Морська піхота України поєднує в собі силу морського десанту, стійкість піхоти та мобільність повітряних операцій. Це рід військ Військово-морських сил ЗСУ, який здатний самостійно або у взаємодії з іншими підрозділами захоплювати плацдарми, обороняти узбережжя, проводити штурми та діяти в найскладніших умовах. Сьогодні її об’єднано в 30-й корпус морської піхоти — найбільше й найбоєздатніше з’єднання такого типу в Європі, яке налічує близько 30 тисяч військовослужбовців.
Історія цього роду військ сягає 1918 року, коли гетьман Павло Скоропадський видав указ про формування бригади морської піхоти. Сучасний етап почався 1992 року з присяги українських морпіхів у Севастополі, а повноцінне відродження та розширення відбулося після 2014 року й особливо після створення корпусу у 2024 році. У повномасштабній війні морська піхота стала символом незламності: від оборони Маріуполя та острова Зміїний до визволення населених пунктів на правому березі Дніпра та створення плацдармів на лівому.
Сьогодні 30-й корпус — це не просто об’єднання бригад, а повноцінне оперативно-тактичне угруповання, здатне планувати й проводити самостійні операції за стандартами НАТО. Морпіхи продовжують традиції вірності присязі, загартовані боями, і залишаються одними з найуніверсальніших воїнів Збройних Сил України.
Історичні корені: від гетьманських указів до сучасного корпусу
23 травня 1918 року гетьман Павло Скоропадський підписав указ про початок формування бригади морської піхоти у складі трьох полків. Кожен полк мав три курені, а завдання включали оборону чорноморського узбережжя та проведення десантних операцій. Формування не встигли завершити через політичні події, проте ідея заклала фундамент.
У 1919 році в Армії УНР з’явився 1-й гуцульський полк морської піхоти. Його особовий склад частково складався з колишніх моряків австро-угорського флоту та карпатських бокорашів — майстрів сплаву по гірських річках. Ці воїни брали участь у Зимових походах, демонструючи здатність діяти на воді й суші одночасно.
Сучасна історія розпочалася 22 лютого 1992 року. У Севастополі 880-й окремий батальйон морської піхоти Чорноморського флоту під командуванням майора Віталія Рожманова склав присягу на вірність Україні. Російське командування згодом розформувало підрозділ, але приклад лояльності надихнув інших. 1 липня 1993 року в Севастополі сформували 27-й окремий батальйон морської піхоти з офіцерів, які обрали Україну. Невдовзі з’явився 41-й батальйон під Феодосією та управління 4-ї окремої бригади.
Після анексії Криму 2014 року з понад 650 військовослужбовців морської піхоти, що перебували на півострові, вірними присязі залишилися лише близько 200 осіб. Вони вивели техніку й озброєння на материк і стали ядром відродження. У 2015 році на базі цих підрозділів у Миколаєві сформували 36-ту окрему бригаду морської піхоти. 2018 року змінили колір беретів на морську хвилю — символ зв’язку з морем — і створили Командування морської піхоти.
23 травня 2023 року Президент України оголосив про створення Корпусу морської піхоти. У 2024 році сформували 30-й корпус під командуванням генерал-майора Дмитра Делятицького. Протягом 2025–2026 років до складу корпусу увійшли нові бригади, переформовані з підрозділів територіальної оборони та механізованих частин. Так морська піхота зросла кількісно й якісно, ставши повноцінним інструментом сучасної війни.
Структура 30-го корпусу: повноцінне оперативне з’єднання
30-й корпус морської піхоти ВМС ЗСУ — це не просто сукупність бригад, а самодостатнє угруповання з власними артилерійськими, розвідувальними, безпілотними та логістичними підрозділами. Штаб корпусу розташований у Миколаївській області. Корпус здатний самостійно формувати оперативно-тактичні групи для проведення десантних, штурмових та оборонних операцій на узбережжі, річках і в глибині території противника.
