Mychajlo Syrochman, Jaroslav Džoganík. Strátené drevené cerkvi severovýchodného Slovenska  / Михайло Снрохман, Ярослав Джоґаник. Втрачені дерев’яні церкви північно-східної Словаччини. – Свидник: Словацький національний музей – Музей української культури; Русинсько-українська ініціатива, 2019. – 79 с., іл.

У світ вийшло словацько-українське ілюстративне видання у авторстві творчого тандему художника Михайла Сирохмана і літературознавця Ярослава Джоганика - працівників двох знаних інституцій: Академії мистецтв в Ужгороді та філії Словацького національного музею – Музею української культури у Свиднику відповідно. Актуальність дослідження традиційного дерев’яного будівництва ще тривалий час буде фігурувати серед основних проблем, адже їх безповоротна втрата завжди викликає сум, тривогу і усвідомлення минущості. А існуючі оригінальні пам’ятки заставляють хвилюватись за дієвість їх збереження.

Книжку видано з фінансовою допомогою Фонду з підтримки мистецтва.

Флоріан Заплетал. Міста і села Закарпаття / Упор. Микола Мушинка, Михайло Сирохман;  переклад чеською Р. Киндлерова. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2016. – 176 с. 

В альбомі представлено повну збірку світлин Флоріана Заплетала, зроблених чеським дослідником у 1919-1925 роках у містах і селах Закарпаття, коли край входив до складу Чехословаччини. Заплетал знав і любив цю карпатську землю, якій присвятив багато статей та різноманітних видань і яку завзято фотографував. Його об'єктив зафіксував крім дерев'яних церков, яким було присвячено попереднє видання, вигляд наших міст і сіл, замки й муровані церкви, селян і сільські хати, господарські споруди й криті мости – все розмаїте етнографічне багатство старого Закарпаття, яке нині майже повністю втрачено. Фотографії для альбому надав учень і друг Заплетала, спадкоємець його архіву академік проф. Микола Мушинка (Пряшів, Словаччина). Йому належить також вступна стаття, присвячена громадській діяльності чеського дослідника.

Видано за підтримки Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації.

Михайло Приймич. Іконостаси Закарпаття. – Історико-мистецькі нариси / Вст. cт. М.Сирохмана. – Ужгород: Карпати, 2014. – 184 с. 

У своїх історико-мистецьких нарисах автор описує величне зібрання храмів та висвітлює культурний розвиток Закарпаття, починаючи від ХVIII cтоліття – періоду, коли церковне мистецтво було складовою формою національного відродження. Книга «Іконостаси Закарпаття» визнана кращим мистецьким виданням на форумі «Книга-Фест-2015».

Михайло Приймич. Церковний живопис Закарпаття. – Ужгород: Карпати, 2017. – 248 с.

Унікальні дослідження зразків церковного мистецтва Закарпаття представлено в книзі «» – видання, яке містить монументальне дослідження мистецьких процесів сакрального характеру в краї до першої половини 20 століття, презентували 2 листопада в Закарпатській ОДА.

Книга-альбом автора Михайла Приймича – це історико-мистецтвознавчі нариси про витоки, шляхи розвитку церковного малярства Закарпаття, процеси формування професійного мистецтва в краї. Друга частина видання – ілюстрації ікон та церковного розпису на 137-ми сторінках. Книга містить і перелік імен майже сотні митців, які працювали на території області протягом 18-20 століть.

Книга «Церковний живопис Закарпаття» видана за кошти обласного бюджету, в рамках Програми підтримки видання творів місцевих авторів.

Михайло Приймич. Церковне професійне малярство Закарпаття другої половини ХVІІІ – першої половини ХХ ст.: народна традиція, візантійська канонічність та впливи західноєвропейського мистецтва. – Ужгород: Карпати, 2017. – 507 с.

Видання є одним із перших ґрунтовних досліджень церковного професійного мистецтва Закарпаття та окремих важливих обʼєктів, які знаходяться на території історичної Мукачівської єпархії з XVІІІ століття до першої половини ХХ століття. У результаті багаторічної роботи автору вдалося зібрати та систематизувати твори церковного мистецтва, спираючись на принцип хронологічного підходу. Дослідження базується на фактах, добутих з літератури, польових досліджень та архівних джерел. Автор доводить думку, що професійне мистецтво на Закарпатті має довгу історію і сформувало в середовищі населення характерні і досьогодні естетичні переваги.

