У США померла 78-річна Марта Ліллард із Оклахоми — остання в країні пацієнтка, яка до кінця життя користувалася апаратом «залізні легені» після перенесеного в дитинстві поліомієліту.
Про це повідомляє джерело. Доля жінки кардинально змінилася в червні 1953 року. П’ятирічна дівчинка прокинулася з сильним болем у горлі та скутістю шиї. Родина запідозрила поліомієліт і терміново доправила її до лікарні, де медики підтвердили діагноз.
У медичному закладі Марта провела шість місяців. Через ураження дихальної системи лікарі підключили її до апарата «залізні легені», який допомагав підтримувати дихання. Відтоді американка користувалася цим пристроєм упродовж усього життя — до самої смерті 26 червня.
Життя всупереч прогнозам
Про смерть Марти Ліллард джерелу повідомила її сестра Сінді Маквей. «Їй сказали, що вона не проживе довше 20 років, — розповіла вона. — У неї був ентузіазм і бажання продовжувати жити та отримувати від життя максимум». За словами сестри, поштовхом до погіршення стану був «довгий Covid». Водночас у свідоцтві про смерть зазначені хронічна легенева недостатність і постполіомієлітний синдром.
Марта Ліллард залишалася останньою людиною в США, яка використовувала «залізні легені» — апарат штучної вентиляції з негативним тиском. Свого часу цей пристрій був головним засобом підтримки життя пацієнтів із поліомієлітом. Завдяки масовій вакцинації поліомієліт у США практично ліквідували. З 1979 року в країні не фіксували випадків природного передавання вірусу.
За кілька днів до смерті Марта дала інтерв’ю, де згадала день, коли вперше відчула симптоми. «Я прокинулася, на вулиці світило сонце, я почала підводитися, і шия мене страшенно боліла. Я не могла підняти голову з подушки. Через чотири дні я знепритомніла. Я не могла дихати. Не могла рухати ні руками, ні ногами», — сказала вона. Жінка пригадала й перші враження від апарата: «Зазвичай дітей туди не любили класти, бо вони чинили опір, але я — ні. Мені це подобалося. Було приємно дихати».
Протягом життя вона пережила й небезпечний інцидент. Під час крижаної бурі в Оклахомі Марта опинилася заблокованою всередині апарата, коли аварійний генератор вийшов із ладу. Пізніше вона згадувала: «Це майже як бути похованою заживо, знаєте — це так страшно. Мені було важко дихати. І я пам’ятаю, як голосно сказала собі: «Я не помру».
Leave a Reply