До складу входять сім окремих бригад морської піхоти, дві артилерійські бригади та низка спеціальних підрозділів:
- 34-та окрема бригада морської піхоти (переформована 2025 року з 124-ї бригади територіальної оборони);
- 35-та окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського;
- 36-та окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського (сформована 2015 року з вірних підрозділів Криму);
- 37-та окрема бригада морської піхоти (створена під час повномасштабної війни);
- 38-та окрема бригада морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного (на базі 503-го батальйону);
- 39-та окрема бригада морської піхоти (переформована 2025 року з 126-ї бригади територіальної оборони);
- 40-та окрема бригада морської піхоти (створена 2025 року на базі 150-ї механізованої бригади).
Артилерійську міць забезпечують 406-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова та 32-га окрема артилерійська бригада. Розвідку веде 140-й окремий розвідувальний батальйон. З 2025 року діє 426-й окремий полк безпілотних систем. Логістику та підтримку здійснює 15-й окремий полк підтримки морської піхоти та 310-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби.
Така структура дозволяє корпусу діяти автономно: від планування операції до її повного забезпечення. Морпіхи можуть висаджуватися з моря, десантуватися з повітря, форсувати річки та утримувати плацдарми, одночасно отримуючи потужну артилерійську й безпілотну підтримку.
| Бригада | Рік формування / переформування | Ім’я / базування | Ключові операції |
|---|---|---|---|
| 36-та ОБрМП | 2015 | ім. контрадмірала М. Білинського, Миколаїв | Оборона Маріуполя, Азовсталь, дії на сході та півдні |
| 35-та ОБрМП | 2018 | ім. контрадмірала М. Остроградського | Визволення Давидового Броду, форсування Інгулець, Кринки |
| 34-та ОБрМП | 2025 (з ТрО) | — | Операції на Донеччині та Курщині |
| 38-та ОБрМП | 2023 | ім. гетьмана П. Сагайдачного | Штурмові дії на півдні та сході |
Дані узагальнено на основі інформації з офіційного сайту 30-го корпусу морської піхоти та відкритих джерел станом на 2026 рік.
Відбір і підготовка: як стають морпіхами
Служба в морській піхоті вимагає не лише фізичної витривалості, а й особливої психологічної стійкості. Історично ще в 1993 році кандидатів відбирали серед аеромобільних підрозділів за результатами психологічних та фізичних тестів. Сьогодні вимоги стали жорсткішими через досвід повномасштабної війни.
Кандидати проходять багатоступеневий відбір: перевірку фізичної підготовки, плавання, стресостійкості, здатності працювати в команді під вогнем. Навчання включає десантну підготовку з використанням катерів і гелікоптерів, urban warfare — бої в міській забудові, форсування водних перешкод, дії в умовах хімічного та радіаційного забруднення. З 2022 року програму суттєво доповнили: інтеграція безпілотників, FPV-ударів, радіоелектронної боротьби та тактики малих груп.
241-й навчальний центр морської піхоти в Раденську забезпечує первинну та підвищення кваліфікації. Бійці вивчають не лише класичні морські десанти, а й сучасні гібридні сценарії: дії на річках, утримання плацдармів під постійним артилерійським і авіаційним ударом, взаємодію з дронами-розвідниками та ударними засобами.
Багато морпіхів проходять додаткові курси за кордоном або з інструкторами партнерів. Це дозволяє швидко впроваджувати найкращі практики НАТО. Результат — воїн, який однаково впевнено почувається на палубі десантного катера, в окопі на узбережжі чи за кермом бойової машини в глибокому тилу противника.
Озброєння та техніка: універсальність у кожній деталі
Морська піхота України озброєна широким спектром техніки, що дозволяє діяти в різних умовах. На озброєнні є танки Т-64БВ, бойові машини піхоти БМП-1 та БМП-3, сучасні Marder 1A3 та AMX-10RC. Бронетранспортери представлені МТ-ЛБ, БТР-80, а також захищеними машинами Kirpi, Mastiff та «Варта».
Артилерія включає самохідні гаубиці 2С1 «Гвоздика», 2С22 «Богдана», 2А36 «Гіацинт-Б», реактивні системи БМ-27 «Ураган». Протитанкові засоби та міномети доповнюють вогневу міць. З 2022 року активно впроваджуються західні зразки бронетехніки, що підвищило захищеність і мобільність підрозділів.
Особливу роль відіграють безпілотні системи. Полк безпілотників корпусу забезпечує розвідку, коригування вогню та точкові удари. Морпіхи навчилися поєднувати класичні десантні дії з масовим застосуванням дронів — це дає перевагу в умовах, коли противник має перевагу в артилерії.
