Колектори не мають автоматичного права турбувати родичів боржника — закон чітко обмежує такі контакти вузьким колом випадків і вимагає одночасної наявності двох умов: прямої згадки в кредитному договорі та окремої згоди самої людини. У решті ситуацій дзвінки, повідомлення чи візити до мами, брата чи свекрухи вважаються порушенням, за яке компанія може отримати штраф від Національного банку України, а в разі погроз чи тиску — навіть кримінальну відповідальність.
Ця норма захищає не лише гаманець, а й спокій у домі: коли хтось сторонній починає розповідати про чужий борг за сімейним столом, це руйнує довіру швидше, ніж будь-які цифри на папері. Для тих, хто вже стикався з такими дзвінками, і для тих, хто лише чує про проблему, важливо розуміти межі — бо незнання часто перетворює звичайну родинну розмову на джерело стресу й непорозумінь.
Стаття 25 Закону України «Про споживче кредитування» (з урахуванням змін 2021 року, чинних у 2026-му) встановлює вичерпний перелік осіб, з якими дозволена взаємодія під час врегулювання простроченої заборгованості. Це сам споживач, його законний представник, спадкоємець, поручитель або майновий поручитель. Близькі родичі, які не підписували договір поручительства і не дали письмової згоди на обробку своїх персональних даних саме для цілей стягнення, опиняються поза цим колом. Навіть якщо їхній номер колись потрапив до анкети кредиту, це не дає колекторській компанії карт-бланш на дзвінки з вимогами чи натяками.
Що саме дозволяє закон і чому більшість дзвінків — за межами правил
Взаємодія з третіми особами можлива лише тоді, коли дві умови виконані одночасно. По-перше, кредитний договір прямо передбачає можливість звертатися до конкретної людини. По-друге, ця людина особисто надала згоду — і не усну обіцянку по телефону, а чітко зафіксовану згоду, яку колекторська компанія зобов’язана отримати під час першого контакту. Без цього будь-який дзвінок з проханням «передати синові, щоб заплатив» або «вплинути на нього» стає незаконним.
Закон також забороняє розголошувати деталі боргу — суму, строки, назву кредитора — особам, які не мають на це права. Навіть якщо родич сам зателефонував і поцікавився, колектор не може викладати цифри, якщо не виконані обидві умови. Така заборона випливає не лише зі статті 25, а й із загальних норм про захист персональних даних. Порушення тут тягне за собою штрафи для компанії та право людини вимагати компенсацію моральної шкоди.
Винятки, які насправді трапляються рідко
Є кілька ситуацій, коли дзвінок родичу не суперечить закону. Якщо людина виступає поручителем або майновим поручителем — вона солідарно відповідає за борг, тому контакти з нею дозволені на тих самих умовах, що й з основним боржником. Те саме стосується спадкоємців після смерті позичальника або законного представника недієздатної людини.
Ще один вузький виняток — коли в договорі прямо прописана можливість інформувати конкретну близьку особу, а сама ця особа дала згоду на обробку своїх даних. Навіть тоді колектор не може вимагати від неї погашення чужого боргу чи тиснути психологічно. Дозволено лише повідомити, що боржнику потрібно зв’язатися з кредитором, і передати контактні дані для цього. Усі інші розмови — про суму, наслідки, «як ви можете допомогти» — виходять за рамки.
Колектори іноді намагаються використати «пошук боржника» як привід: зателефонувати родичу й запитати, де зараз перебуває син чи дочка. Закон дозволяє такий контакт лише без розголошення інформації про борг. Будь-яка фраза на кшталт «ваш син має прострочку, передайте йому» перетворює дзвінок на порушення.
Час, частота та способи зв’язку: жорсткі рамки
Навіть у дозволених випадках взаємодія обмежена. Особисті зустрічі можливі лише з 9 до 19 години і лише за попередньою згодою. Телефонні дзвінки та повідомлення не повинні порушувати нічний відпочинок — зазвичай це означає проміжок з 20:00 до 9:00. Багато компаній дотримуються правила «не більше двох контактів на добу» з боржником і ще жорсткіших лімітів щодо третіх осіб.
