Маріанна Буданова — це психолог за фахом, радниця мера Києва з питань протидії корупції у молодіжній політиці та спорті, викладачка та очільниця кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ. Вона — друга дружина Кирила Буданова, з яким її пов’язує історія кохання, що почалася у потязі 2013 року й витримала війну, замах та постійну загрозу. Їхній союз — приклад глибокої партнерської єдності, де підтримка й відповідальність за побратимів стають частиною повсякденності. У 2025 році вона захистила дисертацію та продовжує професійний шлях, залишаючись поруч із чоловіком у його новій ролі глави Офісу Президента.
Пара одружилася 2014 року після кількох відмов з її боку. Маріанна свідомо обрала життя поряд із людиною, чия робота пов’язана з ризиком. З початком повномасштабного вторгнення вона переїхала жити до кабінету ГУР, а 2023 року пережила отруєння важкими металами — ймовірний замах, від наслідків якого продовжувала лікуватися навіть у 2024–2025 роках, зокрема в США. Попри це, вона не зламалася: повернулася до публічного життя, очолила кафедру й демонструє приклад психологічної стійкості. Їхня історія показує, як двоє людей можуть зберігати тепло й взаємну опору навіть тоді, коли навколо — постійна напруга та небезпека.
Буданов дружина — це не тінь за великою постаттю. Це самостійна, освічена жінка з власною кар’єрою, яка свідомо ділить із чоловіком відповідальність за життя інших. У часи, коли багато пар розпадаються під тиском війни, їхній приклад нагадує: справжня єдність — це не романтика на папері, а щоденний вибір бути поруч і захищати одне одного.
Походження та становлення Маріанни: від села до психології
Маріанна народилася 3 серпня 1993 року в селі Ставище Київської області. Невелике містечко на Київщині, де ритм життя диктує природа й близькість до землі, сформувало в ній практичний погляд на світ і вміння цінувати прості речі. Уже в юності вона цікавилася спортом і психологією — поєднання, яке пізніше стане її професійним фундаментом.
Вона здобула диплом магістра психології. Ця освіта дала їй інструменти для роботи з людьми в кризових станах — навички, які виявилися незамінними, коли життя кинуло виклик не лише їй особисто, а й усій родині. До 2015–2017 років Маріанна займалася волонтерською діяльністю в Головному військовому шпиталі Києва. Там вона бачила наслідки бойових дій на тілі й психіці військових, що заклало глибоке розуміння ціни, яку платить країна за свободу.
З 2021 року її кар’єра вийшла на новий рівень: вона стала радницею мера Києва Віталія Кличка з питань виявлення та запобігання корупції у сфері молодіжної політики та спорту. Ця робота вимагає не лише знань, а й принциповості та вміння працювати в умовах політичного тиску. Паралельно Маріанна викладала на кафедрі юридичної психології Національної академії внутрішніх справ, де готувала майбутніх правоохоронців до роботи в екстремальних умовах.
У вересні 2025 року вона захистила дисертацію на тему психологічних особливостей особистісних трансформацій працівників Національної поліції в умовах воєнного стану та здобула ступінь доктора філософії. Невдовзі очолила кафедру й отримала звання капітана поліції. Це не просто кар’єрне зростання — це визнання її експертизи в галузі, де теорія безпосередньо впливає на практику порятунку людських життів і психічного здоров’я.
Доленосна зустріч у потязі та історія кохання
17 серпня 2013 року в потязі, що прямував з Одеси до Києва, доля звела двох людей, які не мали там опинитися одночасно. Маріанна, тоді студентка, та Кирило Буданов, уже військовий, розговорилися. Обмінялися телефонами. Вона не знала деталей його роботи й не надавала цьому значення — для неї важлива була людина, а не посада.
На першому побаченні він прийшов з квітами, книжкою Стефана Цвейга, про яку вона згадала під час розмови в потязі, та… вагами. Практичний подарунок для дівчини, яка серйозно займалася спортом. Цей жест став символом: у їхніх стосунках завжди поєднувалися романтика й турбота про реальні потреби.
Кирило робив пропозицію руки й серця кілька разів — за різними свідченнями, тричі. Маріанна відмовляла. «Я знала, що це буде назавжди, але тримала марку», — пояснювала вона пізніше. Вона не хотіла поспішати, перевіряла почуття й власну готовність до життя з людиною, чия професія несе постійний ризик. Кирило не ображався, був наполегливим. Урешті 25 жовтня 2014 року пара одружилася.
Вони вважають початком стосунків саме день знайомства в потязі. «А разом ми, я вважаю, із 17 серпня 2013 року — з моменту знайомства в потязі», — сказала Маріанна. Це не просто красива фраза. Це філософія: стосунки — це не дата в паспорті, а щоденний вибір бути разом.
Перший шлюб Кирила та таємниця сина
Для Кирила Буданова шлюб з Маріанною — другий. У 2009 році він одружився вперше. Про ту жінку майже нічого не відомо публічно — пара розлучилася, і обоє обрали шлях приватності. Від першого шлюбу в Кирила є син, якому у 2026 році може бути близько 17 років.