Така різноманітність техніки дозволяє формувати гнучкі тактичні групи: важкі штурмові загони з танками та БМП, легкі десантно-штурмові підрозділи на швидкісних катерах і бронемашинах, а також розвідувально-диверсійні групи з дронами та засобами РЕБ.
Роль у війні: від Маріуполя до Кринків
З перших днів повномасштабного вторгнення морська піхота опинилася на найгарячіших напрямках. 36-та бригада разом з іншими підрозділами тримала оборону Маріуполя. Місяці в оточенні, бої за «Азовсталь», евакуація поранених під постійним вогнем — усе це стало легендою. Багато морпіхів цієї бригади отримали звання Героя України посмертно.
35-та бригада відзначилася під час визволення Херсонщини. У жовтні 2022 року її тактична група форсувала річку Інгулець під щільним артилерійським і мінометним вогнем, танковими обстрілами та ударами з повітря. Воїни утримували плацдарм, незважаючи на втрати, і 4 жовтня увійшли до Давидового Броду. Пізніше підрозділи бригади брали участь у створенні та утриманні плацдарму в районі Кринків на лівому березі Дніпра — операції, що вимагала виняткової стійкості та майстерності річкових десантів.
Морпіхи брали участь у звільненні Старомайорського та Урожайного на Донеччині у 2023 році, діяли на Курському напрямку та продовжують оборону південних рубежів. Їхня універсальність дозволяє швидко перекидати підрозділи між напрямками: від морського узбережжя до степових та лісових ділянок.
Кожен бій загартовує не лише техніку, а й людей. Морпіхи навчилися діяти малими групами, використовувати рельєф місцевості, поєднувати вогонь артилерії з ударами дронів і швидко відновлювати боєздатність після важких втрат.
Символи, девіз і дух: «Вірні завжди»
Девіз морської піхоти — «Вірні завжди». Він відображає головну рису — непохитну лояльність присязі та побратимам. Беретний знак поєднує крилатий меч гетьмана Петра Сагайдачного з якорем — символом морської сили та стійкості. Прапор корпусу несе ті самі елементи.
З 2018 року берети кольору морської хвилі стали візитівкою. Цей відтінок нагадує про зв’язок з Чорним та Азовським морями, про традиції, що беруть початок від гуцульських річкових воїнів 1919 року. Кожен морпіх носить цей берет не просто як головний убір, а як знак приналежності до братства, яке пройшло крізь вогонь найважчих випробувань.
У побуті та на фронті морпіхи зберігають особливу атмосферу: взаємодопомогу, чорний гумор як спосіб зняти напругу, глибоку повагу до загиблих побратимів. Багато хто з них пройшов шлях від рядового до командира роти чи батальйону саме завдяки особистим якостям і бойовому досвіду.
Сучасний стан та виклики 2026 року
Станом на 2026 рік 30-й корпус морської піхоти продовжує розширюватися. Нові бригади, переформовані з територіальної оборони та механізованих частин, проходять додаткову підготовку та інтеграцію в єдину структуру. Формування нових підрозділів — полків безпілотників, батальйонів РЕБ, логістичних частин — триває.
Корпус активно впроваджує досвід, здобутий у боях 2022–2026 років: масове застосування дронів різних типів, тактику «малих груп» у наступі, інтеграцію західної бронетехніки з радянськими зразками. Особлива увага приділяється річковим та прибережним операціям — навичкам, що стали критично важливими на півдні України.
Рекрутинг триває постійно. Офіційний центр рекрутингу ВМС пропонує вакансії до елітних підрозділів з конкурентним забезпеченням та можливістю професійного зростання. Молоді люди 18–24 років можуть долучитися за програмою «Контракт 18–24», отримавши якісну підготовку та сучасне озброєння.
Морська піхота України сьогодні — це не лише спадкоємиця столітніх традицій, а й сучасна, технологічна сила, здатна відповідати на виклики гібридної та конвенційної війни. Її воїни щодня доводять, що «Вірні завжди» — це не гасло, а спосіб життя, який тримає країну на курсі до перемоги.
Leave a Reply