У під’їздах багатоповерхівок, де раніше дим від сусідських цигарок просочувався крізь двері квартир, тепер частіше пахне свіжістю або просто нейтральним повітрям. Законодавство України послідовно звужує простір для тютюнового диму та пари, захищаючи тих, хто не курить. Штраф за куріння в громадських місцях у 2026 році для фізичної особи становить від 51 до 170 гривень за перше порушення або попередження, а за повторне протягом календарного року — від 170 до 340 гривень. Ці суми фіксовані вже кілька років і розраховуються з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у 17 гривень.
Заборона охоплює не лише традиційні сигарети. Електронні сигарети, пристрої для нагрівання тютюну, кальяни та трав’яні вироби для куріння підпадають під ті самі правила. Перелік місць, де не можна ні курити, ні використовувати ці продукти, закріплений у статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Місцеві ради додатково можуть визначати свої зони, вільні від диму та пари. Власники закладів несуть значно жорсткішу відповідальність — до 15 тисяч гривень за повторні порушення.
Закон працює не лише як каральний механізм. Він поступово змінює повсякденні звички мільйонів людей, роблячи чисте повітря у громадських просторах доступним для дітей, хворих, вагітних та всіх, хто обирає не дихати чужим димом. Порушення фіксують поліцейські, а скарги громадян часто стають поштовхом для перевірок.
Історія заборони: від часткових обмежень до комплексної системи
У 2005 році базовий закон лише частково обмежував куріння у громадських місцях і дозволяв спеціально відведені зони з вентиляцією. Справжній прорив відбувся у 2012 році — тоді суттєво розширили перелік заборонених локацій та майже повністю прибрали можливість курити всередині більшості громадських приміщень. Наступний важливий етап настав у 2021–2023 роках, коли заборона поширилася на електронні сигарети, пристрої без згоряння тютюну та кальяни. Ці зміни закрили loopholes, якими користувалися любителі «паріння», і привели українське законодавство ближче до європейських стандартів та Рамкової конвенції ВООЗ.
Кожен етап відповідав на реальні виклики: зростання кількості вейпів серед молоді, скарги некурців на аерозоль у кафе та транспорті, а також потребу зменшити навантаження на систему охорони здоров’я. Сьогодні норми стабільні — у 2025–2026 роках суттєвих змін у розмірах штрафів чи переліку місць не відбулося. Закон продовжує працювати як жива система, що реагує на скарги та місцеві рішення рад.
Де саме не можна курити чи парити: детальний перелік
Заборона діє у чітко визначених локаціях. Їх зручно групувати за призначенням.
У закладах охорони здоров’я та на їхній території — лікарнях, поліклініках, стоматологіях. Тут перебувають люди з ослабленим імунітетом, діти та ті, хто відновлюється після хвороб. Дим або пара лише погіршують стан.
У навчальних закладах усіх рівнів та на їхній території — школах, університетах, дитсадках. Легені дітей та підлітків розвиваються, а пасивне вдихання шкідливих речовин може вплинути на здоров’я на роки вперед.
У спортивних та фізкультурно-оздоровчих спорудах — стадіонах, фітнес-центрах, басейнах. Фізична активність і чисте повітря — природне поєднання.
У приміщеннях закладів ресторанного господарства — кафе, ресторанах, барах, їдальнях. Тут люди їдять, а запах тютюну чи вейпу псує враження від їжі та може викликати алергічні реакції.
У приміщеннях об’єктів культурного призначення — театрах, кінотеатрах, музеях, бібліотеках. Концентрація людей у закритому просторі робить будь-який дим особливо помітним.
У державних установах, органах місцевого самоврядування та приміщеннях підприємств усіх форм власності — офісах, адміністраціях, банках. Робоче місце має бути комфортним для всіх співробітників.
У готелях, гуртожитках та місцях загального користування житлових будинків — під’їздах, сходових клітинах, ліфтах, коридорах. Багато сімей з дітьми скаржаться саме на дим у під’їздах, де діти граються або просто проходять.
На дитячих майданчиках — відкритих і закритих. Діти вдихають повітря на рівні землі, де дим концентрується сильніше.
У підземних переходах, на вокзалах, станціях, зупинках громадського транспорту та у самому транспорті, включно з таксі. Це замкнені або напівзамкнені простори з високою концентрацією людей.
В аеропортах куріння дозволене лише у спеціально відведених зонах, якщо такі є. Місцеві ради можуть додавати до цього списку парки, сквери чи окремі вулиці — варто перевіряти рішення своєї громади.
