* * *

Іван НЕБЕСНИК,

ректор Закарпатської академії мистецтв

 

Шановний Миколо Івановичу!

Професорсько-викладацький та студентський колективи Закарпатської академії мистецтв щиро вітають Вас – видатного й невтомного працівника Академії та збирача й охоронця національно-культурної спадщини українського народу – з Днем народження.

Знаємо, поважаємо і цінуємо Ваш, пане професоре, вагомий внесок у вивчення та популяризацію духовно-культурних цінностей України, самовіддане служіння національній ідеї, небайдужість та повернення широкому загалу імен замовчуваних, незаслужено забутих чи відсторонених колишньою офіційною комуністичною ідеологією українських діячів науки, культури, мистецтва, церкви.

Ми пишаємося і раді з того, що Ви є професором Закарпатської академії мистецтв. Ваші завжди цікаві й несподівані виступи на наших наукових конференціях, оригінальні навчальні лекції в аудиторіях, повчальні мандрівки старим Ужгородом і Кальварією, незабутня спільна поїздка до Словаччини і Польщі, щедрі дарунки для бібліотеки – це лише дещиця Вашого жертвенного життя во ім’я України і українства.

Тож хай на цьому шляху супроводжують Вас творчі успіхи й мистецькі відкриття, здорова наснага й вічний оптимізм, тверда віра й достойне пошанування. Хай високе українське небо буде мирним, а Божа ласка завжди стоїть на сторожі Ваших добрих справ!

 

 

Микола ЖУЛИНСЬКИЙ,

академік НАН України, 

радник Президії НАН України,

директор Інститут літератури 

ім. Т.Г. Шевченка НАН України: 

 

Дорогий друже Миколо!

Здається, зовсім недавно ми в Ужгороді викохували сердечними, щирими словами Тебе, Пастиря родової пам'яті, духовної і матеріальної культури русинів-українців, Будителя національної свідомості й історичної пам'яті невідривної гілки українського народу, органічної частки українського етносу - єдинокровних русинів, карпаторосів, а вже назрів новий ювілей - 85-річчя і з'явилася нова, щаслива й приємна нагода висловити Тобі, великому подвижнику на ниві української науки, культури, літератури, нашу повагу, любов і захоплення Твоїм працелюбством. 

Ти, друже Миколо, унікальний вчений - етнограф, фольклорист, славіст, історик, літературознавець, мовознавець, мистецтвознавець, письменник, культуролог… Ставлю три крапки, бо перелік твоїх науково-дослідних і творчих іпостасей може ще довго тривати. Мимоволі згадується таке ж всеохопне заангажування Івана Франка, Бориса Грінченка, Володимира Гнатюка необхідністю тягнути національного воза, завантаженого величезною громадою нерозв'язаних, недосліджених, невияснених "білих плям" в історії, літературі, культурі й мистецтві рідного народу. Ти, дорогий друже Миколо, серед них. Твоє ім'я стоїть у ряду цілої плеяди видатних, духовних пастирів українського народу. 

Багато тривог, переживань і намагань упослідити Тебе, Твою працю випало на Твою долю, але ти не скорився, навпаки, набув внутрішню свободу і утвердився у високій, благородній вірі в своє покликання, в національне призначення жертовно і самовіддано служити Україні. Ти посвятив себе наукам і вперто, наполегливо, всупереч ізоляціям, заборонам, компроментаціям торував свій шлях до істини.

Дорогий наш академіку Національної академії наук України! 

Для мене висока честь і велика приємність привітати 

Тебе з високим ювілеєм та побажати успішно, в доброму здоров'ї та при щоденному робочому столі в творчій співпраці з вірною дружиною і помічницею Магдою долати нові часові перевали, простуючи до нових ювілейних пошанувань! 

Із радістю і захопленням Твоїм творчим звитяжством.

 

* * *

Ігор ПАСІЧНИК, 

професор, ректор Національного університету

“Острозька академія”, Герой України:

 

Вельмишановний Миколо Івановичу!

Прийміть найщиріші вітання від професорсько-викладацького складу та студентів Національного університету “Острозька академія” з нагоди Вашого 85-річного ювілею!

