Фіксований податок — це щомісячний фіксований платіж єдиного податку для фізичних осіб-підприємців першої та другої груп спрощеної системи. Його розмір не залежить від фактичного доходу, а визначається рішенням місцевої ради в межах максимальних ставок, прив’язаних до прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. У 2026 році максимум для першої групи становить 332,80 грн, для другої — 1729,40 грн на місяць. Додатково сплачується військовий збір у фіксованій сумі 864,70 грн.
Цей механізм дозволяє малому бізнесу планувати витрати заздалегідь і не вести складний облік витрат. Водночас він вимагає чіткого дотримання лімітів доходу, видів діяльності та правил розрахунків. Порушення автоматично переводить підприємця на підвищену ставку 15 % або на загальну систему.
За моїм досвідом роботи з сотнями ФОП, саме фіксована модель залишається найзручнішою для тих, хто працює самостійно або з невеликою командою і має відносно стабільний, але не надто великий обіг.
Що таке фіксований податок і чому він з’явився
Фіксований податок — це не окремий вид збору, а особливий спосіб сплати єдиного податку для ФОП 1 і 2 груп. На відміну від третьої групи, де податок рахується як відсоток від доходу, тут сума встановлюється наперед і сплачується авансом щомісяця незалежно від того, чи були продажі.
Історично спрощена система з’явилася ще наприкінці 1990-х як інструмент підтримки малого бізнесу. Спочатку ставки були зовсім невеликими — від 20 до 200 гривень. З 2012 року їх прив’язали до соціальних показників, а місцеві ради отримали право самостійно визначати конкретний розмір у межах законодавчих максимумів. Це дозволило враховувати особливості регіону: у великому місті ставка часто ближча до верхньої межі, у селі — нижча.
У 2026 році база для розрахунку така: прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3328 грн, мінімальна зарплата — 8647 грн. Відповідно максимальна ставка для 1 групи — 10 % від прожиткового мінімуму, для 2 групи — 20 % від мінімальної зарплати. Місцева рада може встановити меншу суму залежно від виду діяльності. Якщо ФОП працює не за місцем податкової адреси, застосовується максимальна ставка.
Практичний приклад. Підприємець з Києва, який торгує на ринку овочами (1 група), може платити 280–332,80 грн єдиного податку плюс 864,70 грн військового збору. Колега з невеликого селища за той самий вид діяльності іноді платить лише 150–200 грн. Різниця відчутна, особливо в зимові місяці, коли товарообіг падає.
Типова помилка початківців — вважати, що фіксований податок звільняє від усіх інших платежів. Ні. Обов’язково сплачується ЄСВ (мінімум 1902,34 грн на місяць) і військовий збір. Якщо є наймані працівники — ще й податки з їхньої зарплати.
Максимум ЄП 1 група — 332,80 грн/міс
Максимум ЄП 2 група — 1729,40 грн/міс
Військовий збір (1, 2, 4 групи) — 864,70 грн/міс
Мінімальний ЄСВ — 1902,34 грн/міс
Ліміт доходу 1 група — 1 444 049 грн
Ліміт доходу 2 група — 7 211 598 грн
Хто може працювати на фіксованому податку і які обмеження діють
Перша група доступна лише тим, хто торгує на ринках з прилавків або надає побутові послуги населенню за вичерпним переліком Податкового кодексу. Найманих працівників мати не можна. Друга група ширша: послуги населенню та іншим спрощенцям, торгівля, виробництво. Дозволено до 10 найманих працівників.
Важливе обмеження — види діяльності. Заборонені азартні ігри, фінансові послуги, обмін валюти, торгівля підакцизними товарами (крім окремих випадків), а з 2026 року також охоронна діяльність. Для другої групи додатково заборонені рієлторські послуги та деякі інші види.
Розрахунки дозволені лише грошовими коштами. Якщо ФОП 1 чи 2 групи приймає оплату товаром або взаємозаліком, це вже підстава для застосування 15 % ставки до такого доходу. Контрагентами для першої та другої груп можуть бути лише населення або інші платники єдиного податку.
Реальний кейс з практики. Підприємець з Вінниці на 2 групі надавав послуги з ремонту комп’ютерів. Коли почав працювати з юридичними особами на загальній системі, податкова перевела частину доходу на 15 %. Довелося сплатити різницю і штраф. Після цього він обмежив клієнтську базу лише фізособами та спрощенцями — і спокійно працює далі.
У 2026 році ліміти доходу залишилися прив’язаними до мінімальної зарплати на 1 січня. Перевищення навіть на одну гривню зобов’язує сплатити 15 % з суми перевищення і перейти на вищу групу або загальну систему з наступного кварталу. Багато хто ігнорує цей момент і «пролітає» ліміт у грудні, коли йдуть великі замовлення.
Як правильно сплачувати і звітувати у 2026 році
Єдиний податок і військовий збір для 1 і 2 груп сплачуються авансом до 20 числа поточного місяця. Якщо 20-е випадає на вихідний, строк переноситься на наступний робочий день. ЄСВ можна платити щомісяця або раз на квартал — головне, щоб сума за квартал була не меншою за мінімальну.
Звітність для першої та другої груп — річна. Декларація подається протягом 60 календарних днів після закінчення звітного року. У ній відображаються і єдиний податок, і військовий збір. Форми оновлені, тому варто перевіряти актуальну версію в електронному кабінеті.
За моїм досвідом, найбільше штрафів виникає через прострочення сплати на 1–2 дні. Система автоматично нараховує пеню. Друга поширена помилка — не перевірити, яку саме ставку встановила місцева рада. Деякі ради публікують рішення із запізненням, і підприємці платять «по максимуму», хоча могли б менше.
