород, 1978 р. − м. Київ.