Цілком закономірно, що ювілей підсумовує пройдене й створене. Це, так би мовити, найвища атестація людини і фахівця. Увесь Ваш життєвий шлях позначений віхами сходження, наукового і професійного зростання, нестримного творчого пошуку та клопіткою подвижницькою працею.

Знаємо Вас, Миколо Івановичу, як талановитого вченого-фольклориста та українознавця, мистецтвознавця, непересічну особистість, високодуховну людину! Якість Ваших численних праць свідчить по глибоку ерудицію, фаховість та працездатність. Все своє життя Ви служили Україні, повертаючи українським музеям, архівам, науковим та культурним інституціям створені українцями культурні та наукові скарби.

Пишаємося тим, що Ви є Почесним доктором Національного університету «Острозька академія», справжнім другом нашого університету!

Віншуючи Вас із славним ювілеєм, від усієї душі зичимо міцного здоров’я на довгі роки, плідної праці, нових наукових успіхів, творчого натхнення, великого особистого щастя, життєвої наснаги і душевної гармонії, щоденних гараздів і успіхів у всіх Ваших справах і починаннях.

Хай завжди буде над Вами Боже благословіння, нехай сторицею повертається усе зроблене Вами добро!

З глибокою повагою,

від імені колективу

 

* * *

Алла АТАМАНЕНКО,

директор Інституту досліджень української діаспори 

Національного університету «Острозька академія», 

доктор історичних наук, професор:

 

Вельмишановний і дорогий пане Миколо!

Прийміть наші щирі вітання зі славним Ювілеєм 85-ліття!

Нас із Вами пов’язує багаторічна плідна співпраця. Чим більше ми пізнавали Вас, знайомились із Вашою науковою працею, Вашим життям та діяльністю – тим більше захоплення викликали Ви – Людина, Вчений, Організатор науки, Зберігач культурної, мистецької, наукової спадщини нашого народу, Меценат! Ми висловлюємо слова захоплення Вашими глибокими знаннями, ерудицією, вмінням багато і плідно працювати, мати дивовижне розуміння наукових і суспільних потреб!

Ваше життя є яскравим прикладом служіння малій і великій батьківщині. На Куровщині Ви багато років виступали в творчому фольклорному колективі, зберігаючи традиції славних предків. Збережене в Словаччині українське минуле, Ви вивчали на високому науковому рівні й через наукові праці донесли до читача в багатьох країнах, не лише в Україні. Ви зберегли голоси предків, додавши їх у національне пісенне багатоголосся. Щоденні довгі години праці трансформували у якісні наукові дослідження. Ви повернули десятки імен видатних українців, котрі силою обставин були відірвані від батьківщини – України – або забуті нею. Ви повернули Українському Всесвіту його цінні планети.

І Ви довели, що патріотизм може бути не просто словом, а справою життя. Саме завдяки Вашим зусиллям в Україну прийшли картини Олекси Новаківського, архів Олени Рудловчак і багато інших цінних пам’яток культури. І лише Ви привозили до бібліотеки нашого Інституту в Острозькій академії і до відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського в Києві, і до інших українських бібліотек та університетів цілі валізи цінних і рідкісних книг, що стали унікальним поповненням книжкових колекцій. Ваш дім завжди є відкритим для тих, хто прагне знайти нове знання, опрацювавши рідкісні джерела у Ваших чудових бібліотеці та архіві.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, натхнення, нових праць, задоволення від зробленого, радості від життя, реалізації задуманих проєктів! Нехай поруч із Вами завжди будуть Ваш Янгол-Хоронитель – вірна дружина пані Магда, чудові сини й онуки!

З роси і води Вам, дорогий пане Миколо!

 

* * *

Анатолій ТРЕМБІЦЬКИЙ,

доктор історичних наук, 

старший науковий співробітник, член НТШ і НСКУ, 

Почесний краєзнавець України:

 

Дорогий пане Миколо, я вдячний долі, що звела мене з Вами, завдяки якій ми стали вірними друзями-колегами і наша дружба не припинялася, а лише зміцнювалася. Ви завжди випромінювали позитивну енергію, що й проявлялося у Вашому переконанні, що часи будуть кращі. Ви довели, що будь-яка праця не принижує людину, але лише гартує її характер, допомагає краще розуміти інших – фізично і творчо працюючих. Ваші численні наукові доробки є не тільки великим внеском у загальноукраїнську і світову науку, але й доказом того, що Ви ніколи не втрачали людської гідності, а використовували свій розум і талант на дослідження і поширення українознавства, на виховання молодих науковців, а не на особисту наживу. Ваші наукові здобутки є і завжди будуть служити джерелом до пізнання не тільки окремих ділянок життя та науки, але й поштовхом для глибшого вивчення української історії, культури, етнографії, фольклору тощо. 