Монографія адресована мистецтвознавцям, викладачам, студентам, усім, хто цікавиться мистецтвом Закарпаття.

Рецензенти: Федорук О. К., доктор мистецтвознавства; Соколюк Л. Д., доктор мистецтвознавства; Голубець О. М., доктор мистецтвознавства; Федака С. Д., доктор історичних наук.

Панькевич Іван Артемович. Час мовчати і час промовляти. Збірка закарпатоукраїнських народних приповідок Івана Югасевича з р. 1806 / Передмова акад. Миколи Мушинки; редакція та примітки Наталії та Івана Ребриків. – Ужгород: Ґражда, 2015. – 72 с.: іл.

У рамках Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 200-літтю з дня смерті та 273-літтю з дня народження визначного українського дякоучителя, переписувача книг, іконописця, фольклориста, поета та громадського діяча Івана Югасевича-Склярського, що відбулася 18 грудня 2014 року в Закарпатському художньому інституті в Ужгороді, проф. Микола Мушинка виступив з доповіддю про маловідому збірку 370 народних прислів’їв, записаних І. Югасевичем на Пряшівщині та Закарпатті наприкінці XVIII й на початку ХІХ ст., віднайдену й описану Іваном Панькевичем. Така інформація про найдавнішу збірку прислів’їв в українській фольклористиці, звичайно, не могла залишитися поза увагою видавництва, тож негайно трансформувалася у найпріоритетніший видавничий проект.

Історична школа професора Володимира Задорожного: Науковий збірник. Випуск 2. Carpatica-Карпатика. Вип. 30 / Упорядкування Романа Офіцинського; передмова Валерія Смолія. – Ужгород: Ґражда, 2004. – 168 с.

Пропоноване видання приурочене 65-літтю заслуженого працівника народної освіти України, професора кафедри історії України Ужгородського національного університету, доктора історичних наук Володимира Євгеновича Задорожного (н. 27 квітня 1939 p.). Автори цього збірника – вихованці славного ювіляра, котрі торують свої стежини в царині історії та наук соці огуманітар ного циклу. Оприлюднені статті стануть корисними всім, хто проявляє підвищений інтерес до минулого України і сусідніх країн.

Задорожний Володимир Євгенович. Історіографічні студії / Передмова Івана Хланти. – Ужгород: Ґражда, 2016. – 680 с.: іл.

Професор Володимир Задорожний є поважним фахівцем з історії України. Його соціально-професійний титул сконденсовано відлунить у декількох містких рядках: доктор історичних наук (1987), професор (1990), лауреат премії ім. І. Крипʼякевича (1997), академік Міжнародної словʼянської академії наук (1998), заслужений працівник народної освіти України (1999), почесний професор УжНУ (2001), академік Академії наук вищої освіти України (2004). У доробку проф. В. Задорожного близько трьохсот наукових, навчально-методичних і популярних публікацій. Серед них пʼять монографій та науково-популярних книг, написаних одноосібно чи у співавторстві: «Зоря незгасна. Звʼязки Закарпаття з усією Україною і Росією. ІХ-ХХ ст.» (1986), «Товарне виробництво і торгівля на західноукраїнських землях (кінець XVIII – перша половина XIX ст.)» (1989), «Велич і трагедія Карпатської України» (1993), «Карпатська Україна (Підкарпатська Русь) у міжнародних відносинах (травень 1938 р. – березень 1939 р.)» (1999), «Курс історії української культури» (2009). Пропоноване видання покликане якнайповніше розкрити перед читачем увесь спектр наукових та суспільно-політичних зацікавлень В. Задорожного і як ученого, і як громадянина.

Колеса крутяться... Книга перша. Спогади. Біо-бібліографія академіка Миколи Мушинки. До 60-ліття з дня народження та 40-ліття наукової діяльності. Уклав Олесь Мушинка. – Фундація «Карпати». – Пряшів, 1998. – 204 с.

Колеса крутяться... Книга друга. Бібліографія. Біо-бібліографія академіка Миколи Мушинки.До 60-ліття з дня народження та 40-ліття наукової діяльності. Уклав Олесь Мушинка. Фундація «Карпати». – Пряшів, 1998. – 132 с.

Колеса крутяться... Книга третя. Бібліографія. (1998 - 2013). Бібліографія академіка Миколи Мушинки. До 75-ліття з дня народження та 55-ліття наукової діяльності. Уклав Олесь Мушинка. Фундація «Карпати». – Пряшів, 1998. – 164 с.

