БЕРЕЦ 

Вільмош-Йожеф Іштванович

(1915-1999)

В. І. Берец  – український живописець, графік  і  мистецтвознавець; член Спілки художників України з 1956 року. Батько художниці Маргарити.

Народився 14 жовтня 1915 року в м. Сигет (Румунія). Вищу художню освіту здобув у Технічному інституті в Празі та в Інституті образотворчих мистецтв у Будапешті. 

Учителі з фаху: О. Блажичек, Ц. Боуда, Й. Сейпка – у Празі, В. Аба-Новак, Е. Баранські – у Будапешті. Працював у жанрі станкової графіки. 

В Ужгородському училищі прикладного мистецтва працював з 1948 р. 

У 1940 році закінчив педагогічний факультет Будапештського художнього інституту (викладачі Вільмош Аба-Новак, Е. Баранський) та у 1951 році курси в Московських центральних художніх реставраційних майстернях.

Активний учасник художніх виставок з 1950 р. 

У 1948–1975 роках працював викладачем Ужгородського училища прикладого мистецтва. У 1948–1953 брав участь у створенні Ужгородської картинної галереї. 

Персональна виставка: 1995 р., м. Ужгород.

Твори закуплені Дирекцією виставок Національної спілки художників України.

Жив в Ужгороді в будинку на вулиці Тихій № 3. Помер в Ужгороді 30 листопада 1999 року.

Працював у різних техніках живопису й графіки: олія, темпера, акварель, ліногравюра, малюнок олівцем, пером. Створював портрети, пейзажі, тематичні композиції, ілюстрував книги, писав мистецтвознавчі статті та есе. 

Відомі роботи:

ілюстрації до книжки Аркадія Гайдара «Тимур і його команда» (1949, Ужгород);

«Портрет заслуженого художника РРФСР Сергія Чуракова» (1961);

«Вечір» (1973);

«Натюрморт з керамікою» (1974);

«На Рахівщині» (1975);

«За читанням» (1977);

«Сад» (1979);

«Квіти» (1984);

«Білі флокси» (1993);

мистецтвознавство

біографічні нариси «С. Васильківський», «В. Верещагін» (1954);

статті про творчість художників Закарпаття (1948-1968);