19 березня 2021 року в Закарпатській академії мистецтв відбулися чергові студентські наукові читання, в яких взяли участь студенти 4 курсу та 2 курсу скороченої форми навчання: усього 50 чоловік. Уперше така акція проводилася в онлайн-режимі. Було складно, напружено і цікаво. Були заслухані виступи на найрізноманітніші теми: 

– з графічного дизайну:

«Розвиток сфери веб-дизайну на місцевому рівні (на прикладі м. Ужгород)» (Сабат Яна Валеріївна); «Сучасний підхід до створення логотипу» (Садова Валерія Сергіївна); «Золота та срібна доба американських коміксів та їх вплив на сучасну українську культуру» (Карпенюк Світлана Сергіївна); «Дизайн під час короновірусу» (Адамська Анастасія Едуардівна); «Рекламний дизайн в Україні: історичні витоки  та сучасні вимоги» (Богаш Надія Олександрівна); «Особливості створення сучасної анімації» (Вознюк Катерина Миколаївна); «Карикатура як відображення проблем суспільного життя (на прикладі графічної сатири Закарпаття  другої половини ХХ -поч. ХХІ ст.)» (Колядка Тетяна Михайлівна); «Роль фотоплівки в житті сучасної молоді» (Михайлов Владислав Русланович); «Татуювання як творчість сучасного світу» (Чупиков Данило Ярославович); «Векторний портрет у графічному дизайні (за авторськими матеріалами)» (Сливчук Емілія Богданівна); «Історія виникнення карт таро та їх візуальна мова (передумови виникнення та становлення карт таро)» (Гумен Катерина Михайлівна); «Концепт-арт персонажів у мультфільмах» (Росоляник Ольга Володимирівна); «Візуальні та психологічні особливості в дизайні персонажів» (Соловйов Андрій Валерійович);

– з дизайну інтер’єру:

«Сучасні тенденції в дизайні інтерʼєру автосалонів (на прикладі компанії «Porsche»)» (Мигович Діана Іллівна); «Особливості  малярства  Володимира Микити в контексті крайового мистецького процесу 1950-2010-х рр.» (Лакатош Владислава Іванівна); «Дизайн інтер'єру барбершопів: формування та розвиток в Україні» (Лях Віталій Федорович); «Школа Баухаус: основні ідеї, методика навчання, історична значимість» (Уліганець Наталія Мирославівна); «Використання новітніх технік у сучасному образотворчому мистецтві» (Чурко Аніта Вʼячеславівна); «Дослідження розвитку бібліотеки. Комунікація бібліотеки в сучасній системі» (Чмерека Володимир Павлович); «Сучасні дизайнерські ідеї в оформленні інтерʼєрів готельно-ресторанниї обʼєктів» (Свиденюк Крістіна Владиславівна); «Сучасні тенденції дизайну офісів» (Тор Мерседес Отіллівна);

– з дизайну середовища:

«Макетування як засіб реалізації образного мислення» (Пацкан Мирослава Іванівна); «Біонічна архітектура як джерело ідей для дизайну» (Рєзанова Каріна Валеріївна); «Замок Сент-Міклош як історична пам'ятка архітектури Закарпаття ХІV ст.» (Русин Аліна Михайлівна);

– з живопису:

«Оптичні ілюзії в живописі та графіці ХХ – поч. ХХІ століття» (Колчар Вікторія Йосипівна); «Особливості національно-культурних процесів на Закарпатті (1900-1950)» (Нодь Неля Вʼячеславівна); «Реституція культурних цінностей: український досвід доби незалежності» (Семан Катерина Ігорівна); «Трансавангард в українському живописі» (Дикун Ангеліна Юріївна); «Живопис Українського модерну кінця ХІХ – початку ХХ ст.» (Звонар Ольга Михайлівна); «Життя та творчість Михайла Романишина» (Семйон Даніелла Мирославівна); «Життєвий та творчий шлях художника Йосипа Марційчука» (Шпілка Лілія Володимирівна); «Жіночий образ у творчості закарпатських художників (друга половина ХХ ст.)» (Гречин Антоніна Іванівна); «Акварелі в закарпатському образотворчому мистецтві (кінець ХХ-поч. ХХІ ст.)» (Гряділь Марія Іванівна); «Орнаментальні мотиви на полотнах закарпатських художників (кінець ХХ-поч.ХХІ ст.)» (Дідик Олександра Миколаївна); «Передумови, які сформували творчу манеру Сальвадора Далі» (Хомин Аделіна Михайлівна);

