«Два кольори Дмитра Павличка» (До 90-ї річниці від Дня народження Д.В. Павличка) (Віртуальна виставка) «Вірші – то моє життя» Д.Павличко Дмитро́ Васи́льович Павли́чко (нар. 28 вересня 1929, в с. Стопчатів, нині Косівський район, Івано-Франківська область, ) — український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, Герой України. Лауреат Нац. премії України ім. Т.Шевченка, міжнар. премій ім. Х. Ботева (Болгарія), ім. Гвєздослава (Словаччина) та Омеляна і Тетяни Антоновичів (2004). Народився 28 вересня 1929 р. у селі Стопчатів що на Івано-Франківщині) Початкову освіту здобув у польській школі в с. Яблунів, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі — в радянській десятирічці. Від осені 1945 p. по літо 1946 р. був ув’язнений за сфабрикованими сталінськими каральними органами звинуваченням у належності до УПА. 1953 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету. Завідував відділом поезії редакції журналу «Жовтень» (нині — «Дзвін»), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. Протягом 1971–1978 pp. Д. Павличко редагував журнал «Всесвіт». Перша збірка поезій «Любов і ненависть» з’явилася у 1953 р. Пізніше побачили світ поетичні книги «Моя земля» (1955),«Чорна нитка» (1958),«Правда кличе» (1958), — вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою партійнихцензорів. У 1968 р. вийшла збірка «Гранослов», згодом «Сонети подільської осені»(1973), «Таємниця твого обличчя»(1974), «Спіраль» (1984), «Поеми й притчі» (1986), «Покаянні псалми» (1994). Д. Павличко уклав антологію перекладів«Світовий сонет» (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках «Магістралями слова» (1978), «Над глибинами»(1984), «Біля мужнього слова» (1988). Д. Павличко — один з організаторів Народного Руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. У 1990–1999 роках — Народний депутат України. З 21 жовтня 2005 року — знову обраний народнимдепутатом України (фракція Української Народної Партії). На IV Всесвітньому Форумі Українців, що відбувся в Києві 18-20 серпня 2006 р., Павличка Дмитра Васильовича було обрано Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради. Найважливіші видання поетичних творів: "Правда кличе" (1958), "Гранослов" (1968), "Золоторогий олень" (1970), "Сонети" (1978), "Таємниця твого обличчя" (1979), "Вогнище" (1979), "Плесо" (1984), "Пригоди кота Мартина" (1986), "Твори" (т. 1–3, 1989), "Покаянні псалми" (1994), "Ностальгія" (1998), "Засвідчую життя" (2000), "Наперсток" (2002), "Рубаї" (2003) та багато інших. 1. Павличко Д. В. Спогади. В 4-х т.: Т.1 [Текст] / Д.В. Павличко.− К.: Ярославів Вал, 2015.− 488 ст. Видатний учень і послідовник Франка, Дмитро Павличко міг би сказати про себе ось цими геніально простими словами: «Все, що мав у життю, він віддав / Для одної ідеї, / І горів, і яснів, і страждав, / І трудився для неї». Емоційно, естетично й інформаційно насичені, його «Спогади» несуть читачеві не стільки фрагменти мінливого й неспокійного життя самого автора, скільки драматичний образ України ХХ-го й початку ХХІ-го століть. Серед численних мемуарних портретів, написаних автором, - його вчителі і друзі, творці української культури і державності. 2. Павличко Д.В. Козацькі поеми [Текст] / Д.В.Павличко .− Коломия: Вік, 2016.- Твори, які ввійшли до книжки «Козацькі поеми», написані автором у різні часи. Об'єднує їх тема — козацька минувшина України. Адже, як каже Дмитро Павличко, «найбільшою духовною силою в збройній боротьбі проти ворога сьогодні є наша національна пам’ять, наша козацька гордість і слава. Треба знати її добре. Вона вчить: здобуту державність належить обороняти щодня, уповати насамперед на власні сили, випалювати плекане московською неволею зрадництво, культивувати жертовну любов до України». 3. Павличко Д.В. Час [Текст] : поезії / Д.В. Павличко.- К.:Основи, 2010.- 112с. Як і кожний оригінальний митець, Дмитро Павличко має свою візію часу в усіх його іпостасях: Минулого, Сучасності і Майбутнього. Поет не намагається заховатись від нещадності часу, од немилосердної правди про нього, бо тільки правда може дати людині точку опертя для боротьби за ідеали свободи, національної та людської гідності. Шанувальники поетичної майстерності автора мають нагоду знову зустрітися з його восьмивіршами. 