Для студентів Закарпатської академії мистецтв вагомою складовою навчального процесу є виробнича практика. Цьогоріч випала щаслива нагода провести її на єдиній в Україні діючій водяній кузні Гаморі, що знаходиться в с. Лисичово Іршавського району Закарпатської області.
Загальновідомо, що Гамора – історична пам’ятка XVIII століття. Вона працювала на повну потужність до 1990-х років, поки повінь 1998 року не зруйнувала греблю, і кузня не зупинилася. Після повені кузню взяли в довгострокову оренду підприємці – подружжя Віктора та Ольги Петровці. Власними силами вони відновили греблю та зробили капітальний ремонт будівлі самої кузні. Сьогодні кузня продовжує функціонувати, виготовляючи дрібний сільськогосподарський реманент – мотики, лопати, заступи тощо. Зрідка – сувенірні підкови для туристів. Тут з 1987 року один раз на рік в останні вихідні червня проводиться фестиваль ковальського мистецтва «Гамора». Це культурно-мистецька акція, відкрита для представлення усіх напрямків ковальського мистецтва, професійних та аматорських фольклорних колективів, окремих митців, що проводиться з метою сприяння розвитку традиційного народного мистецтва, популяризації етнічних і культурних традицій. Це також творче змагання майстрів ковальського мистецтва.
Звичайно, побувати, а тим більше, попрацювати на такому об’єкті –великий досвід і неабияка насолода для студентів-металістів. Попередньо відвідавши Гамору, ректор Закарпатської академії мистецтв проф. Іван Небесник з викладачами академії та коледжу налагодили співпрацю з нинішніми власниками кузні, обговорили проблеми і перспективи розвитку їхнього господарства, дійшли висновку, що студенти-митці можуть внести свою лепту у збереження безцінної пам’ятки, провівши тут виробничу практику. І ось з 19 вересня на Гаморі працюють студенти І ск. курсу ХОМ Лумей Іліє-Лучіано, Шестак Михайло, а також студенти ІІІ курсу коледжу відділення декоративно-прикладного мистецтва Васько Станіслав, Гордієнко Томаш, Гопак Роман, Омельченко Ілларія. Керує практикою викладач Руснак Степан Васильович. Роботи – вдосталь: від санітарно-очисних операцій до справжньої ковки. Але й задоволення – море: відчуття потрібності, удосконалення практичних навичок, поглиблення теоретичних знань, доторк до історії краю і… справжня насолода рідною природою.