Владислав Вікторович Власюк — український юрист, адвокат і державний службовець, який з серпня 2024 року обіймає посаду радника — уповноваженого Президента України з питань санкційної політики. Народився 25 лютого 1989 року у Вінниці, він став однією з ключових фігур у координації міжнародного тиску на російську економіку після повномасштабного вторгнення.
Його робота зосереджена на розробці, просуванні та забезпеченні виконання санкцій проти РФ і Білорусі. Як секретар Міжнародної робочої групи з питань санкцій (група Єрмака–Макфола) та перший заступник керівника Task Force UA, Власюк безпосередньо впливає на обмеження фінансових потоків агресора.
Станом на середину 2026 року він залишається одним із найпомітніших українських фахівців із санкцій на міжнародній арені, регулярно представляючи позицію Києва в переговорах із партнерами з ЄС, США та G7.
Ранні роки та формування професійного шляху
Владислав Власюк народився у Вінниці 25 лютого 1989 року в родині лікаря. Батько, Віктор Власюк, тривалий час очолював Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи. У родині росли близнюки — Владислав і Віталій, обидва згодом обрали юридичну освіту та державний сектор.
Шкільні роки пройшли у спеціалізованих навчальних закладах із поглибленим вивченням математики та фізики — спочатку в 17-й гімназії, згодом у 7-му ліцеї. Учень активно брав участь в олімпіадах з математики, фізики та правознавства, що закладало основу для системного аналітичного мислення. Ці навички пізніше стали помітними в роботі зі складними міжнародними правовими конструкціями.
Після школи Владислав вступив на юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2012 році він здобув ступінь магістра права зі спеціалізацією «Суд. Прокуратура. Адвокатура. Нотаріат». Паралельно з навчанням уже з 2010 року працював помічником адвоката Олексія Бонюка, набуваючи практичного досвіду в кримінально-правовій сфері.
У 2013–2014 роках продовжив освіту в Queen Mary University of London. Магістерська програма була зосереджена на міжнародному інвестиційному арбітражі, корпоративних фінансах, міжнародних енергетичних угодах і енергетичному арбітражі. Під час перебування в Лондоні пройшов стажування в юридичній компанії Clifford Chance LLP, що дало уявлення про стандарти роботи глобальних юридичних фірм. Після повернення захистив кандидатську дисертацію в Національній академії прокуратури України.
Такий освітній шлях — поєднання класичної української юридичної школи з британською спеціалізацією в енергетиці та інвестиціях — виявився особливо цінним у подальшій роботі з санкціями, де економічні та правові аспекти тісно переплітаються. У нашій практиці спостереження за кар’єрами подібних фахівців показує, що саме така комбінація знань дозволяє ефективніше аргументувати позицію України на міжнародних майданчиках.
1989 — народження у Вінниці
2012 — магістр права КНУ ім. Т. Шевченка, отримання адвокатського свідоцтва
2014 — магістратура Queen Mary University of London
2015–2016 — керівні посади в Департаменті патрульної поліції
2017–2019 — генеральний директор Директорату з прав людини Мін’юсту
2020 — позаштатний радник Офісу Президента
квітень 2022 — секретар групи Єрмака–Макфола
липень 2023 — член наглядової ради «Сенс Банку»
серпень 2024 — уповноважений Президента з питань санкційної політики
Початок кар’єри: від адвокатської практики до реформи поліції
У 2012 році Владислав Власюк отримав адвокатське свідоцтво і став співзасновником юридичної фірми «єПраво», де обійняв посаду керуючого партнера. Фірма спеціалізувалася на комерційному праві, реєстраційних процедурах та захисті інтересів бізнесу. Паралельно він брав участь у громадській роботі — у 2014 році очолив юридичну комісію Громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, представляючи Асоціацію правників України.
Після Революції гідності розпочався період активних інституційних реформ. У 2015 році Власюк долучився до створення нової патрульної поліції. Спочатку викладав кримінальне право новим патрульним, згодом став заступником начальника Департаменту патрульної поліції, а пізніше очолив апарат Голови Національної поліції. Робота в поліції вимагала швидкого прийняття рішень, взаємодії з різними структурами та розуміння адміністративних процедур.
Цей досвід виявився корисним пізніше, коли довелося координувати міжвідомчі групи з пошуку та арешту активів. Типовою помилкою багатьох реформаторів того періоду було зосередження лише на зовнішніх змінах без уваги до внутрішньої бюрократії. Власюк, навпаки, приділяв увагу саме процесуальним аспектам, що допомогло уникнути частини проблем при впровадженні нових стандартів.