Микола Мушинка. Лицар волі. – Ужгород: Ґражда, 2011. – 420 с.

У книжці відтворено сторінки життя й діяльності громадського і політичного діяча Закарпатської України Степана Степановича Клочурака (1895-1980). Він був ініціатором антиугорського повстання на Закарпатській Гуцульщині, засновником і президентом Гуцульської Республіки в Ясіні (1919), командиром закарпатської сотні УГА в боротьбі з більшовиками та денікінцями. У міжвоєнний період був співорганізатором «Просвіти», торговельних, економічних, молодіжних, військових та педагогічних спілок на Закарпатті, керівником українських фракцій Соціал-демократичної й Аграрної партій та головним редактором їх друкованих органів: «Народ», «Вперед» та «Земля і Воля». В автономному уряді Карпатської України займав посаду політичного секретаря Прем'єра Августина Волошина, пізніше – міністра господарства та народної оборони. Після розгрому Карпатської України очолював ліквідаційну канцелярію уряду Карпатської України в Празі та займався підприємництвом. У травні 1945 року заарештований органами «СМЕРШу». Після дванадцятьох років і чотирьох місяців повернувся із таборів Воркути до сімʼї у Прагу. Помер у Празі, навідавши перед смертю рідну Гуцульщину.

Друге видання доповнене новими архівними матеріалами, почерпнутими, головним чином, із московської судової справи над Ст. Клочураком та його спільниками (1945).

Видання здійснене на замовлення та коштом Рахівської районної ради (голова M. М. Беркела).

Микола Мушинка. Від отчого порога. Зібрані твори. Т. І. / Упор. Олесь Мушинка. – Пряшів, 2018. – 970 с.

Перший том зібраних творів Миколи Мушинки охоплюс автобіографію та праці про рідне село Курів і його околицю.

Книга вийшла за сприяння культурного фонду підтримки культури національних меншин «KULTMINOR».

Рецензенти: Наталія Ребрик, Любиця Бабота

Микола Мушинка. У всякого своя доля... Розмова Ярослава Шуркали з Миколою Мушинкою. – Вид-цтво: Центр антропологічних досліджень. – Пряшів, 2016. – 400 с.

У 2014 році професора Миколу Мушинку, д-ра філол. наук, іноземного члена НАН України із м. Пряшева у Словаччині, автора більше двох тисяч наукових та науково-популярних праць, було нагороджено Премією Фонду Тараса Шевченка „за неоціненний внесок у світову україністику”. Журналіст Ярослав Шуркала формою розмови з лауреатом зʼясовує, в чому полягає його внесок в україністику. Питання й відповіді лауреата подано у п'ятьох розділах: 

І. Відродження із політичного небуття видатних діячів української науки, культури, мистецтва, держави. 

2. Знайдення архівів та невідомих творів визначних українців. 

3. Пошуки могил визначних українців. 

4. Встановлення пам'ятників діячам української науки і культури. 

5. Джерела науково-дослідної активності М. Мушинки. Відповіді на запитання лауреат документує не лише власними коментарями, світлинами, репродукціями документів, але й посиланням на свої праці з точними бібліографічними даними. Книга, таким чином, є і покажчиком доробку М. Мушипки усього його життя.

Книга виходить завдяки стипендії Словацького літературного фонду у Братиславі, фінансової підтримки Наукового товариства ім. Шевченка у Торонто та Центру українського та канадського фольклору ім. Петра га Дарії Кулів Альбертського університету в Едмонтоні.

Рецензенти: Ладислав Ґрешлик, Наталія Ребрик

Петер Зубко, Михайло Приймич. Кошицька та Ужгородська катедри / Передмова Михайла Приймича;дизайн Корнелії Коляджин (українською, словацькою та англійською мовами; у книжковому та буклетному варіантах). – Ужгород: Ґражда, 2013. – 16 с.; 44 с.: іл.

Видання здійснене в рамках однойменного проекту, що реалізовувався за фінансової підтримки Європейського Союзу (Програма прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна). У процесі підготовки праці до друку доклали чимало зусиль як редактори і перекладачі Ярослав Джоґаник, Михайло Приймич, Артур Бубневич, Михайло Сирохман, Світлана Мегела, Наталія Ребрик. 

Мушинка Микола. Володимир Гнатюк. Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. – Вид. 2-ге, доп. та переробл. – Тернопіль: Навчальна книга: Богдан, 2012. – 384 с.