Заборонено використовувати автоматичний додзвін понад 30 хвилин на добу, надсилати повідомлення з прихованого номера або вдавати, що дзвонять з суду чи виконавчої служби. Кожна розмова має фіксуватися — компанія зобов’язана зберігати записи три роки. Це не просто формальність: у разі скарги саме записи стають головним доказом.
Як колектори отримують номери родичів і чому це не завжди законно
Найчастіше номери потрапляють до бази ще на етапі оформлення кредиту — коли позичальник вказує «контактну особу» в анкеті. Якщо тоді не було чіткої згоди на обробку даних саме для стягнення, використання такого номера пізніше може бути оскаржене. Іноді дані беруть з відкритих джерел або купують на чорному ринку — це вже пряме порушення закону про персональні дані.
У 2026 році лише компанії, внесені до реєстру Національного банку України, мають право займатися колекторською діяльністю. Усі інші — поза законом, і будь-який їхній контакт можна фіксувати як незаконний.
Що робити, коли дзвінки вже почалися: практичний алгоритм
Перше і найважливіше — фіксувати все. Записуйте розмови (в Україні це дозволено, якщо ви учасник розмови), робіть скріншоти повідомлень, зберігайте номери та дати. Не вступайте в довгі суперечки — коротко поясніть, що не є стороною договору і не даєте згоди на подальші контакти.
Далі — скарга. До Національного банку України можна звернутися онлайн або поштою з описом порушень та доданими доказами. Банк перевіряє, чи компанія перебуває в реєстрі, чи дотримувалася етичних вимог, і може накласти штраф — від десятків до сотень тисяч гривень. Якщо в розмовах звучали погрози, шантаж чи приниження — звертайтеся до поліції за статтями про порушення приватності або вимагання.
Можна також подати позов до суду на відшкодування моральної шкоди — суди дедалі частіше стають на бік людей у таких справах, особливо коли порушення систематичне.
Психологічний бік: чому дзвінки родичам болять сильніше за сам борг
Коли телефон дзвонить посеред сімейної вечері і незнайома людина починає розповідати про чужі фінансові проблеми, це не просто незручно. Це втручання в особистий простір, яке змушує близьких людей почуватися винними або відповідальними за те, чого вони не робили. Багато родин після таких дзвінків починають уникати розмов про гроші, хтось почувається зрадженим, хтось — ображеним. Закон намагається захистити саме цю тонку тканину сімейних стосунків.
| Дія колектора | Дозволено? | Наслідки порушення |
|---|---|---|
| Дзвонити родичу без згоди та згадки в договорі | Ні | Штраф НБУ, скарга, позов |
| Повідомляти суму боргу третій особі | Лише за згоди | Порушення персональних даних |
| Вимагати від родича погасити борг | Ні (якщо не поручитель) | Можлива кримінальна справа |
| Дзвонити вночі або частіше 2 разів на день | Ні | Штраф, виключення з реєстру |
Найважливіше: навіть якщо колекторська компанія зареєстрована в НБУ, це не означає, що будь-який її дзвінок законний. Кожна конкретна дія перевіряється на відповідність статті 25 та згоді людини.
Як перевірити легітимність компанії та захистити себе заздалегідь
Перед підписанням будь-якого кредитного договору уважно читайте розділ про третіх осіб і врегулювання заборгованості. Якщо там є пункт про передачу інформації родичам — вимагайте його виключити або чітко обмежити. Після оформлення кредиту можна в будь-який момент відкликати згоду на обробку персональних даних — для цього достатньо письмового звернення до кредитора.
Щоб перевірити, чи має компанія право працювати як колектор, достатньо звернутися до публічного реєстру на ресурсі Національного банку України. Там є актуальний список усіх легальних гравців ринку. Якщо дзвонять з номера, якого немає в реєстрі, — це вже червоний прапорець.
У 2026 році ринок колекторських послуг значно цивілізованіший, ніж десять років тому, але порушення все ще трапляються. Знання своїх прав і вміння фіксувати контакти перетворюють родину з потенційної жертви на захищену сторону. Коли кожен у домі знає, що дзвінок з вимогою чужого боргу — це не норма, а виняток, який майже завжди можна оскаржити, повітря в сім’ї стає легшим.
Leave a Reply