Найкращі музеї Парижа у 2026 році — це вже не автоматичний список «Лувр, Орсе, Помпіду». Скляна піраміда досі приймає до 30 000 людей на день, але квиток для відвідувачів з-за меж Європейської економічної зони подорожчав до 32 євро, Центр Помпіду закритий до 2030-го, а «Джоконду» все ще оточує жива стіна смартфонів. Місто від цього не збідніло: імпресіонізм живе в Орсе й Оранжері, скульптура — у саду Родена, історія вулиць — у безкоштовному Карнавале, а сучасне мистецтво розійшлося між муніципальним музеєм, Фондом Луї Віттон і новим Фондом Картьє.
Для українського мандрівника різниця відчутна в гаманці й у логістиці. Громадяни України не мають тарифу ЄЕЗ у Луврі, тож 22 євро — не ваш квиток. Натомість до 18 років вхід у більшість національних музеїв безкоштовний, а жителі ЄЕЗ до 26 років проходять без оплати. За моїм досвідом, ті, хто бронює слоти заздалегідь і ставить на день один великий музей плюс один камерний, виходять ситішими за тих, хто намагається «закрити» п’ять інституцій за вихідні.
Нижче — робоча карта: що варто бачити, що спокійно пропустити, як не стати жертвою вуличних перекупників і як зібрати маршрут, який не ламає ноги й бюджет. Цифри, години й тарифи звірені зі станом на серпень 2026 року; перед купівлею все одно відкривайте офіційні каси — літні правила резервування змінюються щосезону.
Ключові цифри 2026
Лувр: до 30 000 відвідувачів на день, близько 9 мільйонів на рік, 22 євро для громадян і резидентів ЄЕЗ, 32 євро для решти. Орсе: 16 євро онлайн. Оранжері: 12,50 євро. Роден: 14 євро. Paris Museum Pass: 85 / 105 / 125 євро за 2 / 4 / 6 днів. Центр Помпіду: зачинений до 2030 року, будівельні роботи стартували в квітні 2026-го.
Лувр: як не втонути в найбільшому музеї світу
Лувр — не музей у побутовому сенсі, а колишній королівський палац, розрізаний на три крила: Денон, Сюллі й Рішельє. Якщо заходити без карти в голові, перші сорок хвилин зникають на пошук туалету, ескалатора й таблички «La Joconde». Близько трьох чвертей щоденного потоку йдуть саме до «Джоконди» Леонардо да Вінчі — невеликого портрета за бронесклом, який з відстані натовпу виглядає скромніше, ніж листівки біля піраміди. Далі зазвичай стрімголов до Венери Мілоської й Ніки Самофракійської. На цьому багато хто вважає справу зробленою й виходить розчарованим.
Сильніший сценарій — навпаки: «Джоконду» поставити не першою, а останньою, або свідомо відкласти. Зали єгипетських старожитностей у Сюллі, апартаменти Наполеона III у Рішельє, месопотамські рельєфи й середньовічний рів під палацом дають відчуття глибини, якого селфі з Моною Лізою не замінює. У нашій практиці люди, які приходять на відкриття о 9:00 в середу або в п’ятницю (коли музей працює до 21:00), встигають побачити спокійні зали до того, як після обіду хвиля круїзних груп заповнює Денон.
З 14 січня 2026 року на louvre.fr діє двотарифна каса. Громадяни й резиденти Європейської економічної зони платять 22 євро; усі інші, включно з більшістю гостей з України, — 32 євро. Безкоштовно — усім до 18 років і резидентам ЄЕЗ до 26 років. З 1 липня до 31 серпня 2026-го резервування слота обов’язкове майже для всіх. Музей зачинений щовівторка, а також 1 січня, 1 травня і 25 грудня. Стандартний день: 9:00–18:00; середа й п’ятниця — до 21:00. Останній вхід за годину до закриття.
Типова помилка — купувати «квіток без черги» в людини з бейджиком біля піраміди. Офіційний Лувр прямо попереджає: такі квитки часто недійсні, охорона може відмовити у вході. Друга помилка — планувати Лувр у понеділок, коли зачинений Орсе: частина публіки перетікає сюди, і ранок стає тіснішим. Третя — виходити «на каву» з наміром повернутися: будь-який вихід остаточний, назад тим самим квитком не пустять.