4. Павличко Д.В. Потоп [Текст]: поезії / Д.В. Павличко.- К.: Основи, 2010.-112 с. Збірку віршів Дмитра Павличка «Потоп» можна було б назвати макрометафорою трагічних для України подій 2010 року, коли була «Майдану зламана підкова». Навіть три поеми з історичним змістом спроектовані в українську сучасність. Не приховуючи своїх найглибших страждань, що зрідні розпачеві біблійного Йова, поет своєю молитвою, віщим і страшним (як у Борхеса) сном та пророцтвом застерігає ситу Європу від небезпеки недооцінки московського шовіністичного потопу, який може поглинути не лише Україну, а й весь континент. Собі ж автор наказує і далі «Тримати Свободи прапора незламну жердь». 5. Павличко Д.В. Спочатку [Текст] / Д.В. Павличко.- К.:Основи, 2009.- 127 с. Ранні поезії Дмитра Павличка датовані 1944—1951 роками. Вони лежали в сімейному архіві більше шістдесяти років, чекаючи свого часу. Чекали, щоб засвідчити, що тоді і нині поет був і залишається самим собою − щирим, пристрасним і чесним. 6. Павличко Д.В. Літературознавство. Критика в 2 Т.: Т.1 [Текст] / Д.В. Павличко.- К.: Основи, 2007.- Цей двотомник є найповнішим виданням літературно-критичних праць видатного поета і перекладача, державного і громадського діяча, почесного професора Києво-Могилянської академії, почесного доктора Львівського, Прикарпатського та Варшавського університетів Д. В. Павличка.В першому томі представлено літературно-критичні розвідки, статті, доповіді та виступи автора з проблем української літератури. Після праць загального характеру подано матеріали про окремі персоналії та літературні явища чи події здебільшого за часом появи в літературі відповідних імен, творів чи феноменів.Наприкінці тому вміщено публікації автобіографічного змісту. 7. Павличко Д.В. Літературознавство. Критика. В 2-х т.: Т.2 [Текст] / Д.В. Павличко.- К.: Основи, 2007.- 456 с. У другому томі читач знайде літературно-критичні розвідки, статті, доповіді та виступи автора з проблем світової літератури. Ці дослідження будуть цікавими усім, хто прагне поглибити свої знання у царині літературної критики і надзвичайно корисними тим, хто лише починає ознайомлення з кращими зразками світової літератури. 8. Павличко Д.В. Ялівець [Текст] / Д.В. Павличко.- К.: Веселка, 2004.-399 с. Дане видання представляє поезію Дмитра Павличка у тематичній і жанровій різноманітності та повноті. 9. Павличко Д.В. Українська національна ідея: статті, виступи, інтерв’ю : В 2-х т..- Т.1[Текст] / Д.В. Павличко.− К.: Основи, 2012.- 856 с. «Українська національна ідея» — збірник політичної публіцистики відомого письменника, громадського діяча й політика Дмитра Павлич-ка, що охоплює період від 1987-го до 2011 р. Боротьба проти русифікації за радянських часів і в умовах незалежної України — один із провідних мотивів книжки. 10. Павличко Д.В. Золоторогий олень [Текст] / Д.В. Павличко.- К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018.-32 с. «Читаючи цю пречудову казку Дмитра Павличка про вірну дружбу хлопчика і оленя, я й досі відчуваю особливий трепет, а надто коли йдеться про цю нову – розширену і ґрунтовну – редакцію твору, яку автор зробив спеціально для нашого видання. У дитинстві це була моя улюблена книжка. Сподіваюся, що вона полюбиться й вам, адже, на мою думку, «Золоторогий Олень» — найкраща сучасна казкова поема для дітей. Поетична казка настільки вразила талановиту львівську художницю Олю Квашу, що вона на кілька місяців утекла в Карпатські гори, щоб бродити стежками Золоторогого Оленя, надихаючись на створення цих непересічних ілюстрацій, намальованих у двох різних техніках, одна з яких філігранно імітує традиційні гуцульські кахлі». (Іван Малкови ч)
Книжка розрахована на читача будь-якого віку та соціального стану, особливо на того, хто готовий захищати Україну від ворога, не шкодуючи власного життя, як це робили герої Гїавличкових творів — козаки.
