Учасники бойових дій зберігають гарантоване державою право на першочергове безоплатне отримання земельних ділянок із державної або комунальної власності. Ця пільга, закріплена в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дає змогу захисникам закласти міцний фундамент для мирного життя — побудувати дім для родини, розбити сад чи створити власний город, що символізує нову сторінку після служби. Реалізація цього права залежить від конкретних обставин, зокрема наявності попередньо використаного права на безоплатну приватизацію того самого типу землі та актуальних обмежень законодавства.
Процедура оформлення передбачає подання клопотання до органу, що розпоряджається землею, розробку проєкту землеустрою та державну реєстрацію. Розміри ділянок чітко регламентовані нормами Земельного кодексу України: для присадибної забудови — до 0,25 га в селах, 0,15 га в селищах і 0,10 га в містах; для садівництва — до 0,12 га; для ведення особистого селянського господарства — до 2 га. Кожен громадянин може скористатися правом на безоплатну приватизацію лише один раз за кожним цільовим призначенням, і статус учасника бойових дій надає перевагу в розгляді заяв.
Воєнний стан суттєво вплинув на механізм: загальна заборона на безоплатну передачу державних і комунальних земель у приватну власність діє з 2022 року, однак існують винятки — зокрема для власників уже збудованих об’єктів нерухомості на таких ділянках або земель, переданих у користування до 2002 року. Законодавчі ініціативи 2025–2026 років спрямовані на створення резервних фондів земель і посилення гарантій саме для захисників та сімей загиблих. Тому перед початком дій важливо перевірити актуальний статус у місцевому органі або через безкоштовну правову допомогу.
Правова основа пільги та хто може нею скористатися
Стаття 12 Закону про статус ветеранів прямо передбачає першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Це не просто формальна норма — вона відображає визнання державою особливого внеску захисників і прагнення створити умови для їхньої соціальної адаптації. Право поширюється на осіб, які отримали статус учасника бойових дій відповідно до статей 5 та 6 цього ж закону, а також на прирівняні категорії.
Важливо пам’ятати: пільга діє лише за умови, що людина раніше не реалізувала право на безоплатне отримання землі саме такого цільового призначення. Якщо учасник бойових дій уже приватизував, наприклад, присадибну ділянку в минулому, на нову ділянку під житло розраховувати не варто. Натомість для садівництва або особистого селянського господарства право може залишатися відкритим. Перевірка цього факту відбувається автоматично через державні реєстри під час розгляду клопотання.
Які розміри ділянок доступні та як вони залежать від місцевості
Норми безоплатної передачі закріплені в статті 121 Земельного кодексу України. Вони враховують тип населеного пункту та призначення землі, щоб балансувати між потребами людини і раціональним використанням території.
| Цільове призначення | Село | Селище | Місто | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Присадибна ділянка (житловий будинок + господарські споруди) | до 0,25 га | до 0,15 га | до 0,10 га | Найпоширеніший варіант для родин |
| Садівництво | до 0,12 га | до 0,12 га | до 0,12 га | Ідеально для тих, хто хоче вирощувати фрукти та ягоди |
| Особисте селянське господарство | до 2,0 га | до 2,0 га | до 2,0 га | Підходить для більш масштабного господарювання |
| Індивідуальне дачне будівництво | до 0,10 га | до 0,10 га | до 0,10 га | Для відпочинку та сезонного проживання |
Джерело даних: Земельний кодекс України (стаття 121) та роз’яснення органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Ці норми — не жорстка межа, а максимум. У клопотанні можна вказувати меншу площу, якщо це відповідає реальним потребам і наявним вільним землям. Багато захисників обирають саме присадибні ділянки, бо вони дозволяють поєднати житло з невеликим господарством і дають відчуття власного простору після років у наметах і бліндажах.
Актуальні обмеження воєнного стану та винятки
З 24 лютого 2022 року в перехідних положеннях Земельного кодексу діє заборона на безоплатну передачу державних і комунальних земель у приватну власність, а також на розробку відповідної землевпорядної документації. Це загальне правило, однак законодавець передбачив винятки. Найважливіший для ветеранів — можливість оформити землю під уже існуючими об’єктами нерухомості, які перебувають у приватній власності. Якщо на ділянці стоїть будинок, гараж чи садовий будинок, оформлений за всіма правилами, то під ним можна приватизувати землю навіть у воєнний час.
