Недзельський Євген Леопольдович (псевдоніми: Юрій Вир, І. Го­вер­­ла, В. Турій, А. Ізворин, криптонім Е. Н.) (16.11. 1894, с. Іванівці, Харьківска об­ласть –1961, Прага, Чесь­ка республіка), літературознавець, історик церк­ви, фольк­ло­рист, перекладач, журналіст, поет. Навчався в Санк­т-Пе­тербурзькому політехнічному інституті, Інсти­туті ци­віль­них інженерів, у 19­14 перевівся на істо­рико-фі­лоло­гіч­ний факультет Московського уні­вер­ситету. Учасник Бі­лого руху під час громадянської війни (1919-1920). Піс­­ля поразки емігрував з Росії, з 1922 мешкав у Празі, за­кін­чив філо­соф­сь­кий факультет Карлового університету (1926). З 1927 жив і працював на Підкарпатській Русі, в Уж­городі. Був бібліотекарем «Общества ім. О. Дух­­но­ви­ча», співробітником редакцій русофільских ужгородских газет («Кар­патскій свет», «Карпаторусскій голос», «Рус­ская правда», «Русское сло­во»), редактором газети «Рус­скій народный голос» (1935-1938). На Під­кар­патській Русі за­лишався і в 1939-1944, коли вона була окупована Угор­­щиною. Після війни, остерігаючись арешту аген­та­ми НКВД, виїхал у Пра­гу. Пізніше займався перекладами творів чеських поетів і прозаїкув ро­сійською мовою. З 1957 р. жив і працював у Пряшеві.

Недзельський – автор поважних досліджень з історії культури За­кар­паття («Очерк карпаторусской лите­ра­ту­ры», 1932; «Угро-русскій те­атр», 1941; «Сучасні руські ху­дож­ники», 1942-1943), фольклору («По­хо­роны и при­чи­та­ния в Подкарпатью. 3 уст народу», 1955), підготував збір­­ку молодих закарпатських поетов «Накануне» (1941) та «Літ­е­ра­тур­ний альманах» (1943). Написав ґрунтовну біо­графію Івана Сільвая (1957). Ру­кописи Недзельського знаходятся в архіві видав­ни­цтва Московської пат­ріархії.

Пропоновану працю перекладено українською мовою за публі­ка­цією в часописі «Зоря-Hajnal» за 1942-43 рр. – Ч. ІІ-ІІІ. – С.