БРІКС — це міждержавне об’єднання найбільших економік, що розвиваються, яке сьогодні охоплює одинадцять повноправних членів і десять країн-партнерів. Воно виникло як відповідь на домінування західних фінансових інституцій і поступово перетворилося на впливову платформу для координації політики, торгівлі та розвитку Глобального Півдня.
Група об’єднує майже половину населення планети та близько 35–40 % світового ВВП за паритетом купівельної спроможності. Її головна сила — не в єдиній валюті чи військовому союзі, а в здатності пропонувати альтернативні механізми фінансування інфраструктури, торгівлі в національних валютах і голосу країн, які довго залишалися на узбіччі світових рішень.
Саме тому інтерес до БРІКС зростає рік у рік: від фермерів у Ефіопії, які отримують кредити на іригацію, до інженерів у Індії, що будують метро за кошти Нового банку розвитку.
Як з’явилася ідея БРІКС і чому вона прижилася
У 2001 році економіст інвестиційного банку Goldman Sachs Джим О’Нілл уперше вжив абревіатуру BRIC — Brazil, Russia, India, China. Він просто помітив, що ці чотири країни вже тоді демонстрували темпи зростання, які значно випереджали розвинені економіки. Через п’ять років міністри закордонних справ цих держав зустрілися на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, і розмова з теоретичної перетворилася на практичну.
Перший офіційний саміт відбувся 16 червня 2009 року в Єкатеринбурзі. Лідери обговорювали наслідки світової фінансової кризи і домовилися координувати позиції щодо реформи Міжнародного валютного фонду. У грудні 2010-го до четвірки приєдналася Південна Африка — і абревіатура отримала літеру «S». З того часу саміти проходять щороку, а кількість робочих груп і міністерських зустрічей перевищила півсотні.
Цікаво, що спочатку БРІКС сприймали переважно як економічний клуб. Але вже через десять років він став майданчиком, де обговорюють і безпеку, і клімат, і цифрову трансформацію. У нашій практиці аналізу міжнародних об’єднань ми неодноразово бачили, як неформальні групи з часом набувають інституційної ваги — і БРІКС не став винятком.
Хто входить до БРІКС станом на 2026 рік
Сьогодні повноправними членами є одинадцять країн: Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка, Єгипет, Ефіопія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та Індонезія. Останню прийняли 6 січня 2025 року — вона стала першою державою Південно-Східної Азії в групі.
Крім повних членів, у 2025 році з’явилася категорія країн-партнерів. До неї увійшли Білорусь, Болівія, Куба, Казахстан, Малайзія, Нігерія, Таїланд, Уганда, Узбекистан і В’єтнам. Партнери беруть участь у багатьох ініціативах, але не мають права вето при прийнятті рішень.
Кожна країна приносить у спільний стіл щось унікальне. Китай і Індія — величезні ринки та технологічний потенціал. Бразилія — агропромисловий гігант і біоенергетику. Росія — енергоресурси та військові технології. ОАЕ і Саудівська Аравія — фінансові центри та нафтові доходи. Ефіопія й Єгипет — африканський голос і стратегічне розташування. Індонезія — динамічну економіку Південно-Східної Азії та величезне мусульманське населення.
| Країна | Рік приєднання | Ключовий внесок |
|---|---|---|
| Бразилія | 2009 | Сільське господарство, біопаливо, амазонські ресурси |
| Росія | 2009 | Енергетика, корисні копалини, військові технології |
| Індія | 2009 | IT-послуги, фармацевтика, величезний внутрішній ринок |
| Китай | 2009 | Виробництво, інфраструктурні інвестиції, цифрові технології |
| Південна Африка | 2010 | Корисні копалини, африканський голос, фінансові послуги |
| Єгипет, Ефіопія, Іран, ОАЕ, Саудівська Аравія | 2024 | Енергетика, логістика, фінансові центри, африканський і близькосхідний вплив |
| Індонезія | 2025 | Динамічна економіка Південно-Східної Азії, великий споживчий ринок |
Дані складено на основі офіційних матеріалів головування Індії в БРІКС 2026 року та відкритих економічних звітів.
