Василь Сопільняк – художник, скульптор, колишній викладач Ужгородського училища прикладного мистецтва ім. А. Ерделі. 3 січня 2018 року йому виповнилося б всього 65 років від дня народження. Та доля розпорядилася по-своєму, трагічно обірвавши його життя на творчому леті.
    «…скульптурні композиції Василя Сопільняка – то своєрідне свідчення любові до Світла і Добра», – писав відомий дослідник мистецтва Андрій Будкевич, відвідавши родинну виставку «Тріо. Різні», яка відбулася у квітні 2017 року в Ужгороді.
   Народився 3 січня 1953 року в смт. Іршава на Закарпатті. У 1972 році закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва, потім – у 1983 році – Київський художній інститут, скульптурний відділ.

   Член Спілки художників України з 1989 року.
   Був учасником обласних та республіканських виставок. Працював з 1983 року в Ужгородському коледжі мистецтв ім. Адальберта Ерделі.
   З 1995 року очолював кафедру скульптури.
   Свої творчі задуми втілював як у монументальних роботах, так і в малій пластиці. Останні роки життя присвятив відтворенню пластики жіночого тіла, а також пошукам художніх образів у природному матеріалі.
   Життя його трагічно обірвалося в січні 1997 року, коли стояв на порозі нових творчих знахідок, адже для скульптора 44 роки – це лише початок творчого шляху. Та навіть і та невелика творча спадщина, яку він залишив нащадкам, говорить про те, що це був своєрідний, справжній митець.

«Жінка з папугою», дерево, 1996 р.

«Материнство», мармур, 199(?) р.

«Лісовик», дерево, 1996 р.

«Муза», тонований гіпс, 1992 р.

Фоторепродукції Олексія Попова.