Штрафи для фізичних осіб: цифри та особливості
Стаття 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює чіткі суми. За перше порушення — попередження або штраф від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів (51–170 гривень). Повторне протягом року — від 10 до 20 мінімумів (170–340 гривень).
У громадському транспорті (автобуси, тролейбуси, трамваї, маршрутки) можуть застосувати частину 3 статті 119 КУпАП — штрафи в аналогічному діапазоні. Для поїздів та метро діє стаття 110 — попередження або 85–340 гривень залежно від обставин. На практиці поліцейські найчастіше використовують статтю 175-1 як універсальну.
Важливо: штраф накладають не за сам факт куріння, а за куріння у забороненому місці. Якщо ви курите на вулиці за 10 метрів від зупинки чи під’їзду — порушення немає. Проте якщо дим заходить у вікна чи на територію — сусіди мають право скаржитися.
Відповідальність закладів та власників приміщень
Заклади ресторанного господарства за перший виявлений випадок куріння на території сплачують 3000 гривень, за повторний протягом року — до 15 000 гривень. Для інших суб’єктів господарювання — 1000 гривень за перше та до 10 000 гривень за повторне. Окремо карають за нерозміщення обов’язкових інформаційних знаків — 1000 гривень.
Знак має містити графічний символ заборони та точний текст: «Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та кальянів заборонено!». Попільнички у заборонених зонах також стають підставою для штрафу. Власник відповідає за те, щоб персонал не ігнорував порушення та не створював умов для куріння.
Сучасні альтернативи сигаретам: ті самі правила
Електронні сигарети, IQOS, glo та подібні пристрої опинилися під забороною не випадково. Аерозоль, який вони виробляють, містить нікотин, важкі метали та інші речовини, що впливають на навколишніх. Кальяни та трав’яні суміші теж не стали винятком — їхній дим так само забруднює повітря. З 2022–2024 років законодавство уніфікувало підхід: де не можна курити сигарету, не можна і парити чи використовувати пристрій для нагрівання тютюну.
Як фіксують порушення та що робити, якщо оштрафували
Поліцейський складає протокол на місці. Докази — власні спостереження, відео з телефону, свідчення очевидців. Громадяни можуть самі фіксувати порушення та звертатися на лінію 102 або до територіальних органів Держпродспоживслужби. У під’їздах часто допомагають колективні скарги мешканців — поліція або дільничний виїжджають швидше.
Якщо вас оштрафували, але ви вважаєте дії неправомірними (наприклад, не було знака або місце не підпадає під заборону), протокол можна оскаржити у суді протягом десяти днів. На практиці для сум у 170–340 гривень це роблять рідко — часові та емоційні витрати перевищують розмір штрафу. Проте прецеденти бувають, і суди іноді стають на бік громадян при недостатності доказів.
Практичні поради для курців та некурців
Курцям варто заздалегідь планувати: шукати місця на відкритому повітрі подалі від входів, зупинок та дитячих зон. У багатьох дворах з’явилися стихійні «курилки» біля сміттєвих баків — це не ідеально, але краще, ніж під вікнами. Вейпери часто думають, що «пар не рахується», проте закон не робить різниці.
Некурцям, які страждають від диму в під’їзді чи кафе, варто спочатку ввічливо звернутися до порушника. Якщо не допомагає — фіксувати на відео та звертатися до поліції. У багатоквартирних будинках ефективно працює колективне рішення зборів співвласників про заборону куріння у місцях загального користування з розміщенням відповідних наліпок.
Культурний зсув та чому правила залишаються актуальними
За десятиліття дії жорстких норм видимість куріння у громадських місцях помітно зменшилася. Багато хто, хто раніше курив у кафе чи під’їзді, тепер виходить на вулицю або взагалі відмовляється від звички. Це не лише про штрафи — це про повагу до простору інших людей. Діти, які ростуть у середовищі без постійного тютюнового диму, рідше починають курити самі. Пацієнти лікарень отримують шанс дихати чистіше під час лікування.
Закон продовжує еволюціонувати через місцеві рішення та громадську активність. У деяких містах уже з’явилися додаткові зони без куріння біля шкіл чи у парках. Головне — пам’ятати, що чисте повітря у громадському просторі стало не привілеєм, а базовою нормою, за яку варто стояти і яку варто поважати.
Leave a Reply