Юрій Миколайович Мироненко — підполковник Збройних сил України, який у 2025 році став заступником міністра оборони. Він поєднав досвід топменеджера, аналітика реформ, захисника Києва в 2022-му та командира ударної роти безпілотників на Запорізькому напрямку.
Саме під його керівництвом Держспецзв’язку у 2023–2025 роках поставила Силам оборони понад 1,1 мільйона дронів і різко знизила кількість критичних кіберінцидентів. Сьогодні він відповідає за інновації, штучний інтелект і високотехнологічні рішення в системі оборони України.
Його кар’єра — приклад того, як цивільний управлінський досвід і бойова практика разом формують нову генерацію лідерів оборонного сектору в умовах повномасштабної війни.
Ранні роки, освіта та формування управлінського стилю
Юрій Мироненко народився в Києві. Точна дата народження в відкритих джерелах не фігурує, проте за оцінками медіа навесні 2026 року йому було близько 48 років. Освіту здобував у Міжнародному науково-технічному університеті імені академіка Юрія Бугая у 1994–2000 роках. Спочатку отримав ступінь бакалавра зі спеціальності «Менеджмент», а згодом — магістра з міжнародної економіки.
Ця комбінація знань виявилася вирішальною. Менеджмент дав інструменти управління людьми і процесами, а міжнародна економіка — розуміння глобальних ринків, ризиків і стратегічного планування. У нашій практиці спостереження за подібними кар’єрами часто підтверджує: саме такий фундамент дозволяє швидко адаптуватися до кризових умов, коли класичні військові підходи потребують доповнення цивільними компетенціями.
Після університету Мироненко увійшов у банківську сферу. Він обіймав керівні посади в структурних підрозділах Правекс-Банку та UKRSIBBANK BNP Paribas Group. Робота з фінансами, ризиками, персоналом і складними проектами сформувала звичку до чітких показників ефективності та прозорості. Саме ці навички пізніше стали помітними під час реформування закупівель у Держспецзв’язку.
Типова помилка багатьох, хто дивиться на такі біографії, — вважати банківський досвід далеким від війни. Насправді саме вміння рахувати ресурси, будувати ланцюги постачання і приймати рішення під тиском часу виявилося критично важливим у 2022–2023 роках, коли добровольчі формування потребували швидкого озброєння та координації.
• 7+ років у банківському секторі на керівних посадах
• 2008–2010 — фінансовий директор концерну «Стирол»
• 2010–2015 — генеральний директор ТОВ «Даймонд Сфір Груп» (ІТ, логістика, будівництво, агробізнес)
• 2014–2023 — директор, згодом голова правління Інституту суспільно-економічних досліджень
Ці етапи не були випадковими. Кожен додавав нову компетенцію: кризовий менеджмент у хімічній промисловості, управління диверсифікованим холдингом, аналітичну роботу над реформами. До 2019 року Мироненко вже мав репутацію людини, здатної працювати на перетині бізнесу, держави та громадського сектору.
Від аналітичного центру до територіальної оборони
З 2014 року Юрій Мироненко очолював напрями в Інституті суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) — неурядовій організації, що супроводжувала реформи в Україні. З 2016 до жовтня 2023 року він був головою правління. Робота аналітичного центру вимагала глибокого розуміння державної політики, фандрайзингу та комунікації з різними стейкхолдерами.
У 2019 році, ще до повномасштабного вторгнення, Мироненко уклав контракт і долучився до територіальної оборони. Протягом 2019–2020 років проходив навчання, зокрема на Яворівському полігоні. Це рішення виглядало далекоглядним. Багато цивільних тоді ще не усвідомлювали масштабу майбутньої загрози, а він уже готувався.
Коли 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, Мироненко опинився в складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони Києва. У лютому–квітні 2022-го він виконував обов’язки заступника начальника штабу 129-го окремого батальйону. Саме в ці дні вирішувалася доля столиці, і координація добровольчих формувань, забезпечення озброєнням і логістикою стали критичними завданнями.
