Станом на середину 2026 року Росія утримує в арсеналі приблизно 100–200 балістичних ракет «Іскандер-М» і 60–110 крилатих «Іскандер-К». Це значно менше за пікові показники 2025-го, коли запаси сягали майже 600 балістичних одиниць. Виробництво дозволяє щомісяця випускати 50–60 балістичних ракет 9М723, тож арсенал тримається на відносно стабільному, хоч і обмеженому рівні.
Кількість пускових установок комплексу 9К720 оцінюється в 150–170 машин, розподілених між 13–15 ракетними бригадами. Кожна установка несе дві ракети, а стандартна бригада має 12–18 пускових. Біля кордону з Україною розгорнуто понад 60 установок, що дозволяє завдавати ударів без довгого перекидання техніки.
Росія щороку планує поставити до 700 балістичних і близько 100 крилатих ракет «Іскандер». Темпи виробництва майже повністю компенсують витрати на фронті, але стратегічний запас залишається тонким і чутливим до інтенсивних обстрілів.
Що являє собою комплекс «Іскандер» і чому він досі небезпечний
Оперативно-тактичний ракетний комплекс 9К720 «Іскандер» — це мобільна система на шасі МЗКТ-7930, яка запускає як балістичні ракети 9М723, так і крилаті 9М728/9М729. Дальність офіційно заявлена до 500 км, хоча експерти давно підозрюють, що окремі модифікації можуть літати далі. Квазібалістична траєкторія з маневруванням у кінцевій фазі робить її одним із найскладніших цілей для перехоплення.
Кожна пускова установка 9П78-1 несе дві ракети і може працювати самостійно. Перезаряджання займає лічені хвилини завдяки транспортно-заряджаючій машині. У бригаді зазвичай три-чотири дивізіони, що дає змогу завдавати залпів одразу кількома десятками ракет. Саме така гнучкість і мобільність роблять «Іскандер» ключовим інструментом тиску на українську інфраструктуру та військові об’єкти.
У 2025–2026 роках російські конструктори активно модернізували систему. З’явилися версії з покращеною стійкістю до перешкод, швидшими процесорами для розпізнавання цілей і спробами збільшити дальність до 1000 км за рахунок нового палива. Частину технічних рішень запозичили з північнокорейських KN-23, щоб прискорити виробництво під санкціями.
Скільки пускових установок реально стоїть на озброєнні
Офіційних даних Міноборони РФ немає, але відкриті оцінки та дані розвідки сходяться на цифрі 150–170 пускових установок. Це приблизно 13–15 бригад, розкиданих від Калінінграда до Далекого Сходу. Західний військовий округ тримає близько чотирьох бригад, Південний — до п’яти, решта розподілені між Центральним і Східним округами.
Біля українського кордону постійно тримають понад 60 установок. Це дозволяє завдавати ударів майже без попередження. Українські дрони вже неодноразово вражали пускові в Брянській області та на інших напрямках, але загальна кількість машин залишається високою. Кожна втрачена установка — це серйозний удар, бо виробництво нових шасі йде значно повільніше, ніж ракет.
Найбільший масований залп «Іскандерів» за час війни налічував 34 ракети — тобто одночасно працювали 17 пускових установок без перезаряджання.
Запаси ракет: як змінювалася картина від 2022 до 2026
На початку повномасштабного вторгнення Росія мала солідний запас — за різними оцінками, кілька сотень балістичних і крилатих ракет. Інтенсивні обстріли 2022–2023 років швидко зменшили його. У травні 2025-го запаси знову піднялися майже до 600 балістичних і 300 крилатих. Але масовані удари восени-взимку 2025-го з’їли більшу частину.
До грудня 2025-го цифри стабілізувалися на рівні трохи більше 200 балістичних і понад 100 крилатих. У квітні 2026-го ГУР оцінювало запаси в «до 200» балістичних і «до 110» крилатих. До середини липня 2026-го балістичних залишилося трохи більше 100, крилатих — понад 60. Виробництво встигає поповнювати витрати, але стратегічний резерв тонкий.
| Період | Балістичні 9М723 | Крилаті 9М728/729 | Джерело оцінки |
|---|---|---|---|
| Травень 2025 | ~600 | ~300 | ГУР |
| Грудень 2025 | понад 200 | понад 100 | ГУР |
| Квітень 2026 | до 200 | до 110 | ГУР / NV |
| Липень 2026 | понад 100 | понад 60 | ГУР |
Дані таблиці базуються на оцінках Головного управління розвідки Міністерства оборони України та матеріалах BBC News Україна і NV.