Головні цілі та принципи роботи
БРІКС ніколи не позиціонував себе як антизахідний військовий блок. Його декларативні цілі звучать досить прагматично: реформа міжнародних фінансових інституцій, збільшення ролі країн, що розвиваються, у глобальному управлінні, розширення торгівлі в національних валютах і спільна боротьба з тероризмом, зміною клімату та бідністю.
Три основні стовпи співпраці — політико-безпековий, економіко-фінансовий і культурно-гуманітарний. Під першим розуміють координацію позицій в ООН, боротьбу з тероризмом і наркоторгівлею. Під другим — торгівлю, інвестиції, створення альтернативних платіжних систем. Під третім — обміни між університетами, фестивалі, співпрацю міст і регіонів.
Важливий принцип — консенсус. Жодне рішення не приймається, якщо хоча б один член категорично проти. Це уповільнює процес, але зберігає рівність. У нашій практиці ми бачили, як саме ця риса дозволяє утримувати разом країни з дуже різними політичними системами та інтересами.
Найбільш відчутний результат роботи групи — створення власних фінансових інструментів, які вже працюють незалежно від долара США.
Економічна вага та Новий банк розвитку
Разом країни БРІКС виробляють близько 35–40 % світового ВВП за паритетом купівельної спроможності і представляють майже половину населення Землі. Їхня частка в світовому виробництві нафти перевищує 30 %, а в сільському господарстві — 45 %.
Ключова інституція — Новий банк розвитку (New Development Bank, NDB). Його створили у 2014–2015 роках зі стартовим капіталом 50 млрд доларів (згодом збільшили до 100 млрд). Штаб-квартира розташована в Шанхаї, президентом зараз є Ділма Руссефф. Станом на середину 2026 року банк схвалив 139 проєктів на загальну суму 42,9 млрд доларів. Серед них — метро в індійському Лакхнау, оновлення залізниць у ПАР, доступне житло в Індії, відновлювана енергетика та системи водопостачання.
Банк працює за принципом рівного голосування засновників і активно кредитує не лише членів БРІКС, а й інші економіки, що розвиваються. Окремо існує Угода про умовні резерви (Contingent Reserve Arrangement) на 100 млрд доларів — своєрідна «страховка» від валютних шоків.
Крім того, країни активно розвивають механізми розрахунків у національних валютах. Системи на кшталт BRICS Pay і експерименти з цифровими валютами центральних банків уже дозволяють зменшувати залежність від долара в двосторонній торгівлі.
Розширення, виклики та жива реальність
Після різкого розширення 2024–2025 років група зіткнулася з класичною проблемою великих клубів: чим більше членів, тим складніше домовлятися. У травні 2026 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прямо заявив, що подальше розширення наразі не поспішатимуть — спочатку потрібно «налаштувати» роботу вже розширеного складу.
Серед внутрішніх напруг — різні погляди на конфлікти (зокрема український), конкуренція між Китаєм та Індією, а також різний рівень економічного розвитку. Ефіопія та Індія перебувають на абсолютно різних щаблях індустріалізації, і спільні проєкти іноді вимагають дуже гнучких підходів.
Водночас саме різноманітність дає переваги. Коли Китай пропонує технології високошвидкісних залізниць, а Бразилія — досвід біопалива, виходить синергія, якої неможливо досягти в більш однорідних клубах.
Для звичайних людей БРІКС проявляється конкретними речами: дешевші кредити на будівництво доріг і шкіл, спільні наукові програми, спрощений візовий режим між деякими країнами, культурні фестивалі та студентські обміни. У нашій практиці ми стикалися з випадками, коли інженери з Індонезії проходили стажування на китайських інфраструктурних проєктах саме завдяки механізмам групи.
БРІКС залишається живим організмом, який постійно змінюється. Він не претендує на роль світового уряду і не нав’язує єдиної ідеології. Його сила — у здатності збирати за одним столом країни, які ще вчора вважали одне одного далекими. І саме ця здатність робить його одним із найцікавіших явищ сучасної міжнародної політики.
Leave a Reply