МАЛЬОВАНИЙ ГУМОР
(ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА ХУДОЖНИКІВ-КАРИКАТУРИСТІВ ДО ДНЯ ГУМОРУ І СМІХУ)
«Хороша карикатура змушує
сміятися крізь сльози і думати
крізь сміх».
М. Кузьмін
Бібліографічна мозаїка
«Шевченкіана»
Тарас Шевченко - художник слова та пензля
Тарас Шевченко - відомий у світі, в першу чергу, як митець слова. Однак це аж ніяк не забирає його слави, як художника.
Та найперше його постать можна окреслити як борця, який став символом української нації.
У його творчості поезія і живопис тісно пов’язані між собою. Свого часу відомий художник Леонардо да Вінчі стверджував,
що «малярство – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство». Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним даром,
а й талантом художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години страждань і тяжкої неволі.
Для Шевченка живопис став потребою, вираженням його творчого духу.
Тарас Шевченко ― художник займає чільне місце в українському образотворчому мистецтві.
Він став першим художником, який проклав новий реалістичний напрям,
і став основоположником критичного реалізму в українському мистецтві.
Тарас Григорович був одним з найталановитіших майстрів офорту того часу
та прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.
Шевченка без перебільшення можна назвати геніальним художником.
У його картинах відбилася вся глибина і самобутність його особистості.
Це прекрасно, що нині ми повертаємо собі національну самосвідомість під знаком Шевченка.
Бо він був гуманістом та інтернаціоналістом, не мав ані краплини національної зарозумілості чи упередженості проти інших народів;
любив Україну, за неї стояв непохитно, і себе віддав не тому, що хотів її підняти над іншими народами,
а тому що хотів бачити її рівною з іншими у сім’ї світовій - «сім’ї вольній, новій».
Живопис посідає неабияке місце в житті Тараса Шевченка. Художник ставився до образотворчого мистецтва з глибокою щирістю,
воно приносило йому розраду в гіркі хвилини його життя.
Зараз його роботи, крім автобіографічного, мають ще й історичне та етнографічне значення.
Прекрасно виконані малюнки окреслюють художні смаки та прагнення Шевченка,
і є немовби паралеллю до його віршів, служачи ілюстраціями до життя поета.
Бібліографічний список
Мистецька спадщина
1. Антонович Д.В. Шевченко-маляр / Вступ. сл. С.А. Гальченка; післямова Т.І. Андрущенка.― К.: Україна, 2004.― 272 с.:іл.
2. Говдя П. Т.Г. Шевченко – Художник : нарис/ Говдя П.; Ред. О.Кондратенко.― К.: Мистецтво, 1955.― 103 с.:іл.
3. Касіян В.І. Офорти Тараса Шевченка / Касіян В.І.; Ред. Хоруженко Н.О.― К.; 1963.― 156 с.:іл.
4. Шевченко Т.Г. Мистецька спадщина [Образотворчий матеріал] :
в 4-х т./ Ред. кол.: О.І. Білецький, Д.Д.Копиця, О.Є.Корнійчук.― К.: Вид-во Академії наук УРСР.
Т.1. Кн. 1: 1830-1847.― 1961.― 153 с.:іл.
Т.1. Кн. 2: 1830-1847.― 1961.― 346 с.:іл.
Т. 3: 1851-1857.― 1964.― 109 с.:іл.
Т. 4: 1857-1861.―1963.― 173 с.:іл.
5. Шевченко Т.Г. Графіка / Упоряд. М.І. Мацапура.― К.: Мистецтво, 1964.― 35 с.:іл.
6. Шевченко Т.Г. Художник [Текст]: повість/ Т.Г.Шевченко.― К.: Молодь, 1961.― 115 с.:іл.
7. Тарас Шевченко Кобзар/ Худож. М. Стороженко; упоряд. М.Павлюк.― К.:Дніпро, 2004.- 324 с.:іл.