Маріанна ніколи не коментувала цю сторінку життя чоловіка публічно. Вона прийняла його таким, яким він є, з усім минулим і відповідальністю. Це рішення говорить про зрілість: вона не намагалася «переписати» історію, а побудувала нову — свою. Син від першого шлюбу залишається поза медійним полем, і родина поважає це право на приватність.
Війна та життя 24/7 у кабінеті: випробування на міцність
24 лютого 2022 року все змінилося. Кирило Буданов, тоді очільник ГУР, залишився на роботі. Маріанна не вагалася: «Особисто я нікуди їхати від родини не збиралася. Ми весь час перебували й перебуваємо в Києві». Вона переїхала до кабінету чоловіка. «Моє щастя завжди зі мною, тому що моя дружина живе зі мною в кабінеті, 24 на 7», — говорив Кирило.
Це не романтична картинка. Це реальність: спільні ночі в офісі, постійна напруга, відповідальність за життя підлеглих. Маріанна стала не просто дружиною — вона стала частиною системи підтримки, де кожен день міг стати останнім. У таких умовах дрібниці набувають величезного значення: записки один одному, рідкісні моменти тиші, коли можна просто бути поруч.
Вона знала ціну, яку платить родина військового чи розвідника. І свідомо її прийняла.
Замах 2023 року: отруєння та шлях до одужання
28 листопада 2023 року Маріанна потрапила до лікарні з симптомами отруєння важкими металами — ртуттю та миш’яком. Разом з нею постраждали кілька співробітників ГУР. Слідство кваліфікувало інцидент як замах на вбивство. Найімовірніше, отруєння сталося через їжу. Багато хто пов’язує це з російськими спецслужбами.
Стан стабілізувався навесні 2024 року, але наприкінці 2024-го стався рецидив. Маріанну таємно доставили до США для лікування. У лютому 2025 року вона вперше після отруєння з’явилася на публіці разом із чоловіком на зустрічі YES у Києві. За інформацією з сайту gordonua.com та інших українських ЗМІ, наразі вона почувається добре й продовжує активне життя.
Кирило не відчуває провини: «Це наш із нею свідомий вибір. Вона, як то кажуть, — бачили очі, що брали». Він підкреслює: шлях назад немає, і вони обирають його разом. Це не заперечення болю — це визнання реальності та спільної відповідальності.
Їхня єдність у такі моменти стає не просто емоційним вибором, а стратегією виживання.
Професійне зростання: дисертація, кафедра та експертиза в умовах війни
Після отруєння багато хто очікував, що Маріанна знизить активність. Натомість вона захистила дисертацію, очолила кафедру юридичної психології НАВС та отримала звання капітана поліції. Її дослідження стосується психологічних трансформацій працівників поліції в умовах воєнного стану — теми, яка безпосередньо перетинається з досвідом її родини.
Ця експертиза дає їй унікальне розуміння того, через що проходять військові та їхні близькі. Вона не просто підтримує чоловіка — вона розуміє механізми стресу, травми та відновлення на професійному рівні. Це робить їхню пару особливо сильною: один несе оперативну відповідальність, інша — глибоке психологічне підґрунтя для стійкості.
Філософія їхнього союзу: єдність, відповідальність і маленькі радості
Кирило неодноразово називав дружину найбільшою цінністю: «Моя дружина — найбільша моя цінність. Вона завжди зі мною. І разом із нею ми подолаємо будь-що в цьому світі». Маріанна говорить про відповідальність не лише за себе, а й за побратимів чоловіка, їхніх дружин і дітей.
Вони не ідеалізують один одного. Кирило чесно відповідає на питання, чи він «підкаблучник»: єдність — це не про те, хто головний, а про спільний вектор. Вони знаходять час на романтику навіть у воєнний період: записки, дрібні сюрпризи, спільні фото на Великдень 2026 року біля Михайлівського собору.
- Взаємна довіра, що не вимагає постійних доказів.
- Готовність ділити не лише радість, а й постійну загрозу.
- Здатність зберігати приватність у світі, де все на виду.
- Професійна підтримка один одного без конкуренції.
Ці принципи допомагають їм залишатися цілісними.
Сучасний етап: опора глави ОП у 2026 році
Сьогодні, коли Кирило Буданов очолює Офіс Президента, Маріанна залишається його найближчою людиною. Вона продовжує викладати, очолювати кафедру й жити за принципом єдності. Їхня історія — це не тільки особиста драма чи перемога кохання. Це приклад того, як у найтемніші часи двоє людей можуть створювати острівець стабільності для себе й надихати інших.
Буданов дружина — це жінка, яка обрала не легкий шлях, а шлях поруч. Вона не просто вижила після замаху — вона продовжила рости професійно й особистісно. Їхній союз показує: справжня сила — не в уникненні болю, а в умінні пройти крізь нього разом, зберігаючи гідність, тепло й сенс.
Їхня історія триває. І в кожному новому дні — доказ, що єдність може бути найпотужнішою зброєю навіть тоді, коли весь світ навколо намагається її зруйнувати.
Leave a Reply