Середня суддівська винагорода в Україні за березень 2026 року становила 137,2 тисячі гривень. Це загальний показник, який охоплює суддів місцевих, апеляційних і вищих судів. У місцевих загальних судах реальна середня винагорода тримається на рівні 105–107 тисяч гривень, у апеляційних — близько 230–234 тисяч, а в Конституційному та Верховному судах сягає 350–375 тисяч гривень на місяць.
Базовий посадовий оклад досі розраховується від «замороженого» прожиткового мінімуму 2102 гривні, хоча з червня 2026 року закон вимагає використовувати актуальний показник 3328 гривень. Через відсутність додаткового фінансування підвищення фактично не відбулося. Судді отримують доплати за стаж, науковий ступінь, регіональні коефіцієнти та інші надбавки, які суттєво збільшують підсумкову суму.
Різниця між окладом «на папері» і реальною виплатою залишається значною. Саме тому відповідь на питання про заробіток судді завжди залежить від інстанції, стажу та місця роботи.
Як саме формується суддівська винагорода
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та обов’язкових доплат. Закон «Про судоустрій і статус суддів» чітко фіксує базові коефіцієнти: для судді місцевого суду — 30 прожиткових мінімумів, для апеляційного та вищого спеціалізованого — 50, для судді Верховного Суду — 75. До 2026 року держава використовувала фіксований показник 2102 гривні, тому базовий оклад місцевого судді становив 63 060 гривень, апеляційного — 105 100 гривень, а судді Верховного Суду — 157 650 гривень.
До цієї суми додаються доплати. За вислугу років суддя отримує від 15 % після трьох років роботи до 80 % після тридцяти п’яти. Науковий ступінь кандидата наук дає 15 %, доктора наук — 20 %. Регіональні коефіцієнти підвищують оклад у Києві, великих містах і в зонах підвищеного ризику. У нашій практиці зустрічалися випадки, коли суддя з двадцятирічним стажем і ступенем кандидата наук у Києві отримував майже вдвічі більше за колегу з провінційного суду без наукових звань.
Важливо розуміти підводний камінь: усі ці суми — нараховані. Після сплати податків і внесків «на руки» залишається приблизно на 18–22 % менше. Крім того, разові виплати (матеріальна допомога, компенсація відпустки) можуть тимчасово підняти середній показник за місяць, але не відображають постійний дохід. У 2026 році саме через такі разові нарахування дані Міністерства фінансів іноді виглядають вищими, ніж реальна щомісячна винагорода.
Середня винагорода загалом — 137,2 тис. грн
Місцеві загальні суди — 105–107 тис. грн
Апеляційні суди — 230–234 тис. грн
Конституційний Суд — до 375 тис. грн
Верховний Суд — близько 350 тис. грн
Зарплати суддів місцевих судів: реальність першої інстанції
Судді місцевих загальних судів — найбільша група в системі. Саме вони розглядають основний масив цивільних, кримінальних і адміністративних справ. За даними Державної судової адміністрації, середня винагорода в цій категорії за 2025 рік становила 107,1 тисячі гривень. У 2026 році показник майже не змінився через збереження старого розрахункового мінімуму.
У господарських місцевих судах середня сума вища — близько 125–126 тисяч, в адміністративних — 121 тисяча. Різниця пояснюється більшою кількістю суддів зі значним стажем і вищими регіональними коефіцієнтами в обласних центрах. Наприклад, у Київській області суддя з десятирічним стажем і доплатою за науковий ступінь може отримувати 130–140 тисяч нарахованих, тоді як молодий суддя в сільському районі — ближче до 90–95 тисяч.
Практичний нюанс 2026 року: через кадровий дефіцит навантаження на одного суддю місцевого суду часто перевищує нормативи вдвічі-втричі. Це не впливає на базову винагороду безпосередньо, але створює додатковий тиск і призводить до швидшого вигорання. Багато суддів першої інстанції відзначають, що реальна купівельна спроможність їхньої винагороди знизилася порівняно з 2021 роком через інфляцію, хоча номінальна сума залишилася майже тією ж.
Типова помилка кандидатів на посаду — орієнтуватися лише на базовий оклад 63 тисячі. Реальна картина формується тільки після додавання всіх надбавок і врахування податків. У нашій практиці молоді судді часто розчаровуються перші півроку, коли бачать, що «на руки» виходить суттєво менше, ніж очікували.
Апеляційні та вищі суди: хто отримує найбільше
В апеляційних судах середня суддівська винагорода у 2025–2026 роках стабільно тримається на рівні 230–234 тисяч гривень. Це майже вдвічі більше, ніж у місцевих загальних судах. Причина — вищий базовий оклад (50 прожиткових мінімумів) і більша частка суддів із значним стажем.
Найвищі показники фіксуються у Конституційному Суді — до 375 тисяч гривень, у Верховному Суді — близько 350 тисяч, у Вищій раді правосуддя — майже 347 тисяч. У Вищому антикорупційному суді середня винагорода становить приблизно 225 тисяч. Ці цифри включають усі доплати і разові нарахування, тому окремі місяці можуть давати ще вищі результати.
За моїм досвідом аналізу декларацій, судді вищих інстанцій часто мають додаткові джерела — викладацьку діяльність, наукові публікації, участь у міжнародних проєктах. Однак основна частина доходу все одно формується саме суддівською винагородою. Важливо: після виходу у відставку багато хто отримує довічне грошове утримання, яке може сягати 200–250 тисяч гривень на місяць для колишніх суддів Верховного Суду.