8. Яцюк В.М. Живопис – моя професія [Текст]:Шевченкознавчі етюди.― К.: Рад. Письменник, 1989.―302 с.:іл.
Чи знаєте ви, що…
Тарас Шевченко залишив по собі величезну спадщину: його твори перекладалися 147 мовами світу,
на 240 Шевченкових поезій написано більш ніж 500 музичних творів, у сіті зведено понад 450 пам’ятників Кобзареві.
Творчість геніального українця відома в усьому світі. Вивчається науковцями та школярами,
вона стала джерелом натхнення для багатьох митців.
Музеї, бібліотеки, архіви мають у своїх фондах значну кількість рідкісних і цінних документів ― як творів самого Т.Шевченка,
так і присвячених йому.
«Пророче слово Кобзаря»
(бібліографічний список)
1. Шевченко Тарас. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях [Текст]: альбом \ Упоряд. Косян В.Х., Паламарчук Г.П., Поляничко О.І.― К.: Радянська школа, 1991.― 331 с.:іл.
2. Шевченко Т.Г. «Заповіт» мовами народів світу [Текст] \ упоряд. Б.В. Хоменко; Вступ.ст. Б.В. Хоменка; Ред. А.О. Білецький.― К.: Наукова думка, 1989.― 248 с.
3. Шевченко Т. Буквар Південноруський 1861 року [Текст] \ Т.Г. Шевченко; Вступ. сл. О. Гончара.― К.:Веселка, 1991.― 53 с.
4. Шевченко Т.Г. Кобзар [Текст] \ Т.Г. Шевченко; Вступ ст. М. Рильського.― К. : Держ. Вид-во Худож. Л-ри, 1957.― 587 с.
5. Шевченко Т.Г. Кобзар [Текст] \ Т.Г. Шевченко.― Сімферополь: «Крим», 1969.― 611 с.
6. Шевченко Т.Г. Малий Кобзар [Текст] : вибрані поезії \ Т.Г. Шевченко.― К.: веселка. 1977.― 377 с.
7. Шевченко Т.Г. Поезії [Текст] : в 2-х томах Т. 2 1847-1861\ Т.Г. Шевченко.― К.: Веселка, 1988.― 246 с.
8. Шевченко Т.Г. Поеми [Текст]\ Т.Г. Шевченко; Ред. Н.С. Шумада.― К.; 1958.― 119 с.
9. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів [Текст] : в 12 томах/ Ред кол. Є.П. Кирилюк та ін.― К.: Наук. Думка, 1989.―
Т. 1 Поезії 1837-1847.― 528 с.
10. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів [Текст] : в 10 томах / Т.Г. Шевченко.― К.: Вид-во Академії Наук УРСР, 1949.― Т. 3 : Драматичні твори, повісті 1841-1855.― 1949.― 479 с.
11. В сім’ї вольній новій: Шевченківський збірник / Редкол. Білецький та ін. ― К.: Рад. Письменник, 1984.― Вип. 5 / Упоряд. Н.Я.Дзюбенко.― 1989.― 391 с.:іл.
Лауреати Шевченківської премії – 2017
Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив переможців 2017 року:
–у номінації «Література, публіцистика, журналістика» ‑ Іван Малкович (книга поезій «Подорожник з новими віршами»)
–у номінації «Музичне мистецтво» ‑ Богдана Фроляк (Симфонія-Реквієм «Праведная душе…»)
–у номінації «Візуальні мистецтва» ‑ Микола Малишко (мистецький проект «Лінія» (Скульптура)
–у номінації «Кіномистецтво» ‑ Степан Коваль (анімаційний серіал «Моя країна – Україна»).
Вислови відомих людей про Т.Г. Шевченка
«Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Та-раса Шевченка.
Ми вшановуємо його за великий вклад у культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував,
а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини».
Джон Ф. Кеннеді
«…коли у поляків з’явився Міцкевич, їм уже не потрібні стали поблажливі відгуки якихось французьких чи німецьких критиків:
не визнавати польську літературу означало б тоді тільки виявляти власну дикість.
Маючи тепер такого поета, як Шевченко, малоросійська література також не потребує нічиєї ласки».
М.Г. Чернишевський ( російський письменни, історик, філософ)
«Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того.
Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші.
Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово».
