Точної дати, коли завершиться війна в Україні, сьогодні не називає жоден серйозний експерт чи офіційний представник. Станом на кінець липня 2026 року воєнний стан і загальну мобілізацію продовжено до 31 жовтня, а лінія фронту залишається зоною високої інтенсивності боїв, особливо на Покровському напрямку. Найбільш поширений консенсус звучить так: активна фаза бойових дій може піти на спад наприкінці 2026-го — на початку 2027-го, але юридично оформлений мир і гарантії безпеки — це процес, що розтягнеться ще на кілька років.
Українське керівництво все ще бачить шанс завершити гарячу фазу до зими, тоді як російська сторона, за даними західних джерел, орієнтується щонайменше на лютий 2027 року. Ринок прогнозів і соціологія також схиляються до того, що 2026 рік швидше стане роком підготовки до переговорів, ніж роком їх фіналу.
Війна вже давно перейшла в режим виснаження, де перемагає не той, хто бере більше кілометрів, а той, хто довше зберігає ресурси, мотивацію і зовнішню підтримку.
Що відбувається на фронті влітку 2026 року
Російські війська продовжують повільний наступ на сході, зосереджуючись на Донецькій області. Темпи просування в червні–липні становлять близько одного квадратного кілометра на добу — у рази менше, ніж рік тому. Українська оборона тримається завдяки масовому застосуванню дронів, далекобійним ударам по тилах і високій мотивації особового складу. Водночас обидві сторони несуть важкі втрати, а погода вже починає впливати на інтенсивність штурмів.
Глава Офісу Президента Кирило Буданов у липні відкрито заявив, що шанси на завершення активної фази до кінця 2026 року все ще зберігаються. Він наголосив: після нинішньої ескалації зазвичай настає деескалація, якщо сторони залишаються зацікавленими в діалозі. Президент Володимир Зеленський раніше говорив про «вікно можливостей» до осінніх проміжних виборів у США, але літнє загострення змістило акценти.
Російське керівництво публічно повторює, що бойові дії завершаться лише після досягнення всіх цілей Кремля. Західні видання, зокрема Financial Times, повідомляють, що Москва розраховує взяти решту Донбасу до кінця року і не планує змістовних переговорів раніше лютого 2027-го.
Що кажуть експерти і аналітики
Політолог Володимир Фесенко вважає найбільш реалістичним сценарієм продовження боїв із паралельними переговорами або секторальне припинення вогню наприкінці 2026 — на початку 2027 року. Економіст Олексій Кущ, аналізуючи ресурсну базу Росії, називає базовим сценарієм завершення війни влітку 2028-го або 2029-го.
Міжнародний перемовник Майкл Макартур Босак зводить можливі фінали до двох: одностороннє припинення бойових дій з боку виснаженої Росії або компромісна мирна угода. Він підкреслює, що війна може тривати тижні, місяці або роки, поки одна зі сторін не зрозуміє, що подальше насильство вже не покращує її позиції.
Аналітики JPMorgan Chase оцінюють як найбільш імовірний так званий «фінський сценарій» — переговори після тривалого патового стану, за якого Україна зберігає державність і західний курс, але втрачає частину території. Ймовірність такого розвитку вони оцінюють у 50 %. Штучний інтелект у кількох незалежних прогонах також вказує на кінець 2026 — початок 2027 як найбільш математично обґрунтоване вікно для зниження інтенсивності боїв.
Опитування КМІС у квітні 2026 року показало: 48 % українців очікують завершення війни у 2027 році, тоді як 31 % допускають її кінець уже в 2026-му.
Три головні сценарії розвитку подій
Експерти зводять можливі варіанти до кількох чітких моделей.
- Заморожування конфлікту наприкінці 2026 — середині 2027 року. Найбільш імовірний варіант. Інтенсивність боїв падає через виснаження ресурсів, погіршення погоди та політичний тиск. Лінія зіткнення фактично стабілізується, починаються переговори про режим припинення вогню. Повний мирний договір може з’явитися значно пізніше.
- Продовження війни на виснаження до 2028–2029 років. Якщо жодна сторона не відчує критичного дефіциту ресурсів або зовнішньої підтримки, конфлікт перейде в низькоінтенсивну фазу з періодичними локальними наступами. Саме цей сценарій багато економістів вважають базовим.
- Швидке дипломатичне вирішення восени–взимку 2026 року. Менш імовірний, але не виключений. Можливий за умови різкого посилення українських ударів по російській логістиці, зміни політичної кон’юнктури в США після листопадових виборів і внутрішнього тиску на Кремль.
Після будь-якого з цих сценаріїв ключовим питанням залишаться гарантії безпеки. Без них, як неодноразово підкреслював Зеленський, воєнний стан скасувати неможливо, бо ризик повторної агресії залишиться занадто високим.
Від чого реально залежить дата завершення
Факторів кілька, і всі вони взаємопов’язані.
Перший — стан російської економіки та військово-промислового комплексу. Санкції, удари по нафтопереробці та логістиці вже відчутні, але Москва досі адаптується. Другий — обсяги і ритмічність західної військової допомоги. Третій — внутрішня політична динаміка в Росії та США. Четвертий — здатність України зберігати суспільну єдність і мобілізаційний ресурс.
У нашій практиці спостереження за подібними конфліктами ми неодноразово бачили, як війни закінчувалися не гучною перемогою, а тихим виснаженням однієї зі сторін. Саме цей механізм зараз працює найінтенсивніше.
Ринки прогнозів (Polymarket та інші) станом на кінець липня 2026 року дають лише 13–36 % ймовірності припинення вогню до кінця року. Це підтверджує обережність експертної спільноти.
Що чекати найближчими місяцями
До жовтня–листопада 2026 року фронт, найімовірніше, залишатиметься активним. Осінь традиційно приносить погіршення погоди, що ускладнює великі наступи. Саме тоді багато аналітиків очікують повернення інтересу до переговорів. Зустріч українського та американського президентів у Вашингтоні в кінці липня може стати одним із каталізаторів, але гарантій не дає.
Важливо розуміти: навіть якщо активні бої вщухнуть узимку 2026–2027, процес демілітаризації, обміну полоненими, розмінування і повернення депортованих дітей розтягнеться на роки. Мир — це не дата на календарі, а довга дорога, на якій кожен крок має бути підкріплений реальними гарантіями.
Дані про поточну ситуацію на фронті та позиції сторін підтверджуються матеріалами Інституту вивчення війни (understandingwar.org) та звітами Financial Times.
Leave a Reply