Проєкт «Новий Ренесанс Лувру», анонсований 2025 року, передбачає окрему залу для «Джоконди» й новий східний вхід, щоб розвантажити піраміду Йо Мін Пея. Будівельний етап розгортається поступово; у 2026-му частина залів періодично закривається. Перед візитом дивіться щоденний список зачинених кімнат. Аудіогід коштує 6 євро й рятує, якщо не хочете платну екскурсію за 12 євро. Для першого разу достатньо трьох-чотирьох годин і жорсткого пріоритету: або античність і Схід, або живопис Італії й Франції, або декоративне мистецтво. «Все» за один захід не існує — це ілюзія розміру піраміди ззовні.
Музей д’Орсе й Оранжері: імпресіонізм, який дихає
Якщо Лувр — марафон коридорами імперії, то музей д’Орсе — концерт у колишньому вокзалі. Годинник, скло, залізничний неф і світло, яке падає на полотна Моне, Ренуара, Дега, Сезанна й Ван Гога, створюють інший ритм. Колекція компактніша: близько трьох тисяч творів у постійній експозиції, і це якраз та рідкість, коли «побачити головне» за дві-три години реально, а не маркетинговий слоган. «Зоряна ніч над Роною», «Обід на траві» Мане, балерини Дега й зала ар-нуво на верхніх рівнях тримають увагу без потреби бігти.
Орсе зачинений щопонеділка — і це ключ до тижневого плану. Вівторок, коли Лувр спить, саме сюди варто ставити ранок. Години: 9:30–18:00, по четвергах до 21:45. Повний квиток 16 євро онлайн і 14 євро на місці; після 18:00 в четвер — 12 євро. До 18 років і резиденти ЄЕЗ до 26 — безкоштовно. Комбінований квиток з Оранжері коштує 20 євро і окупається, якщо обидва музеї в один день. Перша неділя місяця — вільний вхід, але бронь слота обов’язкова; без неї черга з’їдає радість від «безкоштовності».
Оранжері стоїть у саду Тюїльрі, за п’ятнадцять-двадцять хвилин пішки через міст або вздовж Сени. Дві овальні зали з вісьмома панно «Водяних лілій» Моне — один із найтихіших великих жестів Парижа. Світло розсіяне, лавки низькі, розмови самі стихають. Після овалів спускаєтеся до колекції Жана Вальтера й Поля Гійома: Сезанн, Матісс, Пікассо, Модільяні. Квиток 12,50 євро онлайн, 11 євро на касі. Зачинено щовівторка, як і Лувр, тож зв’язка «Орсе + Оранжері» працює у вівторок, четвер, суботу чи неділю, але не в понеділок і не як додаток до повного Лувру в один день.
Практичний нюанс 2026 року: комбінований квиток Орсе + Роден за 25 євро вигідний лише якщо сад скульптур для вас важливіший за «лілії». Орсе + Оранжері за 20 євро логічніший для імпресіоністського дня. Ще одна пастка — приходити в Орсе після 16:00 у звичайний день: останній вхід о 17:00, зали починають звільняти о 17:30. У четвер увечері картина інша: місцеві заходять після роботи, туристичний гул спадає, і «Пшеничне поле» Ван Гога дивишся майже наодинці. Для ніг це м’якше, ніж Лувр: ліфти є, маршрути коротші, кафе в колишніх залах вокзалу не змушує виходити на вулицю й втрачати квиток.
Що змінилось у 2026 році
Лувр розділив ціну на «своїх» і «гостей ззовні» ЄЕЗ. Літо вимагає обов’язкового слота з 1 липня по 31 серпня. Центр Помпіду більше не в маршруті до 2030-го: колекцію сучасного мистецтва шукайте в Musée d’Art Moderne de Paris, Гран-Пале, Фонді Картьє на площі Пале-Рояль і Фонді Луї Віттон. Музей Ке Бранлі святкує 20-річчя вечірніми подіями влітку. Paris Museum Pass офіційно продають і на місці в ключових музеях, не лише онлайн.
Роден, Пікассо й мода: камерні зали, де можна дихати
Музей Родена в особняку Бірон — протиотрута після Лувру. Сад на 2,8 гектара, «Мислитель» просто неба, «Брама пекла», «Поцілунок» і тінь каштанів роблять візит схожим на прогулянку приватною садибою, а не на штурм атракціону. Всередині — гіпси, мармур і особиста колекція скульптора, включно з живописом, який він збирав сам. Працює з вівторка по неділю, 10:00–18:30, останній вхід о 17:45. Стандартний квиток 14 євро. Комбо з Орсе — 25 євро, з Ке Бранлі — 23, з Музеєм армії — 26. Закрито 1 січня, 1 травня і 25 грудня.