Якщо ФОП іде у відпустку або на лікарняний, він має право один раз на рік не сплачувати аванси за один місяць. Для цього потрібно подати заяву. Мобілізовані підприємці взагалі звільнені від сплати на період служби. На територіях бойових дій сплата залишається добровільною.
Практичний нюанс 2026 року: при зміні податкової адреси єдиний податок до кінця року сплачується за старою адресою, а військовий збір і ЄСВ — вже за новою. Багато хто цього не знає і платить усі платежі «не туди».
- До 20 числа — сплатити ЄП + військовий збір
- Перевірити наявність коштів на рахунку для ЄСВ
- Зберегти квитанції про оплату
- Оновити книгу обліку доходів (у довільній формі)
- Раз на рік — подати декларацію
Порівняння з іншими системами оподаткування
Фіксована модель вигідна, коли дохід відносно стабільний і не перевищує ліміти. Якщо ж обіг різко зростає або з’являються великі разові замовлення, третя група з 5 % (або 3 % + ПДВ) часто стає дешевшою. На загальній системі доводиться платити 18 % ПДФО + 5 % військового збору з чистого прибутку, плюс вести повний облік витрат.
Розглянемо приклад. ФОП-ремісник на 2 групі заробляє в середньому 45 000 грн на місяць. Фіксовані платежі (ЄП + ВЗ + ЄСВ) становлять близько 4500 грн. Ефективна ставка — трохи більше 10 %. Якщо б він був на 3 групі, то заплатив би 5 % + 1 % ВЗ = 2700 грн плюс ЄСВ — майже стільки ж, але з можливістю працювати з будь-якими контрагентами. На загальній системі при чистій маржі 40 % податки були б значно вищими.
Інший кейс. Фотограф з Харкова працював на 2 групі і мав сезонні сплески доходу. У пікові місяці він перевищував ліміт і платив 15 %. Після переходу на 3 групу він спокійно приймає корпоративні замовлення і економить на податках у «товсті» місяці.
Головна перевага фіксованого податку — передбачуваність. Немає потреби рахувати відсотки щомісяця і боятися помилки в декларації. Головний мінус — відсутність гнучкості при зростанні бізнесу і обмеження по клієнтах.
Типові помилки та як їх уникнути
Найчастіша помилка — не перевірити рішення місцевої ради щодо ставки. Підприємці автоматично платять максимум, хоча в їхньому населеному пункті може бути встановлено менше. Друга — прийняття безготівкової оплати від юридичних осіб на загальній системі. Третя — перевищення ліміту доходу без своєчасного переходу на іншу групу.
Ще один підводний камінь — робота за КВЕДами, які не відповідають групі. Податкова під час перевірки легко виявляє таку невідповідність і донараховує 15 %. У нашій практиці був випадок, коли ФОП 1 групи почав надавати послуги через інтернет — і втратив право на фіксовану ставку.
У 2026 році посилено контроль за розрахунками. Банки активніше повідомляють податкову про підозрілі операції. Якщо на рахунок регулярно надходять великі суми від юросіб, очікуйте запит.
Перевищення ліміту доходу навіть на одну гривню зобов’язує сплатити 15 % з суми перевищення. Ігнорування цього правила призводить до донарахувань, штрафів і примусового переходу на загальну систему.
Практичні сценарії вибору системи у 2026 році
Сценарій 1. Молодий майстер, який ремонтує взуття вдома і працює тільки з людьми з району. Дохід 15–25 тисяч на місяць. Оптимально — 1 група. Фіксовані платежі мінімальні, звітність раз на рік, РРО не потрібен.
Сценарій 2. Салон краси з трьома майстрами. Дохід 80–120 тисяч. Краще 2 група. Можна мати найманих, ставка фіксована, клієнти переважно фізособи.
Сценарій 3. IT-спеціаліст або дизайнер, який працює з іноземними замовниками і українськими компаніями. Тут уже 3 група або загальна система, бо фіксована модель обмежує коло клієнтів.
За моїм досвідом, близько 60 % ФОП, які починали на 1–2 групах, через 2–3 роки переходять на третю, коли бізнес починає рости. Важливо не затягувати з рішенням і не «пересиджувати» ліміт.
Міф: на фіксованому податку можна не вести жодного обліку.
Реальність: облік доходів обов’язковий, первинні документи зберігаються 3 роки.
Міф: військовий збір платять тільки раз на рік.
Реальність: для 1 і 2 груп — щомісяця разом з єдиним податком.
Що змінюється і на що звернути увагу у 2026 році
Основна зміна — нові соціальні показники. Порівняно з 2025 роком суми зросли через підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Місцеві ради мали час переглянути свої рішення, але не всі це зробили вчасно. Тому варто особисто перевірити актуальну ставку на порталі ДПС у розділі рішень місцевих рад.
Також з серпня 2026 року для податкових агентів змінилися форми звітності. Для самих ФОП 1–2 груп це майже не впливає, але якщо є наймані працівники — потрібно уважно заповнювати нову об’єднану звітність.
У нашій практиці ми бачимо, що підприємці, які заздалегідь закладають у бюджет максимальні ставки і регулярно перевіряють ліміт доходу, майже ніколи не мають проблем з податковою. Ті, хто намагається «зекономити» і ігнорує деталі, навпаки — регулярно отримують донарахування.
Фіксований податок залишається потужним інструментом підтримки малого бізнесу. Він дає передбачуваність, спрощує адміністрування і дозволяє зосередитися на самій справі, а не на складних розрахунках. Головне — розуміти його межі і не намагатися вийти за них без зміни групи.
Leave a Reply