Російський добровольчий корпус, відомий під абревіатурою РДК, — це бойовий підрозділ у складі Головного управління розвідки Міністерства оборони України, сформований виключно з громадян Росії, які свідомо виступили проти кремлівського режиму. Бійці корпусу воюють пліч-о-пліч із Збройними силами України з серпня 2022 року, поєднуючи штурмові дії на фронті з рейдами вглиб російської території.
Вони називають себе не просто військовими, а військово-політичною силою, яка прагне одночасно захистити Україну в кордонах 1991 року і закласти фундамент нової, неімперської Росії. У 2026 році РДК залишається одним із найпомітніших російських формувань на боці Києва, попри суперечки навколо ідеології та постійні загрози з боку спецслужб РФ.
За чотири роки існування корпус пройшов шлях від невеликої групи емігрантів і колишніх ультраправих активістів до структурованої моторизованої піхоти з власними дронами, бронетехнікою та розвідгрупами.
Як з’явився РДК і чому саме у серпні 2022-го
Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року змусило багатьох етнічних росіян, які вже жили в Україні або емігрували до Європи, зробити остаточний вибір. Частина з них ще з 2014 року воювала в складі «Азову», ДУК ПС чи інших добровольчих підрозділів. У серпні 2022-го ці розрізнені групи об’єдналися під одним прапором.
Офіційною датою створення вважають 22 серпня 2022 року. Тоді Денис Капустін (відомий також як Нікітін і White Rex) оголосив про формування корпусу. Спочатку підрозділ увійшов до Інтернаціонального легіону територіальної оборони, згодом перейшов під пряме керівництво ГУР. Перші місяці були хаотичними: мінімальне озброєння, перевірки на поліграфі, двомісячні курси молодого бійця і інтеграція в 98-й батальйон ТрО «Азов» на запорізько-донецькому напрямку.
У корпусі з самого початку діяли жорсткі правила відбору. Кожен кандидат проходить поліграф, розмову з психологом і перевірку контактів. Метою було відсіяти не лише можливих агентів, а й тих, хто шукає лише пригод або грошей. За словами самих бійців, у 2022 році їх було кілька десятків. До лютого 2023-го чисельність зросла приблизно до 200 осіб.
Командир і ключові постаті: хто керує корпусом у 2026 році
На чолі РДК стоїть Денис Капустін (White Rex). Москвич 1984 року народження, колишній футбольний фанат, організатор турнірів із змішаних єдиноборств і власник бренду одягу White Rex. У Росії його двічі заочно засудили до довічного ув’язнення за «державну зраду» і «тероризм». У грудні 2025 року корпус офіційно повідомив про його загибель від удару FPV-дрона на Запорізькому напрямку. Однак уже 1 січня 2026-го ГУР заявило, що повідомлення про смерть було частиною спецоперації: російські спецслужби виділили пів мільйона доларів на ліквідацію Капустіна, але українська розвідка зірвала план, зберегла життя командира і навіть отримала гроші. Станом на літо 2026 року White Rex продовжує командувати підрозділом.
Серед інших помітних фігур — ідеолог Володимир «Кардинал», командири штурмових груп і бронетехніки Павло Кузнєцов («Могила»), а також бійці, які прийшли з різних середовищ: колишні співробітники ФСБ, актори, музиканти, колишні вагнерівці з Африки і навіть полонені, які свідомо перейшли на бік України.
Структура і можливості корпусу
РДК сьогодні — це не просто піхота. Підрозділ має:
- 1-й і 2-й штурмові взводи;
- роту безпілотних літальних апаратів;
- розвідувальні групи (серед них група «Турист»);
- мінометний взвод;
- бронетанкову групу з трофейними Т-72, Т-80 і БТР-82А;
- Вільно-козачий загін;
- Карельський національний батальйон.
Така структура дозволяє діяти як самостійно, так і в координації з іншими підрозділами ГУР. Узимку 2025–2026 років на одній із ділянок Запорізького напрямку бійці РДК у складі «Спецпідрозділу Тимура» зупинили просування противника, звільнили близько 9 квадратних кілометрів території, знищили близько 80 окупантів і взяли в полон 24 російських військових.