Національний музей Пікассо в Маре, в особняку Сале, зібраний навколо дару родини: близько п’яти тисяч робіт — живопис, графіка, скульптура, архіви. Тут немає потреби «полювати» на один хіт. Замість цього бачите, як художник ламає власні формули від «блакитного» періоду до пізніх варіацій. Квиток близько 16 євро; перша неділя місяця часто безкоштовна. Вузькі сходи XVII століття й невеликі зали не люблять натовпу після 14:00 у вихідні — ранок у будень дає іншу якість тиші.
Галерея Dior на авеню Монтень — вже інша економіка вражень: 16 євро за дорослого, діти до 10 років безкоштовно. Це не «ще один художній музей», а хроніка силуету від New Look 1947-го до сучасних колекцій, з майстернею, ескізами й вітринами, які працюють як театр тканини. У нашій практиці ця адреса рятує день, коли дощ і ноги більше не хочуть готики чи імпресіонізму. Поруч — Petit Palais з безкоштовною постійною збіркою: Моне, Сезанн, Рембрандт і стелі, які самі по собі варті заходу «між метро».
Підводний камінь камерних музеїв — недооцінка черги в пік сезону. Роден у серпні о 11:00 може дати 20–30 хвилин очікування, навіть якщо зал всередині напівпорожній. Квиток онлайн знімає цю різницю. Друга помилка — ігнорувати сад Родена в дощовий день: частина бронзи під відкритим небом, і «Мислитель» у мокрій зелені виглядає інакше, ніж на листівці, але фото з телефоном у дощ не замінить перегляду гіпсів усередині. Третя — ставити Пікассо й Діор в один ранок у різних кінцях міста: Маре й 8-й округ з’їдять годину на транспорт. Краще зв’язка Роден + Будинок інвалідів (пішки) або Пікассо + Карнавале (теж пішки в Маре).
Безкоштовні зали, які соромно пропускати
Париж уміє брати дорого біля піраміди й віддавати майже даром за два квартали. Petit Palais — муніципальний музей образотворчих мистецтв — тримає постійну колекцію безкоштовною. Будівля 1900 року зі скляним двором, мозаїкою й кафе в саду дає той самий «вау», за який в інших містах уже просять квиток. Сюди логічно заходити в день Гран-Пале чи Єлисейських полів, без окремого слота в календарі.
Музей Карнавале розповідає історію Парижа від давніх поселень до наших днів: революційні артефакти, модель гільйотини, туфелька Марії-Антуанетти, вивіски крамниць, інтер’єри і кімнати, зібрані з зниклих особняків. Постійна експозиція безкоштовна. Для людини, якій Лувр здався «занадто всесвітнім», Карнавале повертає місто до людського масштабу: вулиця, бунт, мода, епідемія, метро. За моїм досвідом, це найкращий «другий музей дня» після ранкового Орсе, якщо ночувати в Маре або біля Республіки.
Musée d’Art Moderne de Paris у східному крилі Палацу Токіо тримає постійну колекцію безкоштовною й без обов’язкового бронювання. Понад 13 000 творів: Дюфі, Модільяні, Пікабіа, Шагал, сучасні імена. Працює з вівторка по неділю, 10:00–18:00, по четвергах постійні зали до 21:30. Поки Помпіду мовчить за риштуванням, саме ця адреса закриває голод за модернізмом XX століття без черги під кольоровими трубами, яких у 2026-му все одно не побачите.
Безкоштовність має ціну в інших валютах: шум, випадкові групи школярів, інколи зачинені кімнати через нестачу персоналу. Перша п’ятниця місяця в Луврі після 18:00 (крім липня й серпня) і 14 липня теж безкоштовні — і саме тому вечір може бути важчим за платний ранок середи. Перша неділя в Орсе, Оранжері, Пікассо, Ке Бранлі вимагає слота. Якщо їдете з дітьми до 18 років, «безкоштовний Париж» для них і так відкритий у національних музеях; економія дорослого квитка не повинна штовхати сім’ю в натовп «вільного дня». Краще заплатити 14–16 євро у вівторок о 10:00, ніж стояти в неділю за нуль євро і не почути власних думок біля Ван Гога.