– з графіки:

«Українська майстриня Тетяна Бартош: творчий шлях» (Ковач Ганна Іванівна); «Бісероплетіння як вид декоративно-прикладного мистецтва: регіональні  та технологічні особливості» (Лукачина Вероніка Василівна);

– з декоративно-прикладного мистецтва та реставрації:

«Дослідження творчості Олександра Архипенка» (Копин Андріанна Іванівна); «Гончарство в Україні ХIX – ХХ ст. (передісторія виникнення, гончарні центри)» (Ярош Олена Вікторівна); «Особливості худонього скла: види, історія розвитку. Львівські майстри гутної справи» (Бендза Володимир Володимирович); «Проблема змісту і форми у модерністичній скульптурі» (Гудачок Юрій Сергійович); «Художня ковка і сучасні тенденції дизайну» (Рудзік Богдан Олександрович); «Секретери в контексті офісних меблів Західної Європи» (Скакун Олександр Олександрович); «Художнє литво: технологія виготовлення та історія розвитку в Україні і на Закарпатті» (Соломуд Віталій Геннадійович); «Різьблення іконостасу церкви Св. Петра і Павла с. Туриця у контексті декоративного різьблення Закарпаття ІІ пол. ХVІІІ – І пол. ХІХ ст.» (Стан Василь Іванович); «Технологічні та художні особливості  живопису іконостасу церкви Св. Петра і Павла с. Туриця. Історія художніх змін» (Шпонтак Валентин Михайлович); «Українська й угорська кераміка: історія розвитку, спільне і відмінне» (Імлавер Клаудіа Робертівна); «Дослідження творчості Олександра Архипенка» (Копин Андріанна Іванівна); «Гончарство в Україні ХIX – ХХ ст. (передісторія виникнення, гончарні центри)» (Ярош Олена Вікторівна); «Особливості худонього скла: види, історія розвитку. Львівські майстри гутної справи» (Бендза Володимир Володимирович); «Проблема змісту і форми у модерністичній скульптурі» (Гудачок Юрій Сергійович); «Художня ковка і сучасні тенденції дизайну» (Рудзік Богдан Олександрович). 

Науковими керівниками були Дочинець Н. М., Бокотей Л. Л., Іваньо Ю. Ю., Пилип Р. І., Волощук А. В., Ребрик Н. Й., Бунда С. О., Гаврош О. І.

Молоді науковці продемонстрували (і це засвідчено оцінками) добре знання наукового матеріалу, вміння працювати з науковою літературою, володіння навичками наукового виступу, а також засвідчили актуальність та практичну спрямованість своїх наукових робіт. Студентські наукові читання дають можливість студентам самореалізовуватись, вони мають можливість заявити про себе як про перспективних науковців. Працюючи над темами своїх досліджень, вони здобувають навички наукового дослідження – аналізу, синтезу, вчаться узагальнювати, робити висновки. Крім того, студентські наукові дослідження в галузі мистецтвознавства є важливими іпотрібними, оскільки відкривають великі можливості перед студентами в царині науки, розкривають їх творчий потенціал таі надихають на успіхи. Результати досліджень молодих науковців публікуються у збірниках тез, а також стають основою для створення спільних із науковим керівником публікацій, закладають фундамент для подальших наукових пошуків та розвитку успішної фахової кар’єри.