У 2017 році разом із братом Віталієм він заснував адвокатське об’єднання Twin Lawyers. Це рішення відображало прагнення поєднати приватну практику з державними ініціативами. За моїм досвідом спостереження за подібними переходами, саме здатність балансувати між незалежністю адвоката та роботою в системі дозволяє краще розуміти слабкі місця державного апарату.
Робота в Міністерстві юстиції та правопросвітницькі ініціативи
З 2017 по 2019 рік Владислав Власюк очолював Директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції. Під його керівництвом реалізовувалася масштабна кампанія «Я маю право!», спрямована на підвищення правової грамотності громадян. Паралельно він керував колегією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації та займався антирейдерськими реформами.
Одним із практичних результатів стало удосконалення механізмів захисту бізнесу від незаконного захоплення майна. Умови того часу вимагали швидкої реакції на скарги підприємців, і директорat намагався скоротити терміни розгляду. Типовий підводний камінь полягав у тому, що багато рішень залежали від взаємодії з реєстраторами на місцях, де іноді зберігалися старі практики.
Пізніше, у 2019 році, Власюк очолював Департамент державної реєстрації та нотаріату. Цей досвід дав глибоке розуміння того, як працюють реєстри та як через них можна відстежувати активи — знання, яке стало критично важливим після 2022 року при роботі з арештом російських активів.
У 2021–2022 роках він працював радником міністра аграрної політики та продовольства, займаючись питаннями міжнародної співпраці та координації з Державним агентством меліорації та рибного господарства. Цей період дозволив розширити коло контактів у економічній сфері, що згодом допомогло при аналізі впливу санкцій на окремі галузі російської економіки.
Санкційна робота після повномасштабного вторгнення
Після 24 лютого 2022 року Владислав Власюк швидко опинився в епіцентрі нової політики. У березні 2022-го він став радником керівника Офісу Президента, а в квітні — секретарем Міжнародної робочої групи з питань санкцій проти Росії, відомої як група Єрмака–Макфола. Група об’єднує міжнародних експертів і працює над рекомендаціями щодо посилення обмежень.
Паралельно він обійняв посаду першого заступника керівника та першого секретаря міжвідомчої групи Task Force UA при Офісі Генерального прокурора. Завдання групи — виявлення, арешт і конфіскація активів осіб, причетних до агресії проти України. Робота вимагала координації між різними відомствами, аналізу відкритих джерел і взаємодії з іноземними партнерами.
У липні 2023 року Власюк увійшов до наглядової ради націоналізованого «Сенс Банку» (колишній «Альфа-Банк»). Це рішення викликало дискусії щодо суміщення посад, проте офіційно воно було пов’язане з необхідністю контролю за державним активом у критичний період.
Практичний нюанс санкційної роботи полягає в тому, що самі по собі списки осіб і компаній мало що змінюють без ефективного виконання. Власюк неодноразово наголошував на важливості закриття лазівок, через які Росія продовжує отримувати критичні компоненти та експортувати енергоносії. У 2024–2026 роках особлива увага приділялася тіньовому флоту, схемам з нафтою та постачанню західних технологій через треті країни.
За оцінками українських офіційних осіб, санкції, просунуті за участю України з 2022 року, завдали російській економіці збитків близько 700 млрд доларів. У першому кварталі 2026 року ВВП РФ скоротився на 0,5 % — перше підтверджене квартальне падіння після періоду зростання, забезпеченого військовими витратами. Експорт товарів також демонструє зниження.
Уповноважений Президента з питань санкційної політики
16 серпня 2024 року указом Президента Володимира Зеленського Владислав Власюк був призначений радником — уповноваженим з питань санкційної політики. Нова посада формалізувала його роль і розширила мандат. Відтепер він координує підготовку пропозицій, які розглядаються міжвідомчою групою і затверджуються Радою національної безпеки і оборони.
У 2025–2026 роках Власюк активно працював над синхронізацією українських санкцій із пакетами Європейського Союзу. Зокрема, брав участь у підготовці пропозицій до 19-го, 20-го та 21-го пакетів. У липні 2026 року він зустрівся зі спеціальним представником ЄС із питань впровадження санкцій Девідом О’Салліваном. Під час зустрічі обговорювали вплив обмежень на російський ВВП, енергетичний експорт і обхід санкцій.
Одним із пріоритетів залишається тиск на компанії, які підтримують оборонно-промисловий комплекс РФ, а також на осіб, причетних до організації незаконних «виборів» на тимчасово окупованих територіях. Власюк публічно заявляв, що всі, хто бере участь у таких процесах, неминуче потраплять під санкції.