| Музей | Квиток 2026 | Вихідний | Навіщо йти |
|---|---|---|---|
| Лувр | 22 € (ЄЕЗ) / 32 € | вівторок | Античність, «Джоконда», палац |
| Музей д’Орсе | 16 € онлайн | понеділок | Імпресіонізм, вокзал, Ван Гог |
| Оранжері | 12,50 € | вівторок | «Водяні лілії» Моне |
| Роден | 14 € | понеділок | Сад, «Мислитель», «Поцілунок» |
| Карнавале / Petit Palais / MAM | постійні зали 0 € | здебільшого понеділок | Місто, живопис, модернізм |
Таблиця не замінює касу: комбо-квитки Орсе + Оранжері (20 €) чи Роден + Ке Бранлі (23 €) змінюють арифметику, якщо ставите два місця підряд. Діти й молодь ЄЕЗ часто проходять без оплати навіть туди, де в рядку стоїть 16 євро. Перевіряйте пільгу за паспортом, не за скріншотом з блогу дворічної давнини.
Для гостей з України дорослий Лувр у 2026-му — це 32 євро, не «як у європейців». Pass на 2 дні за 85 євро починає відбиватися приблизно з четвертого платного об’єкта; якщо в плані лише Лувр і Орсе, він не друг, а зайві 37–53 євро з людини.
Міфи проти реальності
Міф. «Лувр треба відвідати обов’язково, інакше ви не були в Парижі.» Реальність. Місто тримається на десятках колекцій. Людина, яка ненавидить натовп, отримає більше від Оранжері, Родена й Мармоттан-Моне, ніж від сорока хвилин ліктями біля «Джоконди».
Міф. «Paris Museum Pass завжди економить.» Реальність. Він окупається щільним графіком платних адрес. Безкоштовні постійні зали Карнавале, Petit Palais і MAM у формулу Pass не входять як економія — ви й так зайшли б за нуль.
Міф. «Помпіду можна встигнути, якщо пощастить.» Реальність. Будівля зачинена, роботи йдуть, відкриття планують на 2030 рік. У 2026-му ставка — на інші майданчики сучасного мистецтва.
Сучасне мистецтво без Помпіду: куди йти у 2026-му
Закриття Центру Помпіду — найбільша зміна музейної карти Парижа цього десятиліття. Будівлю з винесеними на фасад трубами зачинили восени 2025-го; з квітня 2026-го всередині йде реконструкція. Програма «Constellation» розкидає виставки партнерськими залами: Гран-Пале, міський музей сучасного мистецтва, Пантеон, Нацбібліотека. Якщо їхали саме по «труби й ескалатор у скляній трубі», пере greйте очікування зараз, а не біля паркану на площі Жоржа Помпіду.
Фонд Луї Віттон у Булонському лісі — будівля Френка Гері, яка з води й скла виглядає як вітрильник. Сюди їдуть і по архітектуру, і по великі тимчасові проєкти. Квиток дорожчий за міські музеї, транспорт — метро до Les Sablons плюс шаттл або прогулянка через сад акредитації. Зал не входить до Paris Museum Pass. Ставити його в той самий день, що й Лувр, жорстоко щодо ніг і уваги: це два різні регістри, і обидва вимагають свіжої голови.
Новий Фонд Картьє за проєктом Жана Нувеля на площі Пале-Рояль зібрав сучасне мистецтво в колишньому універмазі з рухомими поверхами. Це одна з тих адрес 2026 року, яких немає в путівниках 2023-го. Поруч — Лувр, Комеді Франсез, сад Пале-Рояль. Можна зібрати день «Пале-Рояль»: ранок у саду, день у Картьє, вечір у Луврі в середу до 21:00 — без жодної поїздки в інший край міста.
Палац Токіо лишається найбільшим європейським центром актуального мистецтва в класичному сенсі «що відбувається зараз». Літні безкоштовні ноктюрни по четвергах (у 2026-му анонсовані з кінця липня до початку вересня) дають шанс зайти ввечері без квитка. Поруч той самий MAM з безкоштовною постійною збіркою — зручна пара «платна тимчасова / безкоштовна постійна» в одному палацовому комплексі. Типова помилка — шукати «замість Помпіду» одну рівноцінну будівлю. Її немає. Є мережа. Хто приймає це як даність, отримує різноманітніший тиждень, ніж у роки, коли всі стояли в одній черзі на Бобур.
Квитки, Pass і тижневий ритм: як не переплатити
Арифметика 2026 року жорстка. Два дні Pass — 85 євро, чотири — 105, шість — 125 на parismuseumpass.fr. Лувр для гостя з України — 32, Орсе — 16, Оранжері — 12,50, Роден — 14, Ке Бранлі — 14, Музей армії — 17. Сума «Лувр + Орсе + Оранжері + Роден» уже 74,50 євро. Pass на 2 дні ще не виграє. Додайте армію й Ке Бранлі — і 4-денний Pass за 105 євро починає сенс, особливо з Аркою Тріумфу, Сент-Шапель і Консьєржері в тому ж квитку. Версаль теж входить, але з’їдає пів дня на дорогу: ставте його окремим ранком, не «після Лувру».
Pass не скасовує слотів. Лувр улітку 2026-го вимагає резервації майже від усіх. Орсе на безкоштовну неділю теж. Номер Pass потрібен, щоб забронювати час: купуйте фізичну картку заздалегідь, якщо хочете слот Лувру за три тижні, а не в день прильоту. У 2026-му Pass почали активніше продавати на місці в великих музеях — зручно, якщо не хочете ризикувати доставкою, але тоді ранішній Лувр першого дня може не встигнути.
Ритм тижня важливіший за сам Pass. Понеділок: Лувр (Орсе зачинений). Вівторок: Орсе + Оранжері або Орсе + Роден (Лувр зачинений). Середа чи п’ятниця: Лувр увечері до 21:00. Четвер: Орсе до 21:45 або Мармоттан до 21:00. Музей армії працює щодня, 10:00–18:00, і рятує саме «вихідний інших». Перший вівторок після прильоту — золотий слот: реактивний лаг ще є, а черга в Орсе коротша за суботу.
Чек-лист перед касою
- Паспорт: для пільги ЄЕЗ і віку; фото в телефоні інколи не приймають.
- Офіційний сайт музею, не агрегатор з «skip the line» у підписі вуличного продавця.
- День закриття: Лувр і Оранжері — вівторок; Орсе, Роден, Мармоттан — понеділок.
- Літній слот Лувру (1 липня – 31 серпня 2026) — без нього можна не зайти.
- Комбо Орсе + Оранжері (20 €) замість двох окремих, якщо обидва в один день.
- Вихід з Лувру остаточний: їжа й вода — до рамки або всередині.
Після списку лишається ще одна калькуляція: час. Три великі музеї за добу виглядають героїчно в нотатках і жалюгідно в ногах. У нашій практиці стеля якості — один «важкий» (Лувр або Орсе) і один «легкий» (Оранжері, Роден, Карнавале). Все, що понад це, перетворюється на коридори, гардероб і фото дверей, а не творів.
Типові помилки, які ламають музейний день
Перша — «заскочити на годину в Лувр перед потягом». Охорона, піраміда, пошук залу й зворотний шлях з’їдають 40 хвилин. На «Джоконду» лишається селфі в потилиці чужого рюкзака. Краще не заходити взагалі, ніж винести з палацу лише роздратування. Друга — ігнорувати взуття. Мармур Лувру й паркет Орсе мстять кросівкам без супінатора так само, як підборам. Третя — великий рюкзак: його здають, а черга в гардероб увечері додає 15–20 хвилин до й без того пізнього виходу.
Четверта помилка — харчування. У Луврі внутрішні кафе дорогі й тісні в пік; вихід «на багет» закриває візит. Беріть перекус, який пропустять на контролі, або плануйте обід після музею в кварталі. П’ята — фотоспалах і палиця для селфі: їх просять прибрати, інколи різко. Шоста — діти без сценарію. Лувр для шестирічної дитини — це 15 хвилин єгипетських мумій і 15 хвилин пошуку морозива. Оранжері, Роден і «Корабель» у Сіте дез іллюстрасьон або Музей науки в Парк-де-ла-Вілетт тримають увагу краще.
Сьома — довіра до скріншота годин роботи з блогу 2023 року. У 2026-му частину залів Лувру закривають через ремонт, Помпіду відсутній, тарифи змінені. Восьма — ставити Версаль і Лувр в один календарний день. Дев’ята — купувати групову «екскурсію з гідом» біля піраміди: інколи це просто людина з парасолькою, яка веде до каси, яку ви й самі знайшли б. Десята — сором пропустити хіт. Пропуск «Джоконди» не скасовує поїздки. Зали ассирійських крилатих биків, кодекс Хаммурапі й інтер’єри Наполеона III залишаються з вами довше, ніж 40 секунд на Distanz до посмішки.
Попередження
Біля піраміди Лувру, на партері перед Орсе й біля Сент-Шапель працюють перекупники. Обіцянка «без черги, сьогодні дешевше» часто означає недійсний бланк. Платіть лише в офіційній касі або на домені музею. Будь-який вихід з Лувру анулює квиток. Улітку 2026-го без заброньованого часу можна просто не потрапити всередину — навіть із Pass у кишені.
Неочевидні перлини: Клуні, Ке Бранлі, Мармоттан, Інваліди
Музей Середньовіччя Клуні сидить на римських термах Латинського кварталу. «Дама з єдинорогом» — шість шпалер близько 1500 року — тримає зал у напівтемряві, де червоне тло працює як низьке полум’я. Сюди мало хто доходить після Лувру, і саме тому шпалери дивляться спокійно. Закрито по понеділках; перша неділя часто безкоштовна. Після Клуні логічна прогулянка кварталом Сен-Мішель, а не наступний великий музей.
Музей Ке Бранлі — Жака Ширака на березі біля Ейфелевої вежі збирає мистецтво Африки, Азії, Океанії й Америк. Будівля Жана Нувеля з живим фасадом-садом Жіля Клемана у 2026-му святкує двадцятиріччя: літні вечори, окремі фестивальні дні, виставка про дух часу 1913–1923 років. Повний квиток 14 євро, пільговий 11, комбо з Роденом 23. Закрито по понеділках. Для мандрівника, стомленого «французьким каноном» від Давида до Моне, це необхідний зсув оптики: Париж тут не центр світу, а одне з вікон.
Мармоттан-Моне в 16-му окрузі, на вулиці Луї-Буайї, тримає «Імпресію. Схід сонця» — полотно, від назви якого пішло слово «імпресіонізм». Поруч — пізні «лілії», роботи Берти Морізо, колекція середньовічних ілюмінованих рукописів. Працює з вівторка по неділю, 10:00–18:00, по четвергах до 21:00. Квиток близько 14–14,50 євро. Pass його часто не покриває — уточнюйте перед купівлею абонемента. Діставатися довше, ніж до Орсе, зате зал камерний: тут реально постояти перед «Сходом сонця» довше ніж тридцять секунд.
Музей армії в Будинку інвалідів відкритий щодня з 10:00 до 18:00. Повний квиток 17 євро, комбо з Роденом 26 євро на три місяці. Купол з гробницею Наполеона, зброя, два світові війни, двір, де колись жили ветерани. Перша п’ятниця місяця — вечір до 22:00. Це «музей поганої погоди» і «музей понеділка», коли Орсе спить. Пішки з Родена — 10–12 хвилин: одна з найрозумніших пішохідних зв’язок лівого берега. Якщо лишається сила, підніміться під купол не для фото підлоги, а щоб зрозуміти, як держава XIX століття ставила собі пам’ятник у камені й позолоті — і як це перегукується з чергами сучасної піраміди на іншому березі Сени.
Три робочі сценарії
Один повний день. Вівторок: Орсе з відкриття, пішки через Тюїльрі в Оранжері, вечір у саду або на березі. Без Лувру — і без жалю. Понеділок: Лувр з 9:00, три крила за пріоритетом, без спроби «все». Середа: Лувр з 16:00 до 21:00, ранок — Карнавале або Petit Palais безкоштовно.
Три дні. День 1 — Лувр. День 2 — Орсе + Оранжері. День 3 — Роден + Інваліди або Пікассо + Карнавале. Pass брати лише якщо вплітаєте Сент-Шапель, Арку й ще один платний об’єкт.
П’ять днів без героїзму. Додайте Ке Бранлі (рік 20-річчя), Мармоттан у четвер увечері, MAM як безкоштовний модернізм, Фонд Картьє або Луї Віттон — один на вибір. Лувр більше ніж раз не потрібен. Помпіду з маршруту викресліть до 2030-го. Залишіть одну південь без музеїв: Париж перестає бути виставкою й знову стає містом, у якому ці колекції взагалі з’явилися.
Leave a Reply