Законопроект у Верховній Раді України за Регламентом проходить процедуру трьох читань. На практиці 2025–2026 років третє читання майже повністю зникло: більшість законів ухвалюють уже після першого або другого. Статистика 14-ї сесії показує 47,6 % ухвалених після першого читання і 52,4 % після другого.
Можливість прийняти документ у цілому одразу після першого чи другого читання прямо передбачена Регламентом (крім кодексів і законопроектів понад 100 статей). Саме тому відповідь на питання «скільки читань» залежить не від формальної норми, а від політичної волі, якості підготовки в комітеті та наявності терміновості.
Середній строк від реєстрації до остаточного голосування коливається від кількох десятків днів для термінових змін до понад року для складних реформ. У нашій практиці саме розуміння цієї гнучкості дозволяє прогнозувати долю конкретного документа.
Що передбачає Регламент Верховної Ради
Стаття 102 Регламенту чітко визначає: законопроекти розглядаються, як правило, за процедурою трьох читань. Перше — обговорення основних принципів, положень, критеріїв і структури з прийняттям за основу. Друге — постатейне обговорення і прийняття в другому читанні. Третє — прийняття в цілому документа, який потребує додаткового доопрацювання та узгодження.
Рішення про повторні перші чи другі читання Рада може ухвалити не більше двох разів. Це важливий запобіжник проти затягування. Водночас Регламент дозволяє остаточне прийняття законопроекту одразу після першого або другого читання, якщо депутати визнають, що текст не потребує доопрацювання і немає зауважень щодо змісту. Виняток становлять проекти кодексів і документи, що містять понад сто статей або пунктів.
За моїм досвідом, саме ця норма стала головним інструментом прискорення законодавчого процесу після 2022 року. Коли комітет якісно опрацьовує текст ще до пленарного розгляду, потреба в третьому читанні відпадає. У 2025–2026 роках ця практика закріпилася настільки міцно, що третє читання перетворилося на формальність, яка існує лише на папері.
Типова помилка початківців — вважати, що три читання є обов’язковими. Насправді Регламент залишає широку дискрецію. Якщо документ підготовлений добре і політичний консенсус досягнутий, він може стати законом уже після першого голосування. Якщо ж виникають суперечки — процес розтягується на місяці або навіть роки.
47,6 % законів ухвалено після першого читання
52,4 % — після другого
0 % — після третього
Середній строк від реєстрації до ухвалення в першому читанні та в цілому — 63 дні
Перше читання: концепція та прийняття за основу
Перше читання — це момент, коли депутати оцінюють ідею в цілому. На пленарному засіданні заслуховують доповідь ініціатора, співдоповіді авторів альтернативних проектів (якщо вони є) та висновок головного комітету. Обговорення стосується принципів, структури, критеріїв і основних положень. Результатом може стати прийняття законопроекту за основу, повернення на доопрацювання або відхилення.
Практичний нюанс: між реєстрацією і першим читанням документ проходить комітетський етап. Головний комітет має до 30 днів на підготовку висновку. Якщо комітет рекомендує прийняти в цілому, Рада може зробити це одразу. Саме так у 2025–2026 роках проходили багато термінових змін у сфері оборони, соціального захисту та євроінтеграції.
Приклад із практики: законопроекти про мобілізацію та статус ветеранів часто ухвалювалися за основу і в цілому вже на першому читанні. Натомість складні документи на кшталт оновлення Цивільного кодексу отримували тисячі поправок і йшли на друге читання. У 2026 році до проекту Цивільного кодексу було подано понад 15 тисяч поправок — класичний випадок, коли перше читання стає лише стартом довгої боротьби.
Підводний камінь — відсутність політичної волі. Навіть ідеально підготовлений текст може «зависнути» в комітеті, якщо фракції не досягли домовленості. У нашій практиці саме на етапі першого читання найчастіше проявляється справжня вага суб’єкта законодавчої ініціативи: президентські та урядові проекти проходять швидше, ніж депутатські.
Друге читання: постатейна робота і правки
Друге читання — найнасиченіший етап. Між першим і другим депутати подають правки, які головний комітет систематизує у порівняльній таблиці. На пленарному засіданні розглядають кожну спірну поправку. Якщо автор не згоден із висновком комітету, поправка ставиться на голосування в залі.
Регламент встановлює максимальний строк між першим і другим читанням — 14 днів. На практиці цей термін майже ніколи не дотримується. У 14-й сесії середній інтервал між першим і другим читанням сягнув 264 днів — рекорд останніх років. Причини очевидні: накопичення правок, політичні торги, необхідність додаткових висновків комітетів з питань антикорупційної політики та євроінтеграції.
Типовий кейс 2025–2026 років — законопроекти, пов’язані з відновленням України. Вони проходили друге читання з десятками або навіть сотнями поправок. Комітет з питань економічного розвитку іноді працював ночами, щоб встигнути підготувати таблицю. Коли текст після другого читання виявляється готовим, його одразу ухвалюють у цілому. Якщо ні — можливе повторне друге читання (але не більше двох разів загалом).
Емоційний акцент: друге читання — це місце, де законопроект «дорослішає». Саме тут народжуються компроміси, які потім впливають на життя мільйонів людей. За моїм досвідом, якість другого читання прямо залежить від того, наскільки чесно і відкрито працював комітет на попередньому етапі.
Третє читання: чому воно майже зникло
Третє читання задумане як технічний етап. Між другим і третім можна вносити лише правки щодо виправлення помилок, усунення суперечностей і узгодження тексту. Строк між другим і третім читанням за Регламентом — п’ять днів. На практиці цей етап майже не використовується вже кілька скликань поспіль.