Підводний камінь вищої ланки — підвищена публічність і відповідальність. Судді цих судів частіше стають об’єктами уваги ЗМІ та антикорупційних органів. Це не впливає на розмір винагороди, але суттєво змінює якість життя і рівень стресу.
Міф: усі судді отримують по 300 тисяч.
Реальність: більшість місцевих суддів — у діапазоні 100–120 тисяч.
Міф: підвищення 2026 року вже діє.
Реальність: закон є, грошей у бюджеті немає.
Зміни 2026 року: новий закон і фінансова пастка
25 червня 2026 року набрав чинності Закон № 4905-IX, який заборонив використовувати будь-яку іншу величину, крім актуального прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 гривень). Формально базові оклади мали зрости майже на 58 %. Для місцевого судді це означало б підвищення з 63 до майже 100 тисяч гривень базового окладу, для апеляційного — з 105 до понад 166 тисяч.
Однак у Законі про Державний бюджет на 2026 рік для розрахунку суддівської винагороди залишили старий показник 2102 гривні. Рада суддів України підрахувала, що для повної реалізації нової норми потрібно додатково близько 2,56–2,7 мільярда гривень. Міністерство фінансів підтвердило потребу, але запропонувало відкласти реалізацію до 2027 року.
У результаті судді продовжують отримувати винагороду за старими правилами. Це створює правову колізію: закон вимагає одного, бюджет фінансує інше. Вже з’явилися перші судові спори від суддів у відставці, які вимагають перерахунку довічного утримання з урахуванням нового мінімуму. За моїм досвідом, такі справи будуть масовими у другій половині 2026 — на початку 2027 року.
Практичний наслідок — демотивація кадрів. Багато досвідчених суддів місцевих судів розглядають можливість дострокового виходу у відставку, очікуючи, що довічне утримання перерахують уже за новими правилами.
Порівняння з іншими професіями та європейським контекстом
Середня зарплата в державному секторі України (без силових структур) у червні 2026 року становила близько 67 тисяч гривень. Суддівська винагорода в місцевих судах перевищує цей показник майже вдвічі, а у вищих інстанціях — у п’ять-шість разів. Порівняно з адвокатами топ-рівня в Києві різниця вже не на користь суддів: успішний адвокат може заробляти значно більше, але без гарантій стабільності.
У європейському вимірі українські судді все ще відстають. У Польщі чи Чехії суддя першої інстанції отримує еквівалент 2,5–3,5 тисячі євро, що при курсі 2026 року суттєво вище українських 100–120 тисяч гривень. Водночас навантаження в українських судах часто вище, а умови праці — складніші через війну та кадровий дефіцит.
Цікавий факт: в Україні на 100 тисяч населення припадає лише близько 11 суддів, тоді як у Хорватії — 43, у Сербії — 40. Це пояснює, чому навіть при відносно високій винагороді система працює з перевантаженням.
Підходить тим, хто цінує стабільність, соціальні гарантії та можливість впливати на правозастосування.
Не для кого — людям, які шукають швидкий фінансовий ріст або готові до постійної публічної уваги та перевірок доброчесності.
Додаткові виплати, пенсії та соціальний пакет
Крім основної винагороди, судді мають право на щорічну матеріальну допомогу, компенсацію за невикористану відпустку, оплату відряджень і медичне забезпечення. Після виходу у відставку (за наявності відповідного стажу) суддя отримує щомісячне довічне грошове утримання. У 2025–2026 роках рекордні пенсії суддів у відставці сягали 230–250 тисяч гривень на місяць.
Найвищі довічні виплати отримують колишні судді Верховного Суду. Є випадки, коли річна сума перевищувала 2,8–3 мільйони гривень. Це викликає суспільні дискусії, але формально відповідає закону, оскільки розрахунок прив’язаний до останньої суддівської винагороди та стажу.
Підводний камінь — залежність від бюджетного фінансування. Якщо держава знову «заморозить» розрахунковий мінімум, довічне утримання також залишиться на поточному рівні. У 2026 році саме це стало однією з причин активних звернень Ради суддів до Кабінету Міністрів і Президента.
Кадровий дефіцит, війна і перспективи на 2027 рік
Станом на 2026 рік у системі налічується понад дві тисячі вакантних суддівських посад. Навантаження на тих, хто працює, зросло. Це не збільшує винагороду автоматично, але робить роботу значно важчою. Багато суддів першої інстанції працюють у районах, де частина колег виїхала або пішла на фронт.
Перспектива 2027 року залежить від того, чи виділять додаткові кошти під новий розрахунок. Якщо так — базові оклади зростуть майже на 60 %, і середня винагорода місцевого судді може наблизитися до 160–170 тисяч. Якщо ні — система продовжить жити в режимі «закон є, грошей немає», що вже призвело до судових спорів і зниження мотивації.
За моїм досвідом спостереження за судовою системою, найближчі два роки стануть вирішальними. Або держава знайде ресурс і виконає власний закон, або ризик втратити ще більше досвідчених кадрів стане критичним. Суддівська винагорода — не просто цифра в бюджеті. Це інструмент незалежності суду і гарантія того, що на посаду йтимуть сильні фахівці, а не випадкові люди.
Суддя в Україні заробляє від 90–100 тисяч у молодого спеціаліста місцевого суду до 350–375 тисяч у вищих інстанціях. Середня реальна винагорода — близько 137 тисяч. Закон про підвищення є, фінансування — ні. Остаточна відповідь залежить від інстанції, стажу і того, чи виконає держава власні зобов’язання у 2027 році.
Leave a Reply