Пізніше, у квітні–вересні 2022 року, він очолив групу цивільно-військового співробітництва штабу 112-ї бригади. А в 2022–2023 роках — групу по роботі з добровольчими формуваннями територіальних громад. Ця робота вимагала не лише військових навичок, а й уміння говорити мовою цивільних, швидко організовувати ресурси і будувати довіру.
Практичний нюанс, який часто залишається поза увагою: робота з добровольчими формуваннями в 2022-му була хаотичною. Люди приходили з різним рівнем підготовки, різним обладнанням і різними очікуваннями. Мироненко, маючи бізнес-досвід, зміг систематизувати цей процес. За моїм досвідом спостереження за подібними структурами, саме такі менеджери часто стають «клеєм», що тримає різнорідні групи разом.
Командир ударної роти БпЛА на Запорізькому напрямку
Після служби в 112-й бригаді Мироненко перейшов до роботи з безпілотними системами. У березні–грудні 2023 року він командував зведеним підрозділом БпЛА Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. До цього він уже мав досвід як командир ударної роти дронів, що діяла на Запорізькому напрямку.
На практиці це означало планування операцій, тестування нових моделей, координацію з іншими підрозділами та безпосередню участь у бойовій роботі. Ударні FPV-дрони в той період вже змінювали тактику бою, але їх застосування вимагало гнучкості, швидкого навчання операторів і постійного вдосконалення тактики.
Типова помилка на початку масового використання FPV — недооцінка логістики і підготовки. Батареї, запасні частини, канали зв’язку, маскування — усе це потребувало управлінського підходу. Мироненко, маючи досвід корпоративного управління, міг дивитися на підрозділ як на систему, а не лише як на групу бійців з дронами.
Цей період став містком між фронтом і державною службою. Коли в листопаді 2023 року попереднє керівництво Держспецзв’язку опинилося під слідством через підозри в розтраті понад 62 мільйонів гривень, потрібна була людина з бойовим досвідом і управлінськими навичками. 1 грудня 2023 року Кабінет Міністрів призначив Юрія Мироненка головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Під час керівництва Держспецзв’язку Мироненко запровадив практику залучення незалежних антикорупційних журналістів до моніторингу цін на дрони. Це рідкісний приклад відкритості в оборонних закупівлях.
Голова Держспецзв’язку: мільйон дронів і кіберзахист
Період з грудня 2023 по листопад 2024 року став одним із найрезультативніших у кар’єрі Мироненка. За його словами, служба закупила понад 1,3 мільйона дронів, з яких понад 1,1 мільйона вже були поставлені Силам безпеки і оборони. Паралельно проводилися антикорупційні заходи: переведення частини закупівель у закритий модуль Prozorro, створення внутрішньої команди з перевірки цін, взаємодія з НАБУ та ДБР.
Важливим досягненням стало створення системи цифрового аналізу повітряних атак противника. Кількість критичних кіберінцидентів вдалося зменшити у 20 разів попри зростання кількості атак на 60 %. Також була розбудована система захищеного документообігу, збільшена пропускна здатність національної телекомунікаційної мережі в 100 разів і вирішені проблеми з ворожим втручанням у телевізійний сигнал.
У нашій практиці аналізу оборонних закупівель саме цей період часто наводять як приклад, коли людина з фронту змогла швидко перебудувати бюрократичну машину під потреби війни. Не всі рішення були бездоганними — критика щодо пріоритетів (акцент на FPV на шкоду розвідувальним і далекобійним системам) лунала. Проте масштаб поставок і системні зміни залишилися фактом.
15 листопада 2024 року Мироненко залишив посаду голови Держспецзв’язку. Він сам заявив, що виконав завдання, поставлені Верховним Головнокомандувачем, і переходить до Міністерства цифрової трансформації.