Останній раз третє читання реально застосовувалося в 2015 році. Після цього воно фактично перейшло у функцію повторного другого читання. У 13-й і 14-й сесіях IX скликання жоден закон не пройшов через третє читання. Причина проста: коли комітет якісно опрацьовує правки, а фракції досягають згоди ще до другого читання, додатковий етап стає зайвим.
Цікавий факт із аналітики Лабораторії законодавчих ініціатив: у попередніх сесіях частка законів після другого читання сягала двох третин. У 14-й сесії розподіл майже зрівнявся — майже половина документів ухвалюється вже після першого. Це свідчить про зростання якості підготовки текстів на ранніх стадіях.
Підводний камінь для спостерігачів — плутанина між «прийняттям у другому читанні та в цілому» і справжнім третім читанням. Багато журналістів і громадських активістів досі пишуть про «три читання», хоча реальність давно інша. У 2026 році третє читання залишається нормою Регламенту, але не практикою.
Міф: Кожен законопроект обов’язково проходить три читання.
Реальність: У 2025–2026 роках третє читання не застосовувалося жодного разу. Більшість законів ухвалюють після першого або другого.
Скорочена процедура та особливі випадки
Регламент дозволяє Раді приймати рішення про скорочену процедуру. Це особливо актуально для невідкладних законопроектів Президента або уряду, а також для документів, пов’язаних із воєнним станом. У таких випадках строки між читаннями можуть бути суттєво зменшені, а іноді — повністю скасовані.
Бюджетні законопроекти традиційно проходять швидше. Державний бюджет на наступний рік зазвичай ухвалюють у другому читанні до кінця листопада або початку грудня. У 2025 році бюджет на 2026-й став класичним прикладом прискореного проходження: політичний консенсус і чіткі терміни Конституції змусили депутатів працювати злагоджено.
Окремий випадок — проекти кодексів. Вони не можуть бути ухвалені в цілому після першого чи другого читання. Саме тому оновлення Цивільного кодексу, яке триває в 2026 році, обіцяє бути довгим і складним. Тисячі поправок перетворюють процес на справжній марафон.
Практична порада: якщо ви відстежуєте долю конкретного законопроекту, звертайте увагу не лише на номер читання, а й на висновки комітетів з антикорупційної політики та європейської інтеграції. Без позитивних висновків цих комітетів документ майже ніколи не доходить до голосування в залі.
Терміни проходження та реальні строки 2026 року
Ідеальна схема за Регламентом виглядає так: від реєстрації до першого читання — близько 60–90 днів, від першого до другого — максимум 14 днів, від другого до третього — 5 днів. Реальність далека від ідеалу. Середній строк від реєстрації до ухвалення в другому читанні в 14-й сесії сягав 382 днів.
Найшвидше проходять президентські ініціативи. Урядові законопроекти займають проміжну позицію. Депутатські — найповільніші, особливо якщо ініціатор не належить до більшості. У 13-й сесії середній строк від першого до другого читання для депутатських проектів був коротшим, ніж для урядових — рідкісний випадок, пов’язаний із воєнною повісткою дня.
Підводні камені строків: порушення регламентних термінів між читаннями стало нормою. Комітети часто отримують текст за день-два до пленарного засідання. Депутати не встигають ознайомитися з порівняльною таблицею. Це породжує конфлікти і звинувачення в порушенні процедури.
У нашій практиці найнадійніший індикатор швидкості — наявність позначки «невідкладний» або «пріоритетний» у висновку комітету. Без неї навіть важливий документ може «лежати» місяцями.
- Дата реєстрації та номер
- Головний комітет і статус розгляду
- Наявність висновків антикорупційного та євроінтеграційного комітетів
- Кількість поданих правок
- Чи стоїть у порядку денному найближчого пленарного тижня
Від ухвалення до підпису Президента
Після ухвалення в цілому закон підписує Голова Верховної Ради і протягом п’яти днів передає Президенту. Президент має 15 днів, щоб підписати або повернути з пропозиціями (вето). Якщо протягом цього строку закон не повернуто — він вважається схваленим і підлягає підписанню та офіційному оприлюдненню.
Для подолання вето потрібно не менше 300 голосів. У 2025–2026 роках вето застосовувалося рідко, але кожен такий випадок ставав політичною подією. Після підписання закон офіційно оприлюднюється і, як правило, набирає чинності через десять днів, якщо інше не передбачено самим текстом.
Практичний нюанс 2026 року: багато законів у сфері оборони та відновлення містять норму про набрання чинності з дня, наступного за днем опублікування. Це дозволяє швидше запускати механізми. Натомість податкові та соціальні зміни часто мають відкладений строк — щоб бізнес і громадяни встигли адаптуватися.
Емоційний акцент: саме на етапі підпису Президента багато хто вперше усвідомлює, що законопроект нарешті став законом. Довгий шлях від ідеї до норми права завершується. І саме розуміння кількості читань, реальних строків і політичних нюансів дозволяє адекватно оцінювати, як швидко змінюватиметься життя країни.
Формально — три читання. Реально — одне або два. Третє читання існує лише в тексті Регламенту. Швидкість залежить від політичної волі, якості роботи комітету та наявності терміновості. Найкращий спосіб передбачити долю законопроекту — стежити за висновками профільних комітетів і політичним контекстом, а не за формальною кількістю читань.
Leave a Reply