П. Мирний
Доля переслідувала його ціле життя, та не покрила іржею золота його душі,
не обернула його любові до людства в ненависть, ані його віри – в розпуку.
Доля не щадила йому страждань, але не стримала його радості, що била здоровим джерелом життя.
Та найкращий, найцінніший дар доля дала йому ах по смерті – невмирущу славу і вічну нову насолоду,
яку дають його твори мільйонам людських сердець».
І. Франко
«Любіть свою Батьківщину і рідну мову так, як любив покійний Тарас Шевченко.
Для його пам’яті це буде найкращою нагородою і нерукотворним пам’ятником».
А. Р. Церетелі ( грузинський поет)
«Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу.
І тому народ так часто, так охоче звертається до свого поета.
Гуманізм Шевченка, його ставлення до людини,
його постійна турбота за пригноблених – як це зараз нам співзвучно!».
Павло Тичина
"Невмираючий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною,
невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення".
П.А. Грабовський (український поет, публіцист)
Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом,
проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства
і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя.
О. Гончар.
Розділ І. «Наукові видання»
Всьому потрібно вчитися. Мистецтво ― не виняток.
Б.Брехт
Заплетал Флоріан
Міста і села Закарпаття : фотоальбом / передм. Миколи Мушинки; упоряд.: Михайло Сирохман. – Ужгород:
Вид-во Олександри Гаркуші, 2016. – 176 с.: іл.
В альбомі представлено повну збірку світлин Флоріана Заплетала,
Небесник, І. І. Адальберт Ерделі : монографія / І.Небесник. - Львів : Видавництво Мс, 2007. - 296 с. : іл.
У монографії І. Небесника “Адальберт Ерделі” здійснено глибокий аналіз архівних матеріалів художника,
його літературної і художньої спадщини, публікацій періодичної преси про його творчість.
У процесі викладення матеріалу введено в науковий обіг велику кількість невідомих дотепер фактів з життя
і діяльності митця у Німеччині, Франції та на його малій батьківщині – Закарпаття.
Викладена у дослідженні розгорнута картина процесів у художньому житті цього краю засвідчує визначну роль
А. Ерделі у формуванні однієї з найоригінальніших художніх шкіл України.
Книга може бути корисною для викладачів і студентів, котрі вивчають історію мистецтва, культурологію,
хто цікавиться мистецтвом і культурою України і європейських народів.
Небесник Іван Художня освіта на Закарпатті у ХХ столітті: історико-педагогічний аспект:
монографія. ― Ужгород: Закарпаття, 2000.― 168 с., іл
У монографії на основі аналізу наукових праць, присвячених творчостіпровідних представників закарпатської художньої школи,
проблемам естетичного виховання молоді, статей А.Ерделі, Й. Бокшая, Ф.Манайла, А.Коцки та інших митців,
спогадів їхніх талановитих учнів відтворюється процес становлення і розвитку художньої освіти на Закарпатті.
Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів та широкого кола читачів.
Пилип Роман Художня вишивка українців Закарпаття XIX - першої половини ХХ ст.― Ужгород 2012 468 с.: іл.
Монографія являє собою комплексне дослідження народної вишивки українців Закарпаття
у хронологічних рамках XIX - першої половини XX століття з поєднанням інструментарію мистецтвознавства,
етнології та історії, окреслює її зв'язок з соціальним становищем, побутом, звичаєвістю, світоглядом та естетикою народу,
типологію закарпатської української вишивки та її особливості у кожній етнографічній групі.
Дослідження вводить у науковий обіг важливий фактографічний матеріал, подає докладну історіографію піднятої теми.
Видання адресоване науковцям та студентам відповідних спеціальностей, музейним працівникам,
усім, хто цікавиться скарбами традиційної вишивки українців Закарпаття.
Приймич Михайло Іконостаси Закарпаття : Історико-мистецькі нариси / Вступ. Ст. М.Сирохмана.- Ужгород: Карпати,2014.-184 с.,іл.
Історико-митсецькі нариси Михайла Приймича присвячені проблемам культурного розвитку Закарпаття у ХVIII столітті та
подальших десятиліттях, для якого церковне мистецтво було складовою формою національного відродження.