У пропонованому виданні розглянуто життя та наукову діяльність Володимира Гнатюка – українського етнографа, фольклориста, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, перекладача та громадського діяча, уродженця Тернопільщини.

Для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів, викладачів, учителів-словесників, науковців.

Сопко О. Рукописна спадщина Івана Югасевича на зламі ХVІІІ–ХІХ століть: Монографія / Одарка Сопко. – Львів: «Афіша», 2017. – 180 с.

Рецензенти :

Тиводар Михайло Петрович – доктор історичних наук, професор Ужгородського національного університету

Стасенко Володимир Васильович – кандидат мистецтвознавства, доцент,

завідувач кафедри книжкової графіки та дизайну друкованої продукції

Української академії друкарства

Приймич Михайло Васильович – кандидат мистецтвознавства, доцент

Закарпатської академії мистецтв

У виданні міститься мистецтвознавчий аналіз рукописів Івана Югасевича,

який продовжив та розвинув традиції рукописних творів. Подана характеристика рукописних кодексів Закарпаття, а мистецький спадок Івана Югасевича розглядається як цілісне явище культури краю середини ХVІІІ – початку ХІХ століть.

Для дослідників історії книги, поціновувачів рукописних пам’яток, мистецтвознавців, художників, краєзнавців, етнографів, викладачів та студентів мистецьких навчальних закладів.

Микола Мушинка. Голоси предків. Звукові записи фольклору Закарпаття із архіву Івана Панькевича (1929, 1935). – Центр антропологічних досліджень Громадське об'єднання ДІВА. – Пряшів,  2002. – 386 с. + CD

У виданні «Голоси предків» надруковано тексти 98-и народних пісень, що були записані у 1929 р. у Празі, а в 1935 р. в Ужгороді знаменитим етнографом Іваном Панькевичем (1887-1958). Книжка двомовна (словацькою та українською), до неї додається CD з 28-и звуковими доріжками пісень і прози. Завдяки цим записам збережено унікальний звуковий пласт автентичного пісенного фольклору українців-русинів Закарпаття та Словаччини. М. Мушинка презентував книжку й CD у 2003 р. на зборах Чеської асоціації україністів, де була присутня й дочка Панькевича – Марта. У передмові до збірки Мушинка подає історію її написання, робить короткий екскурс у життя та працю І. Панькевича, мовить про його співпрацю з Чеською академією наук, фонографічним архівом Академії наук у Відні та ін.

Од успей по писану литера туру: студиї и огляди / Микола Мушинка. З українского преложели Дюра Латяк и Микола M. Цап. – 1. вид. – Нови Сад : Руске слово, 2016 (Београд: Лола продузетништво). – 340 стр.

Як винїмкови фолклорист и познаватель усней традициї Русинох/Українцох у Стреднєй Европи, Мушинка Микола обявел коло сто самостойни кнїжки, вецей стотки науково розправи, на тисячи публицистични статї и рецензиї з вецей обласцох дружтвеного и културного живота.

Його интересованє за фолклор Руснацох у Югославиї, нєшка у Войводини/Сербиї, датує од стредку 60-тих рокох XX столїтия, а як резултат того настала кнїжка Фолклор Руснацох Войводини (1988) и вельке число студийох и статьох котри ше безпостредно дотикаю як усней, так и писаней литератури Руснацох у Войводини.

После Володимира Гнатюка, Микола Мушинка єден з тих українских науковцох котри найвецей зробели на зазберованю и преучованю фолклора Руснацох у Южней Угорскей, нєшка у Войводини/Сербиї.

Флоріан Заплетал. Деревʼяні церкви Закарпаття / Упор. Микола Мушинка, Михайло Сирохман;  переклад чеськоюР. Киндлерова. – Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2016. – 120 с. 

В альбомі представлено повну збірку світлин Флоріана Заплетала, зроблених чеським дослідником у 1919-1925 роках у містах і селах Закарпаття, коли край входив до складу Чехословаччини. Заплетал знав і любив цю карпатську землю, якій присвятив багато статей та різноманітних видань і яку завзято фотографував. Його об'єктив зафіксував дерев'яні церкви, архітектурну та історичну цінність яких розумів, а також докладав чимало зусиль для їхнього збереження. Деякі церкви вже втрачені й дійшли до нас лише на його світлинах. Фотографії для альбому надав учень і друг Заплетала, спадкоємець його архіву академік проф. Микола Мушинка (Пряшів, Словаччина). Йому належить також вступна стаття, присвячена громадській діяльності чеського дослідника.

Видано за підтримки Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації.