У 2026 році родина загиблого військовослужбовця, смерть якого пов’язана із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану, має право на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 мільйонів гривень. Ця сума виплачується поетапно: перші 3 мільйони надходять одразу після призначення, а решта 12 мільйонів — рівними частинами протягом 80 місяців (близько 150 тисяч гривень щомісяця), якщо актовий запис про смерть зроблено з 1 вересня 2025 року.
Якщо смерть настала під час проходження служби, але без прямого зв’язку з бойовими діями чи захистом держави, розмір допомоги становить 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — 2 496 000 гривень. У випадках, не пов’язаних із виконанням обов’язків служби, сума зменшується до 500 прожиткових мінімумів, тобто 1 664 000 гривень. Окремо передбачена допомога на поховання в розмірі п’яти прожиткових мінімумів.
Крім одноразової виплати, члени сім’ї отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника (мінімум 12 810 гривень з березня 2026 року) та низку соціальних пільг. Усе залежить від обставин смерті, наявності особистого розпорядження військового та складу родини.
Основні види виплат та їх точні розміри у 2026 році
Головна виплата, яку отримують родини загиблих захисників, — одноразова грошова допомога (ОГД). Її розмір жорстко прив’язаний до обставин смерті. Найвища сума — 15 мільйонів гривень — передбачена тоді, коли військовослужбовець загинув під час виконання обов’язків військової служби в період воєнного стану або помер упродовж року від поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини. Це правило закріплене постановою Кабінету Міністрів № 168 і залишається незмінним уже кілька років.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році становить 3 328 гривень. Саме від цієї цифри рахують менші виплати. Якщо смерть пов’язана з проходженням служби, але не з бойовими діями (наприклад, захворювання під час служби чи нещасний випадок поза зоною бойових дій), родина отримує 750 прожиткових мінімумів — 2 496 000 гривень. Коли причинний зв’язок із службою слабший, сума падає до 500 прожиткових мінімумів — 1 664 000 гривень. На практиці саме ці дві суми найчастіше стають предметом судових спорів, бо Міністерство оборони іноді відмовляє в 15 мільйонах, посилаючись на відсутність «бойового» характеру смерті.
Допомога на поховання виплачується окремо. Вона дорівнює п’яти прожитковим мінімумам для працездатних осіб і становить близько 16 640 гривень. Якщо поховання організовує військова частина, родина може отримати компенсацію лише за ті витрати, які вона понесла самостійно. Місцева влада в багатьох громадах додає власні виплати — від 10 до 50 тисяч гривень, але це вже не державна гарантія, а рішення конкретної ради.
• 15 000 000 грн — максимальна ОГД за загибель під час захисту Батьківщини
• 3 000 000 грн — перший транш (1/5)
• ≈150 000 грн — щомісячна частина протягом 80 місяців
• 2 496 000 грн — 750 прожиткових мінімумів
• 1 664 000 грн — 500 прожиткових мінімумів
• 12 810 грн — мінімальна пенсія по втраті годувальника
За моїм досвідом роботи з родинами, саме етапність виплати 15 мільйонів викликає найбільше запитань. Люди очікують отримати всю суму одразу, а держава свідомо розтягує її, щоб забезпечити довгострокову підтримку. Це не «відмова», а механізм, запроваджений з вересня 2025 року саме для стабільності бюджету.
Хто має право на отримання допомоги та як розподіляється сума
Право на ОГД мають чітко визначені категорії осіб. Якщо військовослужбовець за життя склав особисте розпорядження, гроші отримують ті, кого він указав, у зазначених частках. Однак навіть за наявності розпорядження обов’язкову частку зберігають малолітні та неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатний чоловік або дружина та непрацездатні батьки. Їхня частка становить половину того, що вони отримали б за загальними правилами.
Коли особистого розпорядження немає, допомога ділиться порівну між: чоловіком або дружиною, дітьми (у тому числі усиновленими та зачатими за життя військового), батьками (якщо їх не позбавили батьківських прав) та онуками (якщо їхні батьки померли). Цивільний чоловік чи дружина можуть претендувати на виплату лише після встановлення судом факту спільного проживання однією сім’єю. Це окрема процедура, яка часто затягується на місяці.
На практиці виникають складні ситуації. Наприклад, коли у загиблого є діти від першого шлюбу, дружина від другого і літні батьки. У такій родині 15 мільйонів можуть розділитися на чотири-п’ять рівних часток. Якщо хтось із спадкоємців відмовляється від своєї частини, його частка переходить до інших. Відмова має бути нотаріально посвідченою. У нашій практиці траплялися випадки, коли батьки загиблого свідомо поступалися своєю часткою на користь онуків, щоб забезпечити їм освіту.
Важливо розуміти: право на виплату виникає не з дати фактичної смерті, а з дати внесення актового запису про смерть. Саме від цієї дати рахується трирічний строк для звернення. Якщо запис зробили пізніше, строк «зсувається». Це правило особливо актуальне для тих, чиїх близьких довго вважали зниклими безвісти.
Leave a Reply