Точна чисельність залишається військовою таємницею, але відкриті оцінки говорять про зростання від 200 бійців на початку 2023 року до понад 1200 у березні 2024-го. У 2025–2026 роках корпус виконує завдання рівня батальйону силами кількох сотень активних бійців.
Ідеологія: «Слава Україні! Слава Русі!»
Офіційна позиція корпусу — правий консерватизм і етнічний російський націоналізм без імперських амбіцій. Бійці відкидають ярлик «неонацистів», хоча західні та російські джерела часто саме так їх характеризують через минуле командира і символіку. Символи РДК поєднують український прапор, емблему «Білої ідеї» 1930-х років Віктора Ларіонова і елементи, пов’язані з Російською визвольною армією часів Другої світової.
Головні цілі, які корпус декларує публічно:
- відновлення територіальної цілісності України в кордонах 1991 року;
- повалення путінського режиму;
- створення національної російської держави без колоній і диктатури, яка житиме в мирі з сусідами;
- право народів Росії на самовизначення.
У січні 2026 року корпус оприлюднив ідеологічну доктрину, де чітко прописав відмову від імперії та акцент на «етнічному світогляді».
Ключові операції: від фронту до рейдів углиб Росії
РДК воював на Авдіївському, Запорізькому, Лиманському та Сватівському напрямках. Але найбільший резонанс отримали рейди на територію РФ.
У березні 2023-го — перший рейд у Брянську область. У травні 2023-го разом із Легіоном «Свобода Росії» — масштабніше проникнення в Бєлгородську область. У листопаді 2023-го — засідка, у якій ліквідували підполковника ФСБ. У березні 2024-го — спільна операція в Курській і Бєлгородській областях із захопленням села Тьоткіно. Ці дії змушували російське командування перекидати резерви з території України.
У 2025–2026 роках акцент змістився на стабілізацію ліній фронту і точкові штурми, хоча можливість нових рейдів залишається.
| Період | Основні події | Результат |
|---|---|---|
| Серпень 2022 — лютий 2023 | Формування, інтеграція в ЗСУ | Чисельність ~200 бійців |
| Березень–травень 2023 | Рейди в Брянську і Бєлгородську області | Медійний прорив, відволікання російських сил |
| Березень 2024 | Операція в Курській і Бєлгородській областях | Захоплення Тьоткіно, полон строковиків |
| Зима 2025–2026 | Оборона на Запорізькому напрямку | Звільнення 9 км², 80 знищених, 24 полонених |
Дані таблиці узагальнені з відкритих джерел, зокрема матеріалів української Вікіпедії та заяв ГУР.
Як потрапити до РДК і хто проходить відбір
Процес вступу залишається одним із найжорсткіших серед добровольчих формувань. Кандидат має написати на офіційну пошту корпусу (зазвичай через ProtonMail), пройти анкетування, поліграф і психологічну перевірку. Після цього — двомісячний курс молодого бійця. Особливу увагу приділяють мотивації: корпус не бере тих, хто шукає лише помсти або грошей. Частка колишніх полонених у складі, за словами командування, не перевищує 15–20 %.
У 2026 році рекрутинг триває. До корпусу приєднуються не лише емігранти, а й колишні вагнерівці з африканських місій, які обирають ідеологію замість грошей.
РДК і інші російські підрозділи: у чому різниця
Найчастіше РДК порівнюють із Легіоном «Свобода Росії» і Сибірським батальйоном. Якщо «Свобода Росії» більше тяжіє до ліберально-демократичної риторики і працює з полоненими, то РДК зберігає праву, націоналістичну ідентичність і акцент на етнічному російському питанні. Сибірський батальйон фокусується на регіональних ідентичностях. Усі три підрозділи координуються через ГУР, але залишаються окремими структурами.
За моїм досвідом спілкування з бійцями різних формувань, саме в РДК найсильніше відчувається політична складова: вони не просто воюють, а постійно говорять про майбутнє Росії після Путіна.
У 2026 році Російський добровольчий корпус продовжує виконувати бойові завдання на кількох напрямках. Його історія — це історія людей, які зробили вибір, від якого немає шляху назад. Вони ризикують не лише життям на фронті, а й безпекою своїх родин у Росії. І саме тому їхній шлях залишається одним із найскладніших і найсуперечливіших епізодів цієї війни.
Leave a Reply