Міністерством освіти і науки України, Закарпатською обласною
державною адміністрацією, управлінням культури Закарпатської
обласної державної адміністрації, Закарпатською академією мистецтв та
Фондом імені Адальберта Ерделі 10-13 травня 2017 року в Ужгороді
проведено чергову Міжнародну науково-практичну конференцію
«Ерделівські читання» (№ 169 за Переліком проведення наукових
конференцій з проблем вищої освіти і науки у 2017 році, Лист МОН від
06.03.2017 № 1/9-125) з метою наукового аналізу теоретичних і
практичних досліджень у галузі образотворчого і декоративно-
прикладного мистецтва, дизайну та мистецької освіти Європи і України, а
також взаємовпливів культур європейських народів.
   

   Місцем проведення стала конференц-зала рекреаційного центру
«Золота гора». До участі у заході міжнародного рівня зголосилися 108
доповідачів. Зареєстровано 102 доповіді, з яких прослухано за два дні
конференції – 33. 
   

  У роботі конференції взяли участь представники вищих навчальних
закладів України – Національної академії образотворчого мистецтва та
архітектури, Львівської національної академії мистецтв, Харківської
державної академії дизайну і мистецтв, Української академії друкарства,
Інституту проблем сучасного мистецтва, Косівського інституту
прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ, Інституту
мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН
України, Інституту дизайну та реклами Національної академії керівних
кадрів культури і мистецтв, Інституту архітектури Національного
університету «Львівська політехніка», Інституту мистецтв Київського
університету імені Бориса Грінченка, Херсонського національного
технічного університету, Полтавського національного технічного
університету імені Юрія Кондратюка, Південноукраїнського
національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського,
Криворізького державного педагогічного університету, Національного
лісотехнічного університету України, Інституту народознавства МЕХПУ
НАНУ, Інституту проблем виховання НАПН України, Інституту педагогічної
освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук,
Львівського національного університету ім. Івана Франка, Луганського
національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського
державного університету внутрішніх справ, Чернівецького національного
університету ім. Ю. Федьковича, Ужгородського національного
університету, Мукачівського державного університету, Закарпатського
інституту післядипломної педагогічної освіти, Ужгородського державного
музичного училища імені Д. Є. Задора, Центрального державного архіву
зарубіжної україніки, Меморіального музею Леопольда Левицького
(Львів), Національного музею у Львові ім. А. Шептицького, Львівського
палацу мистецтв, Національної спілки художників України, закордонні гості
– з Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, США, Іраку, Швейцарії тощо.
   

   10 травня – у день заїзду учасників конференції – відбулося
відкриття традиційної студентської виставки «Травневі блукання».
Цьогоріч вона розмістилася в галереї «Ужгород». 33 її учасники
представили роботи в різних жанрах і техніках, засвідчивши добрий
фаховий рівень, хороший естетичний смак, багатообіцяючий
мистецький потенціал.
   

   Працювали такі секції:
- Мистецтвознавство та культура;
- Актуальні проблеми образотворчого та декоративно-прикладного
мистецтва і дизайну;
- Педагогіка та мистецька освіта.
   

   Особливістю першого пленарного дня конференції «Ерделівські
читання» стала інавгурація почесним доктором Закарпатської академії
мистецтв професора Сергія Квіт. Сергій Миронович Квіт, міністр освіти і
науки України впродовж 2014-2016 рр., нагороджений Дипломом
почесного доктора за рішенням Вченої ради академії (протокол № 7, від
5 травня 2017 р.) як організатор вищої освіти, авторитетний діяч науки,
освіти, культури України за особливий внесок у розвиток Закарпатської
академії мистецтв. Його інавгураційна промова, присвячена нинішнім
проблемам освітянської галузі та перспективам розвитку вищої освіти,
була справді концептуальною, виваженою і яскравою.
 

   

   Крім того, у конференц-залі працювала виставка «Натхнені
Батьківщиною: творчість українських митців за кордоном», люб’язно
підготовлена для учасників конференції Центральним державним
архівом зарубіжної україніки. Відвідувачі виставки отримали унікальну
можливість ознайомитися з документами, що висвітлюють творчий
шлях більше 30-ти українських митців, які проживали в Польщі,
Чехословаччині, Франції, Німеччині, США, Канаді, Венесуелі та інших
країнах світу. Архівні документи розповідають про мистецьку діяльність
цілої плеяди художників – Петра Холодного (старшого), Олени
Кульчицької, Роберта Лісовського, Миколи Бутовича, Петра Холодного
(молодшого), Петра Андрусіва, Людмили Морозової, Галини Мазепи,
Якова Гніздовського та інших.
 

   

   Родзинкою першого дня роботи «Ерделівських читань», очевидно,
слід визнати експозицію унікальної колекція художніх фото Рудольфа
Гульки з Підкарпатської Русі/Карпатської України міжвоєнного періоду
«Зниклий світ Підкарпатської Русі», яка демонструвалася в просторих
залах «Галереї Ілько». Це – визначна мистецька і, ширше, – історико-
культурницька подія, насамперед в контексті Закарпаття, усього
Карпатського регіону і далі. Науковці Лукаш Бабка, Гана Оплестілова та
Юлія Фурманюк привезли її з фондів Слов’янської бібліотеки в Празі
(відділення Національної бібліотеки Чеської Республіки). Знімки
походять з першої половини двадцятих років ХХ століття, тобто з
періоду, коли цей регіон у 1919‒1939 рр. під назвою Підкарпатська Русь
входив до складу Чехословаччини. Автором знімків є фотограф-
любитель мешканців. Цей процес і був відтворений на фотографіях.
 

 

   Представлені кольорові та монохромні світлини показують сюжети
щоденного життя, роботу селян і мешканців міст, їхні традиції, сільську і
міську архітектуру, рукодільні вироби і мистецькі предмети, промислові
будівлі і шляхи, природні мотиви. Задокументовані також місцеві
варіанти народного вбрання і унікальні церковні пам’ятки: переважно
дерев’яні церкви безцінного культурного та історичного значення.
Фотографії показують широкий етнічний і релігійний спектр місцевого
населення (русини-українці, угорці, євреї, роми, словаки і чехи). Усі ці
мотиви творили разом унікальний колорит підкарпатського суспільства,
переважна частина якого у наступних десятиліттях драматичного ХХ
століття безповоротно зникла.