Це закономірно, адже саме навколо церкви формувалося не лише культурно-мистецьке, але значною мірою і
суспільно-політичне та господарське життя краю.Широкий читач має змогу побачити в одному виданні унікальне зібрання
Приймич Михайло Перед лицем твоїм. Закарпатський іконостас.― Ужгород: Карпати-Ґражда, 2007. – 224 с.,іл.
Книга написана на основі досліджень сакрального мистецтва Закарпаття XVII-XIX ст.
й відомих на сьогодні писемних і фольклорних джерел. У праці викладено коротку історію
Мукачівської єпархії зазначеного періоду та проаналізовано роль церковного проводу
у формуванні мистецького середовища краю.
Зроблено спробу систематизації та аналізу творів сакрального мистецтва, зокрема іконостасів, на тлі культурного розвитку історичного Закарпаття.
Дається коротка характеристика творчості різьбярів та живописців, відомості про яких подаються вперше.
Книга буде цінною для митсецтвознавців, істориків, теологів, художників, студентів митсецьких закладів і всіх хто цікавитсься культурою краю.
Приймич М., Зубко П. Кошицька та Ужгородська катедри / Ред. Н.Ребрик.― Ужгород: Гражда, 2013.―
Історичні події Кощиць та Ужгрода в минулому тісно переплетені між собою.
Територіальна близькість міст зумовила багато спільного і в історії Хрестовоздвиженського катедрального собору в Ужгороді
та Катедрального собору св. Єлизавети в Кошицях. Висвітленню цієї теми і присвячене пропоноване видання.
Сирохман Михайло Дерев’яні церкви та дзвіниці Закарпаття.― Ужгород; 2016.― 188 с.:іл.
У новій книжці відомого дослідника закарпатської сакральної архітектури Михайла Сирохмана
представлено всі нині існуючі дерев’яні церкви краю, а також дзвіниці, яким зазвичай приділяється мало уваги.
Вперше такий масив зображень подано у кольорі,
причому окрім сучасних світлин використано і фотографії з експедицій автора 1970-х – 1980-х років.
Особливу вагу це має для тих церков, які сьогодня спотворено переробками і вкрито бляхою.
Давніші і сучасні світлини свідомо подаються поруч, щоб показати як несмак і невігластво знищують безцінну культурну спадщину.
Видання також містить нові дані про церкви та їх будівничих, виявлені в архівах, та рідкісні фотографії першої пол. ХХ ст.
Розділ ІІ. «Презентаційні видання»
Мистецтво ― загадка.
Едвард Гріг
Адальберт Ерделі: Альбом / Авт.-упоряд. А. М. Ковач, вступ.ст.: М. В. Приймич.- Ужгород:
Видавництво О. Гаркуші, 2007. – 380 с.: іл.
В альбомі репродукована значна частина творчої спадщини Адальберта Ерделі,
який відіграв важливу роль у становленні та розвитку закарпатської художньої школи.
У своїх полотнах художник створив свій особливий, яскравий образний світ,
який вражає людей ХХІ століття своєю невичерпною енергетикою.
Творчість А.Ерделі стала надбанням українського та загальноєвропейського живопису.
У виданні публікуються твори художника, які зберігаються в музеях та приватних збірках
і дають можливість ознайомитися з особливостями живописної мови майстра.
Ерделі Адальберт IMEN : літ. твори, щоденники, думки / А. М. Ерделі ; упоряд., вступ. ст. І. І. Небесник,
упоряд., передм., прим. М. В. Сирохман, під заг. ред. І. І. Небесник, редкол. І. І. Небесник, редкол. М. В. Сирохман, редкол. П. К. Балла,
пер. з угор. П. К. Балла. - Ужгород : Вид-во Олександри Гаркуші , 2012. - 440 с. : іл.
Королевське Євангеліє 1401 року [Текст] : факсимільне видання/ упоряд. О.І. Сопко (Долгош).― Ужгород: Гражда, 2015.- 40 с.
Факсимільне видання «Королевське Євангеліє1401 року» належить до особливих творів книжкового мистецтва.
Надруковані примірники книг призначено не для продажу, а для поповнення бібліотек,
зокрема книгозбірень наукових і навчальних закладів, музеїв, а також дослідників і поціновувачів рідкісної книги.