Інший виняток стосується земель, переданих громадянам у користування до набрання чинності Земельного кодексу 2002 року. У таких випадках процедура спрощується. Для абсолютно нових порожніх ділянок без будівель можливості обмежені, проте це не означає повну втрату права. У грудні 2025 року Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт, який передбачає створення резервного фонду земель (до 20 % площі сільськогосподарських угідь при приватизації державних підприємств) саме для безоплатної передачі учасникам бойових дій та сім’ям загиблих захисників. Станом на середину 2026 року триває робота над остаточним ухваленням і механізмами реалізації.
Покрокова процедура отримання земельної ділянки
Коли умови дозволяють рухатися вперед (наявність винятку або прийняття нових норм), алгоритм виглядає так:
- Визначте цільове призначення та орієнтовний розмір ділянки. Це впливає на вибір органу, до якого звертатися.
- Знайдіть вільну землю. Найзручніший інструмент — Публічна кадастрова карта (map.land.gov.ua). Шукайте ділянки державної або комунальної власності без кадастрового номера або з відповідним статусом. Під час воєнного стану доступ до карти може бути обмежений, тому додатково звертайтеся безпосередньо до місцевої ради чи управління Держгеокадастру.
- Підготуйте та подайте клопотання. Звертайтеся до сільської, селищної чи міської ради (для комунальних земель) або до Головного управління Держгеокадастру в області (для державних земель за межами населених пунктів). У клопотанні чітко вкажіть бажане місце, цільове призначення та розмір. Додайте графічні матеріали — викопіювання з кадастрової карти з позначенням ділянки.
- Очікуйте рішення. Орган розглядає клопотання протягом одного місяця і видає дозвіл на розробку проєкту землеустрою або мотивовану відмову.
- Замовте проєкт землеустрою у сертифікованого інженера-землевпорядника. Вартість робіт у 2026 році орієнтовно становить від 8000 до 15000 грн залежно від складності, площі та регіону. Строк виконання — від двох тижнів до кількох місяців.
- Погодьте проєкт у необхідних інстанціях (Держгеокадастр, архітектура, екологія тощо).
- Отримайте рішення про затвердження проєкту та передачу ділянки у власність.
- Зареєструйте земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація в кадастрі — до 14 днів, безоплатна.
Які документи підготувати
До клопотання обов’язково додають:
- Копію паспорта громадянина України.
- Копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП).
- Копію посвідчення учасника бойових дій або іншого документа, що підтверджує статус (довідка, витяг з наказу).
- Графічні матеріали з бажаним розташуванням ділянки.
- За потреби — погодження землекористувача, якщо земля перебуває в користуванні інших осіб.
Закон прямо забороняє вимагати додаткові документи, не передбачені статтею 118 Земельного кодексу. Це важливий захист від бюрократії.
Як обрати ділянку та уникнути типових помилок
Не всі вільні на карті ділянки однаково привабливі. Перевіряйте не лише статус власності, а й доступ до дороги, наявність комунікацій, рельєф, ризик підтоплення чи зсувів. Земля в мальовничому місці може виявитися непридатною для будівництва через ґрунти чи екологічні обмеження.
Багато захисників радять починати з консультації в місцевому управлінні містобудування та архітектури або з інженером-землевпорядником — вони підкажуть реальні можливості саме у вашій громаді. Якщо бажана ділянка перебуває в зоні бойових дій або на деокупованих територіях, додатково з’ясовуйте питання розмінування та відновлення інфраструктури.
Вартість, строки та що робити при відмові
Повний цикл оформлення зазвичай займає від трьох до шести місяців. Основні витрати — розробка проєкту землеустрою (8000–15000 грн). Державні збори за реєстрацію мінімальні. Якщо орган влади відмовляє без достатніх підстав, рішення можна оскаржити в адміністративному порядку або в суді. Судова практика показує, що суди часто стають на бік ветеранів, коли відмова формальна або не враховує пріоритетного права.
Законодавчі зміни 2025–2026 років та перспективи
Парламент активно працює над посиленням гарантій для захисників. Законопроєкт про резервний фонд земель та пріоритетну передачу ділянок учасникам бойових дій і сім’ям загиблих має шанс суттєво розширити можливості. Слідкуйте за новинами на офіційних порталах Верховної Ради та Міністерства у справах ветеранів. У деяких громадах уже створюють локальні програми підтримки ветеранів у земельних питаннях — варто звернутися до місцевого департаменту у справах ветеранів чи центру надання адміністративних послуг.
Отримання землі — це не просто юридична процедура. Для багатьох захисників це можливість повернути собі контроль над життям, посадити дерево на згадку про побратимів або виростити город, що годує родину. Почніть із перевірки власного статусу та консультації у безкоштовному центрі правової допомоги або у профільних ветеранських організаціях. Кожен крок наближає до того моменту, коли земля стане не мрією, а реальністю, що підтримує і надихає.
Leave a Reply