Короткий період у Мінцифрі та повернення до оборони
У грудні 2024 року Юрія Мироненка призначили заступником міністра цифрової трансформації. На цій посаді він пропрацював лише близько двох місяців. У лютому 2025 року Кабінет Міністрів звільнив його з цієї посади. Причини офіційно не розголошувалися.
Уже в лютому 2025 року Мироненко повернувся до системи Міністерства оборони. Спочатку його призначили начальником Центру інновацій та розвитку оборонних технологій. А 25 липня 2025 року — заступником міністра оборони України. З цього моменту він знову перебуває в списках особового складу Збройних сил.
Цей зигзаг кар’єри відображає динаміку кадрових рішень в умовах війни. Потреба в людях, які розуміють і технології, і фронт, залишається високою. Мироненко виявився одним із тих, кого система «повертає» туди, де його компетенції найбільш потрібні.
• 1 грудня 2023 — голова Держспецзв’язку
• 15 листопада 2024 — звільнення з посади голови
• грудень 2024 — заступник міністра цифрової трансформації
• лютий 2025 — начальник Центру інновацій МОУ
• 25 липня 2025 — заступник міністра оборони
Заступник міністра оборони: інновації, ШІ та майбутнє війни
На посаді заступника міністра оборони Юрій Мироненко зосередився на розвитку високотехнологічних рішень. У вересні 2025 року він виступав на European Defence Innovation Forum, підкреслюючи, що Україна стала форпостом високотехнологічних оборонних систем і автономних технологій. Він говорив про програми «Build with Ukraine» та «Build in Ukraine», які дозволяють європейським партнерам отримувати доступ до технологій, перевірених у реальних бойових умовах.
Серед пріоритетів — розвиток системи DELTA, впровадження Mission Control, створення датасетів для навчання моделей штучного інтелекту на реальних даних з поля бою. Також триває робота над інтеграцією приватних компаній у систему протиповітряної оборони — ідея, яку активно обговорювали навесні 2026 року.
Практичний виклик 2026 року полягає в тому, що технології змінюються швидше, ніж бюрократичні процедури. Мироненко, маючи досвід і фронту, і закупівель, і аналітики, намагається скоротити цей розрив. За моїм досвідом, саме такі «гібридні» лідери зараз найбільш ефективні в оборонному секторі.
Типові підводні камені на цій посаді — баланс між швидкістю впровадження і контролем якості, між інтересами різних видів військ і загальною стратегією, між потребами фронту сьогодні і розбудовою промисловості на роки вперед. Жодне рішення тут не є простим.
Міф: Людина з банківським минулим не може ефективно керувати оборонними закупівлями.
Реальність: Саме фінансова дисципліна і досвід управління ланцюгами постачання допомогли масштабувати поставки дронів до понад мільйона одиниць.
Значення постаті Юрія Мироненка для оборонної системи 2026 року
Станом на серпень 2026 року Юрій Мироненко залишається одним із ключових гравців у сфері оборонних інновацій. Його шлях демонструє, як цивільний досвід, добровільна військова служба і державна посада можуть поєднуватися в одній людині.
Він не є класичним кадровим військовим. Він і не «чистий» чиновник. Саме ця гібридність дозволяє йому бачити проблеми з різних боків: з окопу, з кабінету закупівлі і з рівня стратегічного планування. У умовах, коли війна стає все більш технологічною, такі компетенції набувають особливої цінності.
Приклади конкретних результатів — від оборони Києва до мільйона дронів і роботи над штучним інтелектом — показують, що ставка на людей з різнобічним досвідом може давати відчутний ефект. Водночас залишаються питання про довгострокову інституціоналізацію цих підходів і про те, наскільки система здатна утримувати і розвивати подібних фахівців.
Юрій Мироненко продовжує працювати на перетині технологій, війни і державного управління. Його історія — частина більшої трансформації українських Сил оборони, яка триває вже четвертий рік повномасштабної війни і, ймовірно, визначатиме обличчя армії ще довгі роки.
Leave a Reply