Виробництво: заводи, темпи і залежність від імпорту
Головне виробництво балістичних ракет 9М723 зосереджено на Воткінському заводі та в Коломні. Крилаті ракети випускає ОК «Новатор» у Єкатеринбурзі. У 2024 році темп становив близько 40 балістичних ракет на місяць. У 2025-му він зріс до 60–70. У 2026-му ГУР фіксує 50–60 балістичних і до 10–15 крилатих щомісяця.
На весь 2026 рік заплановано поставити до 700 балістичних і близько 100 крилатих ракет. Це майже той самий рівень, що й роком раніше. Частка російських комплектуючих зросла до 90 %, але західна електроніка все ще присутня — через треті країни, насамперед Китай і країни Центральної Азії.
Санкції ускладнюють доступ до точних гіроскопів і процесорів, тому Москва спрощує конструкцію і частково копіює рішення з північнокорейських ракет. Паралельно йде робота над модифікацією «Іскандер-1000» з дальністю близько 1000 км, хоча бойового застосування таких ракет поки не фіксували.
Щомісячні темпи виробництва ключових ракет
- Балістичні 9М723 («Іскандер-М») — 50–60 одиниць
- Крилаті 9М728/9М729 («Іскандер-К») — 10–15 одиниць
- Плановий річний випуск балістичних — до 700
- Плановий річний випуск крилатих — до 100
Ці цифри дозволяють Росії підтримувати інтенсивність ударів на рівні 40–70 балістичних ракет на місяць без повного виснаження запасів. Коли витрати перевищують виробництво, арсенал починає танути, як це сталося восени 2025-го.
Як «Іскандер» використовують у війні і що це означає для України
Більшість ударів «Іскандерами» спрямовані на енергетику, аеродроми, склади боєприпасів і позиції систем ППО. Ракета летить швидко, маневрує і часто несе касетну або проникаючу бойову частину. Проти неї ефективно працюють лише системи Patriot з ракетами PAC-3, причому на одну «Іскандер» зазвичай витрачають дві-три ракети-перехоплювачі.
Українська розвідка відзначає, що Росія часто запускає ракети майже «з конвеєра» — дати виробництва на уламках показують, що між випуском і застосуванням минає лише кілька місяців. Виняток становлять саме «Іскандери»: частину з них тримають у резерві довше, створюючи невеликий стратегічний запас.
За моїми спостереженнями за відкритими даними протягом останнього року, найнебезпечнішими залишаються комбіновані удари, коли балістичні «Іскандери» летять разом із крилатими ракетами і дронами. Саме така суміш перевантажує системи ППО.
Втрати пускових установок теж накопичуються. Українські дрони і ракети вже знищували окремі машини в Брянській, Курській і Бєлгородській областях. Кожна знищена установка зменшує можливості для масованих залпів, бо нові шасі виробляють значно повільніше.
Чи може Росія різко збільшити кількість «Іскандерів»
Різке збільшення виробництва обмежене кількома вузькими місцями: наявністю високоточної електроніки, потужністю Воткінського заводу і логістикою під санкціями. Навіть за оптимістичними оцінками, місячний випуск балістичних ракет навряд чи перевищить 70–80 одиниць у найближчій перспективі.
Додаткові поставки з Північної Кореї (KN-23) і можливі контракти з Іраном частково компенсують дефіцит, але якість і точність цих ракет нижчі. Москва також активно конвертує зенітні ракети С-300/С-400 у ударні, щоб збільшити загальну кількість балістичних засобів без навантаження на лінію «Іскандерів».
Стратегічний запас у 100–200 балістичних ракет означає, що Росія може провести кілька великих масованих ударів, але не здатна підтримувати такий темп місяцями без падіння інтенсивності. Саме тому удари часто чергуються з періодами відносної тиші — час потрібен на накопичення.
Кількість пускових установок залишається головним обмежувачем. Навіть якщо ракет вистачить, одночасно залучити можна лише частину бригад. Найбільший зафіксований залп — 34 ракети — добре ілюструє реальні можливості без перезаряджання.
У підсумку картина 2026 року виглядає так: Росія має достатньо «Іскандерів», щоб продовжувати тиск, але арсенал уже не той, що був у 2022-му чи навіть на початку 2025-го. Виробництво тримає систему на плаву, проте будь-яке серйозне зростання втрат пускових установок або зрив поставок електроніки може швидко змінити баланс.
Leave a Reply