Пишаюся Вами пане професоре, подивляю Вашу невсипущу енергію і таку корисну довголітню працю на ниві українознавства. Дякую Вам, що Ви з’явились у моєму житті як свіжий подув шляхетної учтивої наукової думки, щирого натхнення до творчої праці наперекір усім перешкодам і труднощам. Для мене Ви назавжди стали прикладом справжнього науковця – самовідданого, цілеспрямованого, послідовного у своїх діях, свідомого своєї благородної мети дослідника. 

Дякую Вам, що Ви завжди гідно репрезентували у світі скарби українського духа та правдивої історії українського народу. 

Дякую Вам за щедрість Вашого серця, за щире, людяне відношення, за постійну увагу до моєї праці та готовність допомогти своїми знаннями. З нагоди Вашого ювілею хочу приєднатися до великої когорти шанувальників і щиро побажати Вам, шановний пане Миколо, повні пригорщі здоров’я і щастя, багато сили й творчої наснаги, сповнення сподівань, радості з близьких, задоволення в житті, щирих друзів і всього, всього найкращого. 

Шановний і дорогий пане Миколо! З найщирішими побажаннями, щиро, з любов’ю вітаю Вас пане професоре з життєвим ювілеєм і зичу Вам ще багато років плідної праці на науковій ниві! Нехай доля й надалі дозволяє Вам поповнювати українознавство цікавими неординарними працями. 

Міцного Вам здоров’я, щасливої долі, Божої благодаті на Многії і Благії літа!

 

* * *

Ганна КАРАСЬ,

доктор мистецтвознавства, 

професор Прикарпатського національного університету 

імені Василя Стефаника, 

заслужений працівник культури України:

 

Ювілей видатного діяча сучасності, фольклориста, україно-, мистецтво- та літературознавця, доктора філологічних наук, члена Міжнародної комісії з дослідження національної культури Карпат та Балкан, дійсного члена НТШ, Президента НТШ у Словаччині, голови Асоціації українців Словаччини, іноземного академіка Національної академії наук України Миколи Мушинки – це подія для всього світового українства, адже його ім’я широко відоме інтелектуалам-українцям. 

Миколі Мушинці притаманні багато талантів-чеснот, однак найяскравішими є Віра в Бога, служіння Йому та сповідування заповідей Господніх, віра у себе, у людей; Любов до родини та людей. Ця любов іскриться у погляді та усмішці пані Миколи і, мабуть, не тільки мені здається, що коли говоримо про святого Миколая, то саме таким є Микола Мушинка; Мудрість ювіляра лягла тисячами сторінок у його ессеї, статті, капітальні монографії, які видані у багатьох країнах світу і торкаються різних сфер гуманітаристики; Працелюбність, майстерність, професіоналізм та відданість професії вражає всіх, хто близько пізнав п. Миколу. Навіть у своєму поважному віці, як і колись в молодості, він щодня гарує у своїй робітні, адже ще так багато хочеться зробити; Креативність і самоактуалізація – відмітні риси ювіляра, який ніколи не йшов протореними шляхами. Його сміливість, свобода, цільність особистості, ясність розуму вражає і є прикладом для наслідування; Доброта і чесність, товариськість і готовність прийти на допомогу засвідчують його відкриту душу. Надія – п. Микола завжди сповідував її, працюючи у безвісті, без доступу до наукових інституцій, без права на наукову роботу. Він вірив і вірить у краще завтра для України!

Шановний пане Миколо! У день Вашого славного 85-річного ювілею низько вклоняюся перед Вашим життєвим подвигом та науковим доробком! Щиро дякую за мудрі поради і настанови, доброту і прихильність!