У міжнародних медіа він неодноразово пояснював, чому 2025 рік став «роком розломів» для російської економіки, а 2026-й може стати переломним, якщо партнери посилять контроль за виконанням уже запроваджених обмежень. За його словами, ключове — не кількість санкцій, а якість їх реалізації.
Владислав і Віталій Власюки — близнюки. У січні 2026 року Владислав публічно жартував у соцмережах, що їх досі плутають, і публікував спільні фото. Віталій також має юридичну освіту і в різний час працював на державних посадах, зокрема заступником голови обласної адміністрації.
Міжнародна координація та виклики 2026 року
Робота уповноваженого вимагає постійного діалогу з партнерами. Власюк регулярно бере участь у зустрічах із представниками урядів США, країн ЄС, Великої Британії та інших держав G7. Основні теми — закриття можливостей для обходу санкцій через Китай, Туреччину, ОАЕ та інші юрисдикції, обмеження постачання мікроелектроніки та обладнання подвійного призначення.
У 2026 році особливу увагу приділяють енергетичному сектору. Незважаючи на стелю цін на нафту, Росія продовжує отримувати значні доходи завдяки тіньовому флоту та схемам перепродажу. Власюк наголошує на необхідності посилення контролю за танкерами та страховими компаніями, які обслуговують ці перевезення.
Інший напрямок — конфіскація заморожених російських активів і використання їх для відновлення України. Тут координація з партнерами залишається складною через різні правові системи. Task Force UA накопичила значний досвід у відстеженні активів фізичних осіб, і цей досвід передається міжнародним колегам.
Типовою помилкою деяких західних підходів було очікування швидкого колапсу російської економіки. Власюк і його команда від початку підкреслювали, що санкції працюють накопичувально і їхній ефект проявляється через кілька років. Станом на середину 2026 року вже видно структурні проблеми: дефіцит робочої сили, зростання військових витрат і падіння цивільного сектору.
Стаття розрахована на тих, хто хоче зрозуміти механізми санкційної політики України, студентів-міжнародників, журналістів, які висвітлюють економічну війну, та експертів з безпеки. Вона менш орієнтована на тих, хто шукає сенсаційні розслідування про особисте майно — акцент зроблено на професійній діяльності.
Особисте життя, громадська активність і репутаційні аспекти
Владислав Власюк одружений на Ользі Гринь, яка займається підприємницькою діяльністю у сфері інформаційних послуг. Подружжя має спільні активи, про які звітує в деклараціях. У 2023 році сукупний дохід Владислава перевищив 4 млн грн.
Крім державної служби, він є співзасновником кількох громадських організацій, зокрема LEAD office, ініціатив у сфері штучного інтелекту, екологічного права та протидії булінгу. Ці проєкти демонструють інтерес до довгострокових інституційних змін, а не лише до поточних політичних завдань.
У 2024–2025 роках у медіа з’являлися матеріали про майновий стан родини, пов’язані з діяльністю батька у системі МСЕК. Сам Владислав публічно не коментував ці публікації детально, зосереджуючись на професійних питаннях. У деклараціях він вказує власні активи, включаючи частки в нерухомості разом із братом.
Станом на 2026 рік репутація Власюка формується переважно через його публічні виступи щодо санкцій. Він пише колонки, дає інтерв’ю міжнародним виданням і бере участь у конференціях. Це створює образ технічного фахівця, який уникає політичної публічності, але активно працює в кулуарах.
У кінці 2025 — на початку 2026 року його ім’я згадувалося серед можливих кандидатів на посаду керівника Офісу Президента після кадрових змін. Проте офіційно він продовжив роботу на посаді уповноваженого з санкційної політики, зосереджуючись на своєму основному напрямку.
Більшість аналітиків оцінюють Власюка як кваліфікованого юриста з глибоким розумінням міжнародного права та економічних механізмів. Його сила — у здатності перекладати складні санкційні конструкції на мову конкретних політичних рішень. Слабке місце, яке іноді відзначають, — обмежена публічна політична вага порівняно з більш медійними фігурами Банкової.
Робота Владислава Власюка в 2026 році продовжує залишатися важливою складовою економічного тиску на Росію. Від якості виконання санкцій значною мірою залежить, наскільки швидко агресор відчуватиме реальні обмеження у фінансуванні війни. Українська сторона через таких фахівців, як Власюк, намагається не лише пропонувати нові обмеження, а й добиватися їх реального впровадження партнерами. Цей процес тривалий, технічний і часто малопомітний, але саме він формує довгострокові умови для зміни балансу сил.
Leave a Reply