На вербі дзвінчик, нашій казці кінчик : збірник народних казок та легенд Закарпаття / передмови І.Сенька та В.Фолтін.― ужгород:
«Мистецька лінія», «Закарпаття», 2001.― 2001.― 120 с.
Збірник народних казок та легенд Закарпаття «На вербі дзвінчик» є оригінальним як за змістом,
так і за художнім оформленням і поліграфічним дизайном.
Цей збірник є результатом довготривалих фольклорних пошуків і записів відомого закарпатського письсменника Івана Долгоша (1931-1992).
Новаторське використання художньої спадщини народного художника України Федора Манайла робить це видання неповторним та унікальним.
Воно адресоване всім, кому не байдужі невичерпні скарби народної творчості краю.
Сирохман Михайло. Церкви України. / М. Сирохман. – Львів : Вид-во "Мс", 2000. – 879 с. : іл.
Видання охоплює релігійну архітектуру та історію церков східного обряду на території Закарпатської області.
Фотоальбом висвітлює всі місцевості на Закарпатті де стоять чи стояли церкви.
Матеріал розміщений територіально і подає як енциклопедичні, так і популярні інформації про церкви, про фундаторів та про майстрів - архітекторів.
Окремо широко описані та ілюстровані давні й унікальні дерев’яні церкви, всі ті які втрималися до нашого часу, а також ті, котрі пропали.
Видання повинно бути цікаве священникам, історикам, архітекторам, та всім іншим, котрі цікавляться історією і культурою українського народу.
Розділ ІІІ. «Мистецький шлях»
Життя коротке, мистецтво вічне.
Гіппократ
Дідик Іван [Обоазотворчий матеріал] : альбом / [передм. М.Сирохман].― Ужгород: Вид-во О.Гаркуші, 2011.- 48 с.:іл.
Твори закарпатського художника Івана Дідика – витончені і ніжні, підкреслено елегантні і загадкові,
позначені щирістю почуттів, майстерністю і яскравою індивідуальністю, - передають незліченні варіанти краси оточуючого світу,
репрезентованого на полотнах, папері, склі.
Дідик Іван Пастель, малярство [Образотворчий матеріал] / Вступ. т.. Шумиловача Б.― Ужгород; 2008.―35 с.
Художник поділяє естетику високого модернізму, а саме – пієтетне ставлення до живописної культури,
схильність до обдуманих і злагоджених композицій, активне використання локальних кольорових плям,
площинності, вірності натурі і алегоричності. Переважно художник зображує природу (натюрморти, карпатські краєвиди),
народну архітектуру, релігійні сюжети або ж творить абстрактні композиції, які проте завжди є тематичними.
Дідик Надія Живопис / Графіка [Образотворчий матеріал]: [альбом-каталог] / Упр. культури Закарпат. облдержадмін. – Ужгород :
Вид-во Олександри Гаркуші , 2016. – 40 с. : іл.
Творчість закарпатської художниці Надії Дідик призначена професійністю і майстерністю кольорового зображення світу.
Її твори – це заряд енергії, тепла, радості, яскравих митєвостей життя. Художниця зуміла побачити і вибрати для своїх робіт
найбільш характерні і значні образи, символи, суспільні явища, дати їм свою мистецьку і поетичну оцінку.
Ковач Антон Живопис [Образотворчий матеріал]: альбом .― Ужгород: Вид-во О.Гаркуші, 2013.― 38 с.: іл..
Живопис Ковача – це кольорова сила і свіжість, відсутність найменшої фальшивої нотки в оркеструванні площини,
вправне диригування в будь-якій тональності, це насолода кольором, що пульсує енергією, максимально виявляючи свою красу.
Ковач Антон. Живопис: Між ілюзією і реальністю [Образотворчий матеріал]: альбом / передм.: О.Приходько.― Ужгород:
Вид-во О.Гаркуші, 2008.― 108 с.: іл.
В альбомі представлено живописні твори різних часів закарпатського художника,
який працює у жанрах монументального мистецтва, живопису та графіки.
Кузьма Борис [Образотворчий матеріал]: Альбом.- Ужгород; 2008.- 118 с.:іл.
Видання представляє творчість Бориса Івановича Кузьми – заслуженого художника України,
лауреата обласної премії імені Йосипа Бокшая та
