Не раз можна було помітити, як за президентами ядерних держав носять чорну валізу з кнопкою керування арсеналом країни. Мобільний пункт управління ядерним потенціалом виник у СРСР ще в 1970-х роках.
Як працює ядерна валізка
Усередині валізки, відомої як «ядерний футбольний м’яч», що завжди поруч із президентом, лежить «чорна книга» зі сценаріями ядерних ударів. Президент верифікує особу за допомогою спеціальної картки, обирає цілі та наказує командному пункту. Далі через запечатані коди йде наказ штабу стратегічного командування.
Міжконтинентальні балістичні ракети розвивають швидкість до 27 тисяч кілометрів на годину, виходять за межі атмосфери та падають на ціль зі швидкістю 6,5 кілометра на секунду. Запущену ракету зупинити неможливо, а ті, що залишаються в шахтах, можуть стати мішенню противника.
Будь-яке застосування ядерної зброї, навіть тактичної, запрошує симетричну відповідь. Експерт з Університету Глазго Ріс Кріллі зазначає: ризики сьогодні найреальніші за десятиліття, однак жодна держава не демонструє приготувань до удару, бо кожна знає — «мене теж накриє».
Хто володіє ядерною зброєю
На початок 2025 року дев’ять держав — США, Росія, Китай, Франція, Велика Британія, Індія, Пакистан, Ізраїль і КНДР — мали разом близько 12 241 боєголовку. З них 9 614 перебували у військових запасах, 3 912 розгорнуті, а 2 100 — у стані високої готовності.
Росія має приблизно 4 300 боєголовок, США — 3 700, Китай — 600 (і зростає), Франція — 290, Велика Британія — 225, Індія — 180, Ізраїль — 90, Пакистан — 70, КНДР — 50. Доктрини держав відрізняються: США роблять ставку на стримування, Росія дозволяє застосування при загрозі існуванню держави, Китай дотримується принципу відповіді після удару, а КНДР закріпила право на